РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/1125/2012Головуючий суду першої інстанції:Левченко В.П.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В. О.

РІШЕННЯ

"10" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівІщенка В.І.Кустової І.В.,,

При секретаріКувшиновій А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Керченської міської ради, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим про визнання батьківства, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 листопада 2011 року

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Керченської міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим, в якому просила визнати батьківство відносно дитини - ОСОБА_8.

Позов мотивований тим, що позивачка з 2009 року перебуває у фактичних шлюбних відношеннях з відповідачем ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем м. Гудаута Грузинської РСР. Сторони проживають разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою реєстрації позивачки АДРЕСА_1. у м. КерчіАР Крим, ведуть спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивачка народила сина - ОСОБА_8, батьком якого є ОСОБА_7 У свідоцтві про народження ім'я та по батькові дитини були записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України зі слів позивачки, оскільки відповідач відмовляється звертатися до органів РАЦС з відповідною заявою про визнання себе батьком дитини.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 22 листопада 2011 року у позові ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, надання неналежної оцінки доказам просить рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 листопада 2011 року скасувати та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог.

Апелянт вказує на те, що суд не прийняв до уваги той факт, що відповідач у судовому засіданні визнав себе біологічним батьком дитини та не оскаржує цього. Апелянт посилається на те, що СК України не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання даного спору. Вважає, що не бажання відповідача реалізувати своє право через звернення до органів РАЦС із заявою не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року у місті Керчі АР Крим, про що в Книзі реєстрації народжень 27 липня 2011 року зроблено актовий запис за № 674. Матір'ю дитини зазначена ОСОБА_6, батьком, в порядку ч.1 ст. 135 СК України, зі слів матері - ОСОБА_9 (а.с. 5).

Шлюб між сторонами не зареєстрований.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому виходив з того, що сторони з заявою про визнання батьківства на підставі ст. 126 СК України не зверталися, а тому між ними відсутній спір про батьківство та вони не позбавлені можливості на позасудове визначення походження дитини.

З таким висновком суду не погоджується колегія суддів виходячи з такого.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою встановлено ст. 125 СК України.

Частиною 2 цієї статті передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що із заявою в порядку передбаченому ст. 126 СК України про визнання походження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7 відмовляється.

Відповідно до вимог ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання яких встановлено статтями 126 і 127 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу, згідно якої при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК).

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність спору та підстав для судового визначення походження дитини є помилковим та таким, що суперечить вищенаведеним нормам закону.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Визнання - це повідомлення стороною чи іншими особами, що беруть участь у справі, обставин, що підтверджують наявність чи відсутність фактів, які за законом повинні доводити друга сторона чи інші особи.

Згідно пояснень ОСОБА_7 наданих у суді першої інстанції останній визнав, що він є біологічним батьком дитини та не оспорює цього факту.

В порядку ст. 178 ЦПК України від визнання вказаних обставин ОСОБА_7 не відмовлявся.

Таким чином з вищенаведених норм закону та обставин справи випливає, що наявні всі юридичні факти, які є підставою для задоволення позову, чому суд першої інстанції належної оцінки не надав і ухвалив рішення про відмову у позові їм у супереч.

Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування рішення суду з ухваленням нового.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 листопада 2012 року скасувати, ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Керченської міської ради, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим про встановлення батьківства задовольнити.

Визнати ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Гадаута батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис народження дитини № 674 від 27 липня 2011 року вчинений Відділом реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим.

Внести зміни до актового запису №674 від 27 липня 2011 року про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, вчинений Відділом реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим, в якому батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, вказати зазначити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Гадаута.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.

В.О.Полянська О.В. Притуленко В.І. Іщенко