УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/1130/2012Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В.

"10" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівКустової І.В.,Іщенка В.І.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) району до ОСОБА_6 про визнання незаконним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки у державну власність, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року військовий прокурор Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, Феодосійської квартирно-експлуатаційної частини (КЕЧ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просив визнати незаконним державний акт серія КМ № 105942 на право власності на земельну ділянку та повернути земельну ділянку у державну власність.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 1983 році рішенням виконавчого комітету Феодосійської міської ради Феодосійській квартирно-експлуатаційній частині району було відведено у безстрокове користування 153,707 гектарів землі та видано державний акт №014027 про право постійного користування вказаними земельними ділянками. Рішенням 3 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради №117 від 31.05 2002 року у військовій частини А0289 Міністерства оборони України було вилучено та передано у вільні землі м. Феодосія земельну ділянку площею 4, 89 га, що розташована на території військового містечка №6-а, яке перебуває на обліку Феодосійської КЕЧ району. Вказана земельна ділянка входила до складу 153,707 га землі, відведених у постійне користування Феодосійської КЕЧ району.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.08.2008 року, залишеного без змін Постановою Верховного Суду України від 24.02.2009 року задоволено позов військового прокурора Феодосійського гарнізону та визнано недійсним рішення Феодосійської міської ради №117 від 31.05.2002 року про вилучення у в/ч А0289 земельної ділянки площею 4,89 га зобов'язано Феодосійську міську раду повернути вказану земельну ділянку Міністерству оборони України в особі постійного землекористувача - Феодосійської КЕЧ району. Вказані судові рішення мотивовані незаконністю вилучення земельної ділянки площею 4, 89 га із користування військової частини А0289 та Феодосійської КЕЧ району.

Прокурор посилається на те, що рішенням Феодосійської міської ради від 26.09.2003 року №954 ОСОБА_6 було безоплатно надано у власність земельну ділянку площею 0,0751 га (п.21 додатку №1 до рішення Ради) та 15.03.2004 року йому був виданий державний акт КМ №105942 на право власності на вказану земельну ділянку кадастровий номер 01:116:000:00:00:012:0054. Проте, згідно з повідомлення виконкому Феодосійської міської ради від 19.08.2009 року №02-27-5999 та повідомлення Феодосійського міського відділу ДП «Центр державного земельного кадастру» від 06.09.2010 року №20-07/1192 земельна ділянка надана ОСОБА_6 фактично входить до меж земельної ділянки площею 4,89 га, яка була незаконно вилучена із категорії земель Міністерства оборони.

Прокурор вважає, що оскільки рішення Феодосійської міської ради про вилучення земельної ділянки площею 4,89 га із категорії земель Міністерства оборони та переведення їх до земель запасу, скасоване господарським судом, передача частини цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_6 є безпідставною та порушує права держави.

Постановою Севастопольського апеляційного Господарського суду АР Крим від 09.09.2010 року був задоволений позов військового прокурора Феодосійського гарнізону та визнане недійсним рішення Феодосійської міської ради від 26.09.2003 року №954 в частині безоплатної передачі ОСОБА_6 у власність земельної ділянки площею 0,0751 га (п.21 додатку №1 до рішення Ради).

Прокурор вважає, що незаконне вилучення у Міністерства оборони України в особі Феодосійської КЕЧ району земельної ділянки наносить шкоду інтересам держави, в зв'язку чим державний акт серії КМ №105942, виданий ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,0751 га підлягає визнанню недійсним, а надана йому земельна ділянка поверненню державі, а саме Міністерству оборони України в особі Феодосійської КЕЧ району.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28 травня 2012 року позовні вимоги військового прокурора Феодосійського гарнізону були задоволені. Визнаний недійсним державний акт серія КМ № 105942 на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,0751 га, розташовану в АР Крим, АДРЕСА_1, кадастровий номер 01:116:000:00:00:012:0054, виданий 15 березня 2004 року на ім'я ОСОБА_6. Зобов'язано ОСОБА_6 повернути земельну ділянку площею 0,0751 га, розташовану в АР Крим Міністерству Оборони України в особі Феодосійської квартирно - експлуатаційної частини району. Виріішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 8 травня 2012 року суду скасувати, ухвалити нове рішення, якім відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на Конвенцію про захист прав та людини і основних свобод, ратифіковану Україною 17.07.1997 року та на постанову Верховного суду України від 14.03.2007 року «Про аспекти розгляду справ з приватизації держмайна», в якої зазначено, що самі по собі порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безспірною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними, повернення приватизованого майна державі в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені внаслідок винної протиправної поведінки самого покупця. Апелянт вважає, що будь яких порушень під час отримання державного акту про права власності на спірну земельну ділянку у березні 2004 року він не здійснював, у зв'язку з чим не може бути позбавлений права власності на землю.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не були враховані строки позовної давності, визначені в ст. 257 ЦК України, оскільки державний акт на землю був отриманий ним 24.03.2004 року, а з позовом про визнання його недійсним військовий прокурор звернувся лише у березні 2012 року, тобто за межами 3-річного строку позовної давності, встановленого законом.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходів з їх обґрунтованості та доведеності.

З таким висновком суду погоджується колегія судів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням 20 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради № 954 від 26.09.2003 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» ОСОБА_6 була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0, 0751 га, розташована за адресою АДРЕСА_1, цільове призначене якої будівництво та обслуговування житлового будинку (додаток №1 пункт 21).

На підставі вказаного рішення сесії Феодосійської міської ради, 15.03.2004 року ОСОБА_6 був виданий державний акт серія КМ №105942 на право власності на вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку кадастровий номер 01:116:000:00:00:012:0054 (а.с.3).

Постановою Севастопольського апеляційного Господарського суду АР Крим від 09 вересня 2010 визнано недійсним пункт 1 рішення 20 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради №954 від 26.09.2003 року «Про передачу земельних ділянок безоплатно у приватну власність громадянам України» та пункт 21 Додатку №1 до цього рішення в частині безоплатної передачі у власність ОСОБА_6 земельну ділянку в розмірі 0,0751 га ( а.с. 4-7).

Статтею 14 ЦПК України закріплений принцип обов'язковості судових рішень, що набрали законної сили, для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових осіб для громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Згідно ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, тобто видача державного акту про право власності на земельну ділянку є похідним від прийняття рішення компетентних органів про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, що знаходилась у комунальної чи державної власності.

Відповідно до ст. 328 ЦПК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що Державний акт серії КМ №105942 від 15.03.2004 року виданий ОСОБА_6 безпідставно та підлягає визнанню недійсним у зв'язку із порушенням вимог ст. 116 ЗК України під час його видачі, а земельна ділянка підлягає поверненню у державну власність, оскільки ОСОБА_6 одержав у приватну власність земельну ділянку на підставі рішення Феодосійської міської ради, яке скасовано рішенням судом, яке набрало законної сили.

Доводи апелянта про те, що вказаним рішенням суду порушені положення Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року та висновки постанови Верховного суду України від 14.03.2007 року «Про аспекти розгляду справ з приватизації держмайна» не можуть бути прийняти до уваги.

Судом безсуперечно встановлено, що ОСОБА_6 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку не в порядку приватизації земельної ділянки, яка раніше знаходилась у його користуванні, а під час надання йому земельної ділянки із земель запасу Феодосійської міської ради. При цьому вказана земельна ділянка була безпідставно вилучена рішенням Феодосійської міської ради з земель які належали Міністерству оборони України.

Зазначене підтверджено рішенням господарських судів від 13.08.2008 року та від 19.10.2010 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За такими обставинами, посилання апелянта на постанову Верховного суду України від 14.03.2007 року в якої зазначено, що порушення при визначенні умов та порядку приватизації не можуть бути безспірною підставою для визнання приватизаційних договорів недійсними та повернення приватизованого майна державі, не є обґрунтованими, оскільки право власності на землю ним було отримано не в порядку приватизації, а з інших підстав.

Також, не є обґрунтованими посилання апелянта на положення ст. 257 ЦК України, якою визнаний строк позовної давності протягом 3-х років.

Як вбачається з матеріалів справи військовим прокурором строк позовної давності не був пропущений, оскільки рішення 20 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради №954 від 26.09.2003 року, якім ОСОБА_6 була передана безоплатно у приватну власність земельна ділянка площею 0,0751 га, було скасоване рішенням Господарського суду АР Крим від 19.10.2010 року, яке набрало законної сили 07.12.2010 року. З позовом до суду про визнання державного акту про право власності на земельну ділянку, виданого на підставі скасованого рішення 20 сесії 24 скликання Феодосійської міської ради №954, військовий прокурор звернувся у березні 2012 року, тобто в межах строку позовної давності.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять правових підстав для скасування або зміни рішення, а тому відповідно до положень ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28 травня 2012 року залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1п.1, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосія,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 28 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

В.О. Полянська В.І.Іщенко І.В.Кустова