ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" серпня 2012 р. м. Київ К/9991/47236/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя судді при секретарі за участю представників сторін: від позивача: від відповідача - 1: від відповідача - 2:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Карась О. В. Малюзі Ю. В. Троянчук Д. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби
на постанову та ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 року
у справі№ 2а/1770/4564/2011
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю-фірми «ДП Рівнетрансекспедиція»
доДержавної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області
провизнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення
В С Т А Н О В И В :
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року у справі № 2а/1770/4564/2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 року у справі № 2а/1770/4564/2011, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне № 0000562344 від 18.08.2011 року та № 0000572344 від 18.08.2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "ДП Рівнетрансекспедиція" відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 8 861 грн.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального права, а саме: п. 102.5 ст. 102, п. 198.3 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нове про відмову в позові.
Скаржником подано клопотання про заміну Державної податкової інспекції у м. Рівне її правонаступником Державною податковою інспекцію у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби, додаючи на підтвердження виписку з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання підлягає задоволенню.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники позивача та відповідача 2 в судове засідання не з'явились, що в силу положень ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "ДП Рівнетрансекспедиція" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого на розрахунковий рахунок, та правомірності формування від'ємного значення (р. 24 декларації) за травень 2011 року, складено акт від 09.08.2011 року № 1002/23-300/30712154, у висновках якого зазначено про підтвердження відображеного товариством у декларації за травень 2011 року бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 89 338,00 грн. та від'ємного значення за травень 2011 року у сумі 111 895,00 грн., а також про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого платником податків завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2011 року на 8 861,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення по декларації з ПДВ за травень 2011 року на суму 91 997,00 грн., який виник у серпні 2007 року на суму 91 772,00 грн., у жовтні 2010 року на суму 225,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м. Рівне 18.08.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000562344, згідно якого позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 91 997,00 грн., нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн., та № 0000572344, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 8 861,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн., до яких долучено відповідні розрахунки фінансових (штрафних) санкцій за порушення податкового законодавства.
Податковий орган вважає, що позивачем безпідставно заявлено до відшкодування або використання для погашення податкових зобов'язань залишку від'ємного значення в сумі 91 772,00 грн., що виник у серпні 2007 року, в зв'язку з пропущенням строків давності, визначених у п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України та ст. 257 Цивільного кодексу України.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивачем при імпорті товарів через митну територію України видано податкові векселі від 26.06.2007 року серії АА № 0787342 на суму 116 167,00 грн. та серії АА № 0787342 на суму 36 842,00 грн., терміном погашення 25.07.2007 року.
Сума податку на додану вартість, зазначена у вказаних податкових векселях, включена позивачем до складу податкового зобов'язання з ПДВ та відображена у рядку 6 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2007 року, поданої до Державної податкової інспекції у м. Рівне 20.07.2007 року.
Податок на додану вартість по вказаних податкових векселях у загальній сумі 153 010,00 грн. включено позивачем до податкового кредиту у липні 2007 року, що відображено у рядку 12.2 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року, поданої до Державної податкової інспекції у м. Рівне 20.08.2007 року.
Податкове зобов'язання по податку на додану вартість, що виникло на підставі податкових векселів, погашене позивачем за рахунок податкового кредиту поточного податкового періоду, що відображено у рядку 27 податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2007 року.
Оскільки погашення векселів відбулось за рахунок податкового кредиту, у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року, поданої до Державної податкової інспекції у м. Рівне 20.09.2007 року, ПДВ у сумі 153 010,00 грн. відображено як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в рядку 26.
Крім того, судами встановлено, що правомірність формування податкового кредиту за рахунок включення до його складу вказаних погашених податкових векселів вже була предметом перевірки органу державної податкової служби. Зокрема, в акті про результати виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2008 року від 25.07.2008 року №1028/23-400/30712154 ДПІ у м. Рівне не виявлено порушень з даного питання.
Отже, відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ще не означає прийняття платником податку рішення про реалізацію свого права на отримання бюджетного відшкодування.
Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, що застосування до вказаних правовідносин норм п. 102.5. ст. 102 Податкового кодексу України є безпідставним, а зменшення позивачу від'ємного значення податку на додану вартість на суму 91 772, 00 грн., що виникло у серпні 2007 року, через пропущення строків давності - неправомірним.
Щодо висновків податкового органу про завищення позивачем залишку від'ємного значення суми податку на додатку вартість по господарських взаємовідносинах із контрагентом ПП "Ніка Ойл" судами першої та апеляційної інстанції з урахуванням дослідження доказів у справі, встановлено товарність операцій щодо передачі позивачу у власність дизельного пального в березні, квітні, травні, червні та жовтні 2010 року на виконання умов укладеного договору № 33 від 01.02.2010 року та подальше використання нафтопродуктів, придбаних у ПП "Ніка Ойл", в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.
Крім того, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, про необґрунтованість посилань податкового органу на те, що всі господарські операції позивача та ПП "Ніка Ойл" не спричиняють реального настання правових наслідків, суперечать приписам ч. 1, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України та порушують ст. 228 Цивільного кодексу України, у зв'язку з їх недоведеністю.
Колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених обставин справи, положення п.п 7.4.1, п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.3 ст. 198, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України застосовані вірно.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанції, що у відповідності до ст. 220 кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.
Колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для скасування оскаржених судових рішень, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Замінити Державну податкову інспекцію у м. Рівне її правонаступником Державною податковою інспекцією у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року у справі № 2а/1770/4564/2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239№ Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді О. В. Вербицька
О. В. Карась
Суддя О.В. Муравйов