РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/1109/2012Головуючий суду першої інстанції:Морозова Л.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В. О.
РІШЕННЯ
"03" липня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПолянської В.О.,
СуддівІщенка В.І.,Притуленко О.В.
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення трьох процентів річних, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, діючого в інтересах ОСОБА_6, на рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 травня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А :
У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_7 на його користь три процента річних за час прострочення повернення боргу у розмірі 43 911грн. 60 коп.
Позов мотивований тим, що рішенням Судацького міського суду від 22 липня 2011 року з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 була стягнутий аванс у сумі 91 700 доларів США, що еквівалентно 730 949,87 грн.
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 04 жовтня 2011року рішення Судацького міського суду від 22 липня 2011 року в частині розміру стягненого авансу залишено без змін.
Стягнена за рішенням суду грошова сума була погашена 17 лютого 2012 року.
Посилаючись на положення ст.ст. 526, 625, 1048, 1050 ЦК України, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити йому 3% річних за весь час безпідставного користування грішми, а саме: з 31 листопада 2009р. по 17 лютого 2012 року.
Рішенням Судацького міського суду АР Крим від 29 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 було відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 травня 2012 року та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінки рішенню Судацького міського суду від 22 липня 2011 року, яким були задоволені позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення авансу та встановлено порушення зобов'язання останнім. Відшкодування трьох процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК України, є способом захисту порушеного права позивача.
На думку апелянта, відповідальність, встановлена у ст. 625 ЦК України, покладається за прострочення виконання будь якого грошового зобов'язання, а не лише за договором позики як вирішив суд.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами не виникли зобов'язання з договору позики, а тому відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, не може застосовуватися.
Проте з таким висновком не може погодитися колегія суддів.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов'язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Як вбачається з матеріалів справи, за рішенням Судацького міського суду АР Крим від 22 липня 2011 року, яке набрало законної сили 04 жовтня 2011 року, з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 стягнено 730 949,87 грн. авансу та судові витрати (а.с. 9-10,29-31).
Частиною 5 статтею 11 ЦК України встановлено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Отже, з 04 жовтня 2011 року - часу набрання чинності рішення Судацького міського суду АР Крим від 22 липня 2011 року у ОСОБА_7 виникли обов'язки перед ОСОБА_6 щодо повернення грошових коштів.
Оскільки зобов'язання повинно бути виконано належним чином, та не повзується з ухваленням лише судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, рішення Судацького міського суду АР Крим від 22 липня 2011 року, яким стягнута сума авансу, покладає на ОСОБА_7 обов'язок провести виконання зобов'язання відповідно до вимог ст. 599 ЦК України.
З урахуванням вказаного та положень частини 2 статті 214 ЦПК України, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 625 ЦК України не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
За таких обставин, рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 травня 2012 року, на підставі п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_6
Як вбачається з позовної заяви позивач вважає, що три проценти річних мають стягнути з ОСОБА_7 за період з 31 листопада 2009 року (коли позивач дізнався про порушення зобов'язання) по 17 лютого 2012 року (коли було повернуто борг у повному обсязі).
Проте, оскільки грошові зобов'язанні виникли лише з 04 жовтня 2011 року - часу набрання законної сили рішення Судацького міського суду АР Крим від 22 липня 2011 року про стягнення авансу позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають задоволенню за період з 04 жовтня 2011року по 17 лютого 2012 року. Таким чином, ОСОБА_7 повинен сплатити ОСОБА_6 за прострочення виконання грошового зобов'язання три проценти річних від 730949,87 грн. 136 днів, що становить 8170,61 грн. = (730949,87 х 3%) : 365 х 136
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. У відшкодування судових витрат на користь ОСОБА_6 підлягає стягненню 214 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, 312-314,316,317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_8, діючого в інтересах ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Судацького міського суду АР Крим від 29 травня 2012 року - скасувати.
Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення трьох процентів річних задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 8170 грн. 61 коп. - три процента річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та 214 грн. 60 коп. у відшкодування судових витрат, а всього -8385,21 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено протягом двадцяти днів, з дня набрання законної сили, до суду касаційної інстанції.
В.О.Полянська В.І. Іщенко О.В. Притуленко