УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0191/1142/2012Головуючий суду першої інстанції:Собєщанська Н.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.
"17" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПолянської В.О.,
СуддівАвраміді Т.С.Приходченко А.П.,,
При секретаріКувшиновій А.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради АР Крим в інтересах малолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Адміністрація дитячого будинку для дітей дошкільного та шкільного віку про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 31 травня 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У квітні 2012 року Служба у справах дітей департаменту з соціальних питань Керченської міської ради АР Крим звернулася до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_6 до відповідачки, в якому просила відібрати дитину від матері без позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачка є матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з 21 квітня 2009 року є вихованкою міського дитячого будинку, оскільки відповідачка не має можливості матеріально утримувати дочку. ОСОБА_7 не працює, має непогашену заборгованість в сумі 19213, 06 грн., не має коштів на утримання дитини, мешкає в антисанітарних умовах, веде себе неадекватно, знаходиться на обліку врача-психіатра, необхідних умов утримання та догляду за малолітньою дитиною не створила. З метою соціального захисту малолітньої ОСОБА_6 та в її інтересах, Комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Керченської міської ради 15 березня 2012 року надала висновок про доцільність відібрання малолітньої ОСОБА_6 від матері ОСОБА_7 без позбавлення батьківських прав.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 31 травня 2012 року позов Служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради АР Крим в інтересах малолітньої ОСОБА_6 задоволений. Малолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відібрана у ОСОБА_7 без позбавлення батьківських прав, та передана Службі у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради АР Крим для вирішення питання про подальше її влаштування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, якім направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Апелянт вважає, що позовні вимоги Служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради є незаконними та надуманими, оскільки спростовуються наданою їй дільничним інспектором відділу Керченського МУ ГУМВС України в Криму характеристикою за місцем її проживання.
Апелянт посилається на те, що Служба у справах дітей перешкоджає їй бачитися з донькою, мотивуючи незадовільними житлово-побутовими умовами та наявністю у неї кожного захворювання, але наявність кожного захворювання не є підставою для відібрання дитини.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги Служби у справах дітей Департаменту з соціальних питань Керченської міської ради АР Крим, в інтересах малолітньої ОСОБА_6 про відібрання її у матері ОСОБА_7, не позбавляючи батьківських прав суд першої інстанції виходів з наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що з досліджених судом доказів достовірно встановлено, що відповідачка не створила належні умови для життя своєї дочки, страждає на психічну хворобу, перебуває на обліку у лікаря-психіатра.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім'ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження, виданого 28.02.2006р. відділом реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції АР Крим ОСОБА_7 є матір'ю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, (а.с.5). З 21 квітня 2009 року дитина виховується у міському дитячому будинку за заявою матері. ОСОБА_6 систематично порушує правила для батьків, поводить себе неадекватно, влаштовує скандали, звинувачуючи адміністрацію дитячого будинку в тому, що її дочкам хвора на кожне захворювання. Проте, як вбачається з медичних довідок дитина не є хворою (а.с.7,8.47,48). ОСОБА_7 тривалий час не працює, має заборгованість у розмірі 19213, 06 грн., яка стягується у примусовому порядку, не має коштів на утримання дочки, тому забираючи дитину з дитячого будинку, вона примушує її просити гроші у сусідів (а.с.13,17-19). Квартира відповідачки знаходиться в антисанітарному стані, в ній не створені належні умови для утримання та виховання дитини (а.с. 11). На вимоги Служби у справах дітей привести в відповідність житлово-побутові умови проживання не реагує (а.с.9).
Отже, відповідачка не створила необхідних умов утримання та догляду за малолітньою дитиною.
З матеріалів справи, також, вбачається, що ОСОБА_7 страждає на психічне захворювання та перебуває на обліку Кримського республіканського закладу «Психоневрологичний диспансер» (а.с.61).
Будь-яких доказів на спростування вищезазначених обставин відповідачка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, суду не надала.
Згідно висновку комісії з прав захисту прав дитини при виконкомі Керченської міської ради від 22.03.2012р. залишення дитини разом із матір'ю є небезпечним для її життя, здоров'я та морального виховання, у зв'язку з чим комісія вважала за доцільне відібрати малолітню ОСОБА_6 від матері ОСОБА_7 без позбавлення її батьківських прав.(а.с.4).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши надані сторонами докази відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що залишення дитини разом з матір'ю є небезпечним для життя дитини, її здоров'я та морального виховання.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, а тому, відповідно до положень ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28 травня 2012 року залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1п.1, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 31 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяті днів з дня набрання законної сили.
В.О. Полянська Т.С. Авраміді А.П. Приходченко