УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1125/2012Головуючий суду першої інстанції:Левченко В.П.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"07" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І.Приходченко А.П.,,

При секретаріРемез Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Керченської міської ради, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим про визнання батьківства, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 листопада 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Керченської міської ради, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим, в якому просила визнати батьківство відносно дитини - ОСОБА_8.

Позов мотивований тим, що позивачка з 2009 року перебуває у фактичних шлюбних відношеннях з відповідачем ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем м. Гудаута Грузинської РСР. Сторони проживають разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу за адресою реєстрації позивачки АДРЕСА_1. у м. КерчіАР Крим, ведуть спільне господарство. ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивачка народила сина - ОСОБА_8, батьком якого є ОСОБА_7 У свідоцтві про народження ім'я та по батькові дитини були записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України зі слів позивачки, оскільки відповідач відмовляється звертатися до органів РАЦС з відповідною заявою про визнання себе батьком дитини.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 22 листопада 2011 року у позові ОСОБА_6 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, надання неналежної оцінки доказам просить рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 листопада 2011 року скасувати та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог.

Апелянт вказує на те, що суд не прийняв до уваги той факт, що відповідач у судовому засіданні визнав себе біологічним батьком дитини та не оскаржує цього. Апелянт посилається на те, що СК України не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання даного спору. Вважає, що не бажання відповідача реалізувати своє право через звернення до органів РАЦС із заявою не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року у місті Керчі АР Крим, про що в Книзі реєстрації народжень 27 липня 2011 року зроблено актовий запис за № 674. Матір'ю дитини зазначена ОСОБА_6, батьком, в порядку ч.1 ст. 135 СК України, зі слів матері - ОСОБА_9 (а.с. 5). Шлюб між сторонами не зареєстрований.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сторони з заявою про визнання батьківства на підставі ст. 126 СК України не зверталися, а тому відсутній спір про батьківство та вони не позбавлені можливості на позасудове визначення походження дитини.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів виходячи з такого.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою встановлено ст. 125 СК України.

Частиною 2 цієї статті передбачено, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

З позовної заяви, пояснень позивача вбачається, що із заявою, в порядку передбаченому ст. 126 СК України, про визнання походження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідач до органів РАЦС звертатися відмовляється.

Відповідно до положень ст.ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. При цьому спосіб захисту права має бути адекватним змісту порушеного права, ураховувати характер порушення та надавати можливість захистити порушене право.

Відповідно до ст.15 ЦК України особа має право на захист у разі його порушення, невизнання або оспорювання. По справі таких обставин не встановлено.

Відповідач в судовому засіданні суду першої інстанції визнавав себе біологічним батьком дитини. Будь-яких доказів на підтвердження відмови Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим прийняти заяву на підставі ст. 126 СК України сторони суду не надали.

З листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим від 10.112011р № 2013/03/02-18 випливає, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з заявою про визнання батьківства на підставі ст. 126 СК України у Відділ не звертались (а.с.23)

З огляду на наведено, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки між сторонами відсутній спір щодо визнання відповідачем батьківства відносно дитини, народженої ОСОБА_6, та вони не позбавлені реалізувати своє право шляхом звернення з відповідною заявою до органу РАЦС.

Приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм матеріального та процесуального закону.

Оскільки оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, відповідно до положень ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 п.1 ч.1, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції

В.О.Полянська Т.І. Моісеєнко А.П. Приходченко