Справа № 2-67/2007 p.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 вересня 2007 року Крюківський районний суд м.  Кременчука Полтавської області в складі: колегії суддів : головуючого - судді Хіневич В.І.; суддів - Усенко Т.І.,  Сьоря СІ. , при секретарі - Бучинській І.М. ,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області,  Державної Судової адміністрації України ,  Головного управління Державного казначейства України ,  Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області,  Міністерства фінансів України,  третя особа - ОСББ 55 про стягнення 50% сплаченої вартості комунальних послуг та плати за користування телефоном , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області,  Державної Судової адміністрації України ,  Головного управління Державного казначейства України ,  Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області,  Міністерства фінансів України,  третя особа ОСББ 55 ,  39617,  про стягнення 50 %  сплаченої вартості комунальних послуг та плати за користування телефоном.

Вказала,  що   працює на посаді судді Кременчуцького районного суду Полтавської області

3  2 лютого 2002 року. Відповідно до п.9  ст. 44 Закону України «Про статус суддів» суддям надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їх сімей житло,  комунальні послуги(водопостачання,  газ,  електрична та теплова енергія,  установка і користування індивідуальним домашнім телефоном). На підставі ч.3  ст.  59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» позивачка з березня 2003 року втратила своє право на 50-відсоткову знижку плати за займане нею та членами її сім»ї житло ,  комунальні послуги ( водопостачання,  газ,  електрична та теплова енергія,  установка) та з травня 2003 року - за користування індивідуальним телефоном,  у зв»язку з чим сплачувала за ці послуги 100 % їх вартості. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2004 від 17.03.2004 року положення ч.3  ст. 59 вищевказаного Закону втратило чинність ,  як таке,  що не відповідає Конституції України і визнано неконституційним.  Просила зобов»язати відповідачів відшкодувати їй сплачені нею за період з 2003 по травень 2007 року кошти за користування житлом ,  за комунальні послуги ( водопостачання,  газ,  електрична та  теплова  енергія) та користування  домашнім телефоном,  в розмірі 50% в  сумі

4  931 грн. 52 коп.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі. Також доповнила,  що свої вимоги,  крім вказаного нею в позові,  мотивує положеннями п.15 Постанови Пленуму «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року ,  відповідно до якого судді вправі оскаржити в судовому порядку рішення,  дії або бездіяльність органів державної влади,  органів місцевого самоврядування ,  їх посадових і службових осіб ,  якщо з їх вини не забезпечується виконання вимог статей 44,  45 Закону України «Про статус суддів» та інших нормативно-правових актів України,  якими передбачено гарантії незалежності суддів (наприклад ,  незабезпечення або неналежне забезпечення житла судді комунальними послугами) та п.19 вказаної постанови ,  згідно якої відповідно до  ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти,  якими скасовуються конституційні права і свободи громадянина ,  а також нові закони,  які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Також просила стягнути з відповідачів на її користь судові витрати,  та допустити постанову суду до негайного виконання в межах всієї суми платежу.

Представники    відповідачів  і третьої особи в судове засідання  не з»явилися ,  про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином,  прохали суд розглянути справу без участі їх представників.

Представник Міністерства фінансів України у відзиві прохав відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі того,  що головним розпорядником коштів ,  передбачених в Державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції є Державна судова адміністрація України ,  яка несе відповідальність за фінансування кожного суду і здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів. Таким чином,  Міністерство фінансів України у правовідносинах з позивачем не знаходилося і не знаходиться,  то вимоги до Мінфіну є безпідставними.

Представник Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області заперечує проти задоволення позовних вимог на підставі того,  що відповідно до Закону України « Про судоустрій України» та Положення про Державну судову адміністрацію України ,  ДСА України здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції,  інших органів та установ судової системи та виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів ,  передбачених на фінансове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції. Згідно Бюджетного Кодексу України для здійснення програм та заходів ,  які проводяться за рахунок коштів бюджету,  бюджетні асигнування надаються розпорядниками бюджетних коштів,  а ті,  в свою чергу ,  несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями. Відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2003 рік» та Закону України « Про Державний бюджет України на 2004 рік» ,  пільги,  компенсації і гарантії ,  на які згідно з законами України мають право працівники... надаються у разі,  якщо грошові доходи цих працівників менше величини прожиткового мінімуму,  встановленого для працездатних осіб. Згідно із Законами України « Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік»,  «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік»,  Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» затверджені відповідні прожиткові мінімуми в сумі 386, 73 грн. 453 грн. та з 01.01.2006 року -483 грн.,  з 01.04.2006 року-496 грн.,  з 01. 10.2006 року-505 грн. Позивач працює суддею Кременчуцького районного суду Полтавської області розмір її місячного грошового доходу на кожного члена сім»ї перевищує величину прожиткового мінімуму. Виходячи з вищевикладеного,  Головне управління вважає,  що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Представник Державного казначейства України Міністерства фінансів України направив суду аналогічні заперечення.

Представник ТУ ДСА в Полтавській області та ДСА України направив суду пояснення ,  що згідно  ст. 130 Конституції України фінансування судів та діяльності суддів здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Таким чином ,  суди є бюджетними установами,  і стаття 36 Закону поширюється на суддів ,  як на працівників бюджетних установ і пільги на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ... які надаються лише у разі,  якщо працівники мають право на податкову соціальну пільгу. Бюджетні кошти використовуються тільки на цілі,  визначені бюджетними призначеннями. Останні встановлюються законом про Державний бюджет України на поточний рік. Як відомо,  в Законах України на 2004-2007 роки відповідних бюджетних призначень Державній судовій адміністрації України не призначалося для виплати суддям коштів на відшкодування коштів на оплату житла ,  комунальних послуг та користування домашнім телефоном.  Враховуючи,  що ДСА України та її територіальні управління здійснюють організаційне забезпечення судів загальної юрисдикції,  а тому ,  відповідно ,  на неї покладено зобов»язання лише пропорційно розподіляти надані асигнування між її управліннями,  суворо дотримуватися їх цільового використання та витрачати кошти державного бюджету в межах затверджених законом України про державний бюджет,  з боку ДСА України порушень діючого законодавства не було.

Заслухавши думку позивача,  дослідивши матеріали справи та оцінивши докази,  суд дійшов до висновку,  що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено,  ОСОБА_1 з 2 лютого 2002 року і до цього часу працює на посаді судді Кременчуцького районного суду Полтавської області. Відповідно до  ст.  44 Закону України «Про статус суддів» позивачка має право на 50-відсоткову знижку плати за займане ними та членами їх сімей житло ,  комунальні послуги (водопостачання,  газ,  електрична та теплова енергія,  установка і користування індивідуальним домашнім телефоном).

Відповідно до  ст. 130 Конституції України та  ст. 118 Закону України «Про судоустрій України»  від  7.02.2002  року     держава забезпечує  фінансування     та  належні     умови     для

з

функціонування судів та діяльності судів. У Державному бюджеті для реалізації цього завдання окремо визначаються видатки на утримання судів та оплату праці судців. Забезпечення функціонування судової влади передбачає окреме визначення у Державному бюджеті видатків на фінансування судів не нижче рівня,  що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону ,  законодавчого гарантування повного і своєчасного фінансування судів,  гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів. Організаційне забезпечення судів загальної юрисдикції покладено на Державну судову адміністрацію України.

Конституційний Суд України в рішенні від 20.03.2002 року у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 58, 60 Закону України «Про державний бюджет України на 2001 рік» та за подання Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України положень пунктів 2, 3, 4, 5, 8, 9 частинні статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2001 рік» і підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» ( справа щодо пільг,  компенсацій і гарантій) вказав на те,  що видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією України і положення частини першої статті 129 ,  частини першої статті 130 Конституції України у взаємозв»язку з положенням статей 11, 44 Закону України «Про статус суддів» створюють механізм захищеності судової влади ,  який Верховна Рада України повинна врахувати,  приймаючи Державний бюджет України на відповідний рік. Виходячи з цього норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів ,  їх соціального захисту не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності )положень статей 29, 36,  ч.2 ст. 56, ч.2  ст. 62, ч.1  ст. 66, п.п.7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46  ст. 71,  ст.  ст. 98, 101, 103, 111 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» вищевказані статті,  крім ч.2  ст. 62,   ст. 101 закону про Держбюджет не відповідає статті 1 Конституції України ,  у якій сказано,  що України є суверенною і незалежною ,  демократичною,  соціально-правовою державою. Відповідно до Основного Закону ,  соціальні права і гарантії населення не можуть обмежуватись,  а закон про Держбюджет не може скасовувати чи зупиняти положення інших законів. Таким чином ,  КС дійшов висновку ,  що Верховна Рада не мала повноважень при прийнятті Держбюджету зупиняти дію інших законів,  в тому числі і щодо надання пільг,  гарантій і компенсацій громадянам.

Статтею 11 Закону України «Про статус суддів» визначено,  що гарантії незалежності суддів,  в тому числі міри правового захисту ,  матеріального і соціального забезпечення розповсюджуються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи зменшені іншими нормативними актами України. Таким чином Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначав,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній рівень ,  тому звуження змісту і обсягу цього права шляхом прийняття нових законів ,  або внесення змін до чинних законів за  ст.  22 Конституції України не допускається..

Відповідно до п.15 Постанови Пленуму «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року ,  судді вправі оскаржити в судовому порядку рішення,  дії або бездіяльність органів державної влади,  органів місцевого самоврядування ,  їх посадових і службових осіб ,  якщо з їх вини не забезпечується виконання вимог статей 44, 45 Закону України «Про статус суддів» та інших нормативно-правових актів України,  якими передбачено гарантії незалежності суддів (наприклад ,  незабезпечення або неналежне забезпечення житла судді ,  комунальними послугами).

З огляду на  ст. 1 ,  ч. 1  ст.  58 Конституції України ,  Конвенцію про захист прав людини та основних свобод і практику Європейського суду з прав людини,  як джерела права,  реалізація особою права ,  що пов»язане з отриманням бюджетних коштів ,  яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства,  не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Позивачкою було сплачено 9 372 грн. 53 коп.3а житло ,  комунальні послуги ( водопостачання,  газ,  електрична та теплова енергія) та 490 грн. 50 коп.3а користування домашнім телефоном,  а всього 9 863 грн. 03 коп.. З них поверненню підлягають 50% в сумі 4 931 грн. 52 коп.,  які   слід   стягнути з   Державної судової  адміністрації України . В задоволенні   позову до інших

4

 відповідачів слід   відмовити. Слід також стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 51 грн. сплаченого судового збору

Враховуючи викладене,  керуючись  ст.  ст.  126,  130 Конституції України;  ст.  44 Закону України «Про статус суддів»;  ст.  ст.  2,  6, 90, 159,  161,  162 КАС України,  суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області,  Державної Судової адміністрації України ,  Головного управління Державного казначейства України ,  Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області,  Міністерства фінансів України,  третя особа ОСББ 55 про стягнення 50% сплаченої вартості комунальних послуг та плати за користування телефоном задовольнити - частково .

Зобов»язати Державну судову адміністрацію України відшкодувати ОСОБА_1 50% сплачених коштів на оплату житла,  комунальних послуг та користування домашнім телефоном в сумі 4 931 грн. 52 коп. шляхом списання коштів з рахунків Державної судової адміністрації України ,  які розміщені в Державному казначействі України Міністерства фінансів України та зобов»язати Міністерство фінансів України в особі Державного казначейства України провести вказані видатки з державного бюджету ,  передбачені для цього Державній судовій адміністрації України.

В задоволенні позову до Міністерства фінансів України ,  Державного казначейства України Міністерства фінансів України ,  Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській області,  Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області   - відмовити.

Стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 51 грн. сплаченого судового збору

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Крюківський районний суд м.  Кременчука Полтавської області.

В разі неподання заяви про апеляційне оскарження постанова набирає чинності після закінчення десятиденного терміну з дня проголошення постанови ,  а в разі неподання апеляційної скарги-після закінчення двадцятиденного терміну.