УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1122/2012Головуючий суду першої інстанції:Левченко В.П.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"10" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівКустової І.В.Іщенка В.І.,,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта відносно боржника - ОСОБА_6, по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 14 червня 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2011 року державний виконавець ВДВС Керченського МУЮ АР Крим звернувся до суду із поданням, у якому просив тимчасово обмежити ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань, покладених на нього згідно з виконавчими документами в сумі 11009 грн. 61 коп.

Подання мотивовано тим, що постановою державного виконавця ВДВС Керченського МУЮ АР Крим від 07 травня 2010 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа за рішенням Керченського міського суду АР Крим від 23 березня 2009 року про стягнення боргу в розмірі 11009,61 грн. з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 та наданий строк для його добровільного виконання до 14 травня 2010 року. Оскільки боржником рішення суду у добровільному порядку не виконане, державний виконавець ВДВС м. Керчі просив тимчасово обмежити ОСОБА_6 право виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до надходження в державну прикордону службу України, постанови про закінчення виконавчого провадження.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 14 червня 2011 року, подання державного виконавця ВДВС м. Керчі було задоволено. Тимчасове обмежено ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, до виконання зобов'язань, покладених на нього згідно з виконавчими документами в сумі 11009 грн. 61 коп. та надходження до Державної прикордонної служби України постанови про закінчення виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 14 червня 2011 року та постановити нову про відмову в задоволенні подання державного виконавця ВДВС м. Керчі.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно обмежив його у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, оскільки ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року не передбачено обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а передбачено лише тимчасова відмова у видачі паспорта, тимчасова затримка у видачі паспорта чи його тимчасове вилучення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Задовольняючи подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим, суд першої інстанції виходив з того, що боржник у добровільному порядку тривалий час не виконує судове рішення і ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Колегія судів з такими висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають вимогам закону та підтверджуються зібраними у справі доказами.

Згідно зі ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п.2 ст. 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов'язань, але лише до моменту виконання зобов'язань, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

Згідно з п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язання за рішенням.

Встановлено, що рішенням суду, на підставі якого видано виконавчий лист, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 стягнуто11009 грн. 61 коп.

Виконавче провадження відкрито 07 травня 2010 року та встановлено строк для добровільного виконання (а.с. 100).

Проте, матеріали справи не містять відомостей про виконання боржником зазначеного судового рішення та своєчасного погашення заборгованості.

У січні 2010 року державним виконавцем ВДВС м. Керчі був складений акт про неможливість стягнення з ОСОБА_6 заборгованості у розміру 11009,61 грн., відсутнє майно, яке б належало боржнику (а.с.101).

Вказане свідчить про те, що виїзд ОСОБА_6 за межі України може завадити виконанню рішення суду у примусовому порядку.

Отже, постановляючи ухвалу про задоволення подання, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України, оскільки він є боржником у виконавчому провадженні про стягнення з нього у рахунок відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 11009,61 грн., які у добровільному порядку боржник не погашає, подання судового виконавця подано в порядку ст. 377-1 ЦПК України.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги про неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права безпідставні та не містять правових підстав для скасування судового рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, на підставі п.1ч.1 ст. 312 ЦПК України, підлягає відхиленню, а ухвала Керченського міського суду АР Крим залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 14 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

В.О.Полянська І.В. Кустова В.І. Іщенко