УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1202/2012Головуючий суду першої інстанції:Лошакова Т.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"21" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І.,Самойлової О.В.,

При секретаріРемез Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання договору, стягнення збитків та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 03 липня 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому просила розірвати договір побутового підряду від 23 червня 2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, стягнути збитки у сумі 18 980 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. та судові витрати.

У липні 2012 року позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7 на праві власності.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 03 липня 2012 року задоволено заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову: накладений арешт на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, що належить відповідачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ідеться про неврахування судом відсутності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову. Апелянт зазначає, що відсутні будь які докази які б підтверджували про неможливість виконання рішення суду. Крім того, зазначає, що накладення арешту на квартиру не співмірно заявленим вимогам, судом не врахована можливість порушення прав відповідача про можливість кредитування з метою забезпечення зворотних засобів для ведення підприємницької діяльності.

Будучи повідомлені про розгляд справи, сторони та їх представники у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, тому судове засідання проведено відповідно до положень ч. 2 ст. 197, ч. 2 ст. 305 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про її обґрунтованість, оскільки неприйняття заходів по забезпеченню позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

За правилами ст. 151 України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-які стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Виходячи з аналізу даної норми закону, під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Відповідно до п. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача (у даному випадку об'єкт нерухомості), на момент розгляду справи, може зникнути, зменшитись або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.

Як роз'яснено пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем виник спір щодо розірвання побутового договору та стягнення грошових коштів у розмірі 28 980 грн. Згідно довідки Кримського республіканського підприємства «Керченське міське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 31 травня 2012 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_7. на підставі договору дарування від 03 серпня 2000 року за реєстраційними №4965. та копії особового рахунку НОМЕР_1 на вищезазначену квартиру, у якому прізвище ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу.

Позивач просить вжити заходи забезпечення позову в цілях можливості для майбутнього реального виконання рішення суду.

Обставини, на які посилається позивач, підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування положень ст. 151 ЦПК України слід визнати обґрунтованим.

Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм матеріального та процесуального закону.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України , колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 03 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до касаційної інстанції.