Справа № Провадження №11-1146/12 11/1090/5635/12 Головуючий у І інстанціїКіхтенко

КатегоріяРозділ 2Доповідач у 2 інстанції Орел

04.09.2012

УХВАЛА

Іменем України

15 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Шроль В.Р.

суддів Орла А.І., Матюшка М.П.

з участю захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Богуславського районного суду Київської області від 25.05.2012 року, яким :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження і жителя с. Ісайки, Богуславського району, Київської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не маючого судимості, засуджено за ст. 125 ч. 2 КК України до 150 годин громадських робіт.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500 грн. моральної шкоди та 2000 грн. понесених витрат за надання юридичної допомоги.

Колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним за засуджений за вчинення злочину за наступних обставин.

26.08.2011 року, приблизно о 20.30 годині, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу кафе «Молодіжне», в центрі с. Ісайки, Богуславського району Київської області, на ґрунті виниклих неприязних відносин, які виникли в кафе «Молодіжне»під час вживання спиртних напоїв, навмисно наніс удар кулаком в обличчя потерпілому ОСОБА_3 а потім удар ногою по дверцятам автомобіля, який належить ОСОБА_4, від чого дверцята амортизували, та вдарили в праву частину обличчя потерпілого. Внаслідок умисних дій ОСОБА_5, потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді рубця на обличчі, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.

В апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, справу щодо нього закрити за відсутністю в його діянні складу злочину. Обґрунтовуючи апеляцію зазначає, що потерпілий ОСОБА_3 був оглянутий тільки через 3 місяці після подій, які вказані у вироку, тому судом достовірно не було встановлено, коли йому були завдані тілесні ушкодження, відповідно до пояснень експерта, вказане ушкодження могло бути заподіяне протягом 6 місяців до дня огляду, тобто за 2 місяці до подій 26.08.2011 року. Покази свідка ОСОБА_6 спростовують доводи потерпілого про нанесення ним (ОСОБА_5) удару ОСОБА_3, однак вони викладені у вироку не вірно. Інших доказів про нанесення удару потерпілому кулаком в обличчя не встановлено. Тілесні ушкодження він міг завдати тільки ненавмисно. У вироку неправильно викладені його пояснення. Крім того, відповідно, до ст. 56 ч. 3 КК України, суд не міг призначити йому покарання у виді громадських робіт, оскільки він є інвалідом ІІ групи.

Заслухавши суддю доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляцію і просять вирок суду скасувати та провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу злочину, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення частково.

Згідно ст. 334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу та наслідків вчинення злочину, форми вини і мотивів злочину.

Як вбачається з вироку, суд першої інстанції належним чином зазначених вимог закону не дотримався.

Згідно висновку судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_3 був виявлений рубець на обличчі, який є наслідком загоєння забійної рани, яка могла утворитися в результаті дії твердого предмета. Інших тілесних ушкоджень у потерпілого судово медичним експертом виявлено не було.

З вироку суду вбачається, що суд прийшов до висновку, що зазначений у висновку експерта рубець утворився від загоєння рани що утворилася внаслідок удару дверцятами автомобіля, по яким наніс удар ногою засуджений ОСОБА_2. Однак, суд не встановив та не зазначив у вироку, з якою метою ОСОБА_2 наносив удар ногою по дверцятам автомобіля : з метою заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому, чи з метою пошкодити майно потерпілого. Встановлення даної обставини має суттєве значення для правильного вирішення справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Відповідальність за ч. 2 ст. 125 КК України настає за умисне заподіяння потерпілій особі легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Тобто, в даному випадку винна особа діє з умислом, спрямованим саме на заподіяння легких тілесних ушкоджень. В разі, коли особа мала умисел спрямований на інше, наприклад на пошкодження майна, однак при цьому заподіює легкі тілесні ушкодження, в її діях відсутній склад злочину, передбачений відповідною частиною статті 125 КК України.

Зазначене вище порушення колегія суддів визнає істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 56 КК України, громадські роботи не призначаються особам, визнаними інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Суд першої інстанції, визнавши винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначив йому покарання у вигляді 150 годин громадських робіт. Однак, ОСОБА_2 з 08.12.2011 року визнаний у встановленому законом порядку інвалідом другої групи і тому покарання у вигляді громадських робіт до нього не може бути застосоване. В зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування кримінального закону.

Колегія суддів знаходить за необхідне зазначити, що постанова суду, винесена за результатами розгляду зауважень на протокол судового засідання належним чином не вмотивована. Ні з мотивувальної частини вказаної постанови, ні з її резолютивної частини не можна зробити однозначного висновку з якими зауваженнями суд погодився, а з якими ні та з яких підстав.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущені істотні порушення кримінально-процесуального законодавства та неправильне застосування кримінального закону, тому вирок суду у відповідності до ст. 367 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, в процесі якого слід усунути зазначені в даній ухвалі недоліки, всебічно, повно та об'єктивно дослідити всі обставини справи та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Богуславського районного суду Київської області від 25 травня 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд, іншим складом суду.

Г О Л О В У Ю Ч И Й :

С У Д Д І :