Справа № Провадження №11-1114/12 11/1090/5493/12 Головуючий у І інстанціїШпак
Категорія47Доповідач у 2 інстанції Орел
04.09.2012
УХВАЛА
Іменем України
15 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Шроль В.Р.
суддів Орла А.І., Матюшка М.П.
з участю прокурора Красківського В.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2012 року, яким :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква, Київської області, українця, громадянина України, освіта - середня, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше судимого: 05.07.1996 року Білоцерківським міським судом по ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3, 42 КК України (в редакції 1960 року) до 3-х років позбавлення волі, звільненого 09.12.1997 року умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 29 днів; 16.11.1999 року Білоцерківським міським судом по ст. 17 ч. 2, 81 ч. 3, 229-1 ч. 1, 42, 43 КК України (в редакції 1960 року) до 3-х років 8-ми місяців позбавлення волі, звільненого 27.03.2003 року; 10.10.2005 року Білоцерківським міськрайонним судом по ст. 309 ч. 2, 69 КК України до 3-х років обмеження волі, звільненого від відбуття покарання 12.07.2007 року умовно-достроково на 6 місяців 25 днів згідно постанови Ірпінського міського суду від 05.07.2007 року, засуджено за ст. 309 ч. 2 КК У країни до 2-х років позбавлення волі.
Вироком вирішене питання про речові докази та судові витрати.
Колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнаний винним за засуджений за вчинення злочину за таких обставин.
05.03.2012 року близько 13 години 20 хвилин ОСОБА_1, знаходячись біля дитячої обласної лікарні по вул. Шолом Алейхема в м. Біла Церква Київської області, повторно незаконно придбав наркотичні засоби - знайшов на землі одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл., в якому знаходилась наркотична речовина коричневого кольору об'ємом 1 мл., (опій ацетильований), поклав в праву зовнішню кишеню своєї куртки, та незаконно зберігав при собі для власного вживання без мети збуту. В цей же день 05.03.2012 року, о 13 годині 35 хвилин біля будинку № 94 по вул. Шолом Алейхема в м. Біла Церква Київської області, ОСОБА_1 був зупинений працівниками міліції, які виявили та вилучили з правої зовнішньої кишені куртки ОСОБА_1 одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл., в якому знаходилась наркотична речовина коричневого кольору об'ємом 1 мл., (опій ацетильований), яку ОСОБА_1 повторно незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту. Згідно висновку судово-хімічної експертизи за № 137/х від 13.003.2012 р. надана на дослідження коричнева рідина, яка знаходилась у медичному шприці одноразового використання, номінальною ємкістю 5 мл, вилученому у ОСОБА_1 містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій (ацетильований). Маса наркотичного засобу (опію ацетильованого) у рідині об'ємом 1 мл. у перерахунку на суху речовину становить 0,0618 гр..
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити йому покарання, перекваліфікувавши його дії зі ч. 2 ст. 309 КК на ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки суд не врахував, що, відповідно до ст. 89 п. 6 КК України, він вважається раніше не судимим. Крім того, просить врахувати пом'якшуючі обставини та його стан здоров'я.
В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ст. 309 ч. 2 КК України 4 роки позбавлення волі. Обґрунтовуючи апеляцію зазначає, що судом при призначенні покарання не враховано, що ОСОБА_1 вчинив злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вказаних діянь. Крім того, засуджений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти власності та у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, але маючи не погашену та не зняту судимість, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний злочин.
До початку розгляду справи в апеляції прокурор відкликав свою апеляцію.
Заслухавши суддю доповідача, засудженого ОСОБА_1 який підтримав свою апеляцію і просить пом'якшити призначене йому покарання, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає.
Колегія суддів вважає посилання в апеляції засудженого ОСОБА_1 на безпідставне засудження його за ч. 2 ст. 309 КК України в зв'язку з погашенням судимості за попередній злочин.
Згідно ст. 55 КК України в редакції 1960 року, особа, засуджена до позбавлення волі на строк не більше трьох років вважається такою, що не має судимості, якщо вона протягом трьох років після відбування покарання ( основного і додаткового ) не вчинить нового злочину. Якщо особа у встановленому законом порядку була достроково звільнена від покарання, то строк погашення судимості обчислюється, виходячи з фактично відбутого покарання з моменту звільнення від відбування покарання ( основного і додаткового ). Якщо особа, яка відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку, що погашення судимість переривається. Строк погашення судимості по першому злочину обчислюється заново після фактичного відбування покарання за останній злочин.
У відповідності до ч. 5 ст. 90 КК України, якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбування покарання за останній злочин.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про судимість, ОСОБА_1 був судимий 02.05.1996 року за ст.ст. 140 ч. 2, 140 ч. 3, 42 КК України ( в редакції 1960 року ) до 3 років позбавлення волі і 09.12.1997 року звільнений умовно достроково на 1 рік 4 місяці 23 дні.. Маючи не погашену судимість за вказаним вироком, ОСОБА_1 вчиняє новий злочин, за який засуджується 16.11.1999 року Білоцерківським міським судом за ст. 17 ч. 2, ст. 81 ч. 3, 229-1 ч. 1, 43, 43 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. 27.03.2003 року ОСОБА_1 звільнений з місць позбавлення волі по відбутті строку покарання. Маючи не погашену судимість, ОСОБА_1 знову вчиняє злочин, за який 10.10.2005 року засуджується Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 309, 69 КК України до 3 років обмеження волі. 12.07.2007 року ОСОБА_1 звільнений умовно достроково на 6 місяців 25 днів. Строк погашення судимості ОСОБА_1 за останнім вирок закінчується у відповідності до ст. 89 КК України 11.07.2009 року. Однак, поскільки він до постановлення вироку Білоцерківським міськрайонним судом 10.10.2005 року мав непогашену судимість за вироком Білоцерківського міського суду від 16.11.1999 року, то з 12.07.2009 року починається перебіг строку погашення судимості за вказаним вироком, який становить три роки і станом на час вчинення інкримінованого йому злочину 05.03.2012 року, не закінчився. Тобто, суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України, як повторні.
Безпідставними знаходить колегія суддів і доводи в апеляції засудженого на неналежне врахування судом всіх обставин справи та його хвороби. Як вбачається з вироку суду, судом при обранні міри та розміру покарання ОСОБА_1 враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу підсудного, його стан здоров'я.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_1 належним чином враховані вимоги ст.ст. 50, 65 КК України та призначено мінімально можливе покарання, передбачене санкцією ст. 309 ч. 2 КК України, за якою він визнаний винним. Підстав пом'якшення призначеного судом покарання колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів , -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.06.2012 року щодо нього, без змін.
Г О Л О В У Ю Ч И Й :
С У Д Д І :