Судове рішення #24459099

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/9062/12 Справа № 2/422/2216/12 Головуючий у 1 й інстанції - Приходченко О.С. Доповідач - Гайдук В.І.

Категорія 48

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:



головуючого

суддів

при секретарі

Гайдук В.І.,

Макарова М.О., Міхеєвої В.Ю.

Солод О.В.



розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_6, представника по довіреності ОСОБА_8

на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2012 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 та за зустрічним позовом про стягнення аліментів, -

в с т а н о в и л а :


У жовтні 2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 з позовними вимогами в яких просив суд призначити йому відрахування аліментів на утримання сина ОСОБА_9 у твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. на місяць та зобов'язати ОСОБА_8 відкрити для цього банківський рахунок про що повідомити письмово за місцем його роботи посилаючись, що він бажає офіційно надавати утримання дитині.

У березні 2012 року ОСОБА_8 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 в якому просила стягнути на її користь на утримання сина аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., посилаючись, що шлюб з ОСОБА_7 вона розірвала, вони проживають окремо, згоди про утримання сина між ними не досягнуто.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2012 року позовні вимоги сторін задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття та судові витрати по справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, представник по довіреності ОСОБА_8, просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнувши аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., оскільки в цьому розмірі ОСОБА_7 надавав добровільно матеріальну допомогу сину, про що свідчать його поштові перекази.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.

З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що сторони по справі знаходилися у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.6), який було розірвано у лютому 2012 року (а.с.45) і від цього шлюбу мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5 ), який після розлучення батьків проживає з матір'ю (а.с.33) і знаходяться на її утриманні.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Сторони не досягли між собою домовленості щодо розміру матеріального утримання сина.

За змістом ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виходячи з того, що ОСОБА_7 працює, йому щомісячно нараховується заробітна плата, про що свідчить довідка про доходи надана 28.09.2011 ТОВ «Проммашредуктор»(а.с.7), тому суд з урахуванням матеріалів справи обґрунтовано, на підставі норм Сімейного Кодексу України вирішив спір та частково задовольнив позовні вимоги сторін.

Доводи апеляційної скарги, що суд не врахував того, що ОСОБА_7 має значно більший заробіток (дохід), але приховує його, і він може надавати матеріальну допомогу у твердій грошовій сумі, про що свідчать його поштові перекази, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки одноразовий поштовий переказ не свідчить про постійний матеріальний дохід ОСОБА_7 У разі зміни матеріального положення однієї чи іншої сторони, вони не позбавлені можливості звернутися до суду про зміну розміру аліментів.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши справу в повному об'ємі, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість висновків суду та безпідставності приведених в апеляційній скарзі доводів.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу ОСОБА_6, представника по довіреності ОСОБА_8, відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.


Головуючий:

Судді :


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація