Справа № 2-290/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 серпня 2012 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Савицького О.А.

при секретарі Савенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження квартири та майна в результаті пожежі,

В С Т А Н О В И В :

03.04.2003 року до суду звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі по 53355,84 грн. кожному та моральної шкоди в розмірі по 20000 грн. кожному, завданої їм в результаті пошкодження квартири АДРЕСА_1, в якій вони проживали, внаслідок пожару, що стався з вини відповідача, який незаконно проводив реконструкцію та перепланування своїх квартир АДРЕСА_2, що спричинило пошкодження вказаної квартири вогнем, а також під час гасіння пожежі, квартира була пошкоджена водою.

Під час розгляду справи ухвалою суду від 16.05.2007 року позов в частині позовних вимог ОСОБА_7 було залишено без розгляду (Т.-3 а.с. 90).

Також судом було притягнуто до участі в справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, який безпосередньо проводив зварювальні роботи в квартирі відповідача та ОСОБА_5, який будучи прорабом відповідав за проведення ремонту в квартирі відповідача, в тому числі і за зварювальні роботи.

В процесі розгляду справи позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово змінювали свої позовні вимоги в порядку передбаченому ЦПК України. Позивачі остаточно визначившись з суб'єктним складом осіб, що мають відповідати перед ними, та з розміром шкоди, яку на їх думку їм було спричинено, подали позовну заяву в якій просили стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 266401,77 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 100000 грн. моральної шкоди, оскільки вона є власником пошкодженої квартири НОМЕР_1, і саме вказана сума матеріальної шкоди необхідна на відновлювальний ремонт її квартири, та на користь ОСОБА_8, яка з сім'єю проживала у вказаній квартирі, на час її пошкодження, 20750,02 грн. на відшкодування матеріальної шкоди спричиненої у зв'язку з пошкодженням її майна, що знаходилось на час пожежі в квартирі НОМЕР_1, та 100000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представники позивачок та сама позивачка ОСОБА_2, яка також є представником позивачки ОСОБА_1, підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, вважає, що його вини у завданні шкоди позивачкам не має, оскільки пожежа, в результаті якої було пошкоджено квартиру НОМЕР_1 та майно, що в ній знаходилось, виникла з вини ОСОБА_4, що підтверджується рішенням суду, а тому він сам є постраждалим від пожежі, винним в якій є ОСОБА_4, який здійснював газозварювальні роботи в його квартирах НОМЕР_2

Треті особи, в судове засідання не з'явились причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися відповідно до вимог закону, тому суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_2, яка також є представником позивачки ОСОБА_1, інших представників позивачів, вислухавши відповідача, дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1 та її неповнолітньому сину ОСОБА_9 в рівних частках (Т.-1 а.с. 221). Позивачка ОСОБА_2 з 16.06.81 року по 12.08.1993 року була зареєстрована та проживала у вказаній квартирі, а після вказаної дати залишилася проживати в ній без реєстрації, також з нею в цій квартирі проживають без реєстрації її чоловік ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_10 (Т.-2 а.с. 73, 154)

Поверхом вище над квартирою позивачки ОСОБА_1, розташовані квартири НОМЕР_2 власником яких є відповідач ОСОБА_3 (Т.-1 а.с. 222, 223).

Відповідно до Договору б/н від 10.01.2003 року укладеному між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, останній взяв на себе зобов'язання виконати ремонт квартир відповідача у відповідності з проектом «Ремонт і перепланування квартир НОМЕР_2 з заміною двох балконів по вул.Володимирська,7».

Відповідно до письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 19.02.2003 року в результаті виконання газозварювальних робіт в квартирі АДРЕСА_3 виникла пожежа в квартирі НОМЕР_1 у зв'язку з чим вона зазнала значних пошкоджень, а також було пошкоджене майно, що в ній знаходилося (Т.-1 а.с. 70, 71, 216, 217; Т.-2 а.с. 156 -168; Т.-4 а.с. 10, 23 - 27). Вказана обставина не заперечувалася сторонами по справі.

Відповідно до листа 6-тої самостійної державної пожежної частини Шевченківського району м.Києва від 21.03.2003 року на ім'я ОСОБА_3, пожежа в квартирі АДРЕСА_1, 19.02.2003 року виникла у зв'язку з порушенням ОСОБА_4 правил пожежної безпеки при проведенні газозварювальних робіт(Т.-3 а.с. 148).

Крім того факт виникнення пожежі 19.02.2003 року в квартирі відповідача встановлений рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 24.04.2007 року в справі № 2-1283/2007, яке набрало законної сили, і відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, ці обставини не підлягають доказуванню. Вказаним рішенням суду також встановлено, що пожежа в квартирі ОСОБА_3, виникла при виконанні газозварювальних робіт в квартирах АДРЕСА_3 ОСОБА_4, якого запросив для виконання цих робіт ОСОБА_5, з яким у ОСОБА_3 був укладений договір замовлення на виконання ремонтних робіт у вказаних квартирах (Т.-3 а.с. 126).

Згідно ч.5 ст. 4 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення пожежі в квартирі відповідача, власник, здійснюючи свої права, зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і держави. При здійсненні своїх прав і виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержувати моральних засад суспільства.

Згідно з ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою КМУ.

Пунктом 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992р. № 572, в редакції, що діяла на момент розглядуваних правовідносин, передбачено, що власники квартир, наймачі та орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла.

Відповідно до п.19 Правил, переобладнання і перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може проводитися лише з метою поліпшення благоустрою квартири з відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку. ….

Відповідно до п.21 Правил, не допускається виконання робіт та інші дії, що викликають псування приміщень, підвищений шум чи вібрацію, порушують умови проживання громадян.

Отже з викладеного вбачається, що саме на власника квартири покладається обов'язок, утримувати свою квартиру в належному стані, при цьому не порушувати права власників інших квартир, і саме він несе відповідальність за це.

Судом не приймаються до уваги посилання сторони відповідача та надані ними копії документів, стосовно правомірності проведення ремонтних робіт та перепланування квартир відповідача, оскільки по-перше вказані документи в своїй більшості були отримані після початку проведення ремонтних робіт та пожежі в квартирі позивачів, а по друге - ці документи не спростовують вини відповідача в тому, що при проведенні ремонту та перепланування в його квартирі було порушено порядок проведення газозварювальних робіт, наслідком чого стало пошкодження квартири та майна позивачок, що встановлено судом на підставі інших доказів.

Крім того проведення ремонтних робіт без належних дозволів підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 19.02.2003 року складеним на відповідача (Т.-1 а.с. 113) та іншими матеріалами справи ( Т.-1 а.с. 67-77, 108, 109, 116, Т.-2 а.с. 68 -72, Т.-3 а.с. 53 -55, Т.-4 а.с. 65 - 73).

Враховуючи, що розглядувані правовідносини між сторонами, виникли до 2004 року, суд вважає, що при вирішенні даного спору, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 року з наступними змінами..

Відповідно до ч.1 ст. 440 ЦК УРСР (1963 року), шкода заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР.

Статтею 453 ЦК УРСР (1963 року), передбачено, що присуджуючи відшкодування шкоди, суд, арбітраж або третейський суд відповідно до обставин справи зобов'язує особу, відповідальну за шкоду, відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ і таке інше) або повністю відшкодувати заподіяні збитки.

Враховуючи, що пошкодження квартири позивачки ОСОБА_1 в результаті пожежі, та майна яке в ній знаходилося, що належала позивачці ОСОБА_2, сталося через неналежне виконання газозварювальних робіт в квартирі відповідача, суд вважає, що він повинен відповідати за пошкодження вказаного майна позивачів.

Згідно Висновку № 11402/11403/11-43 судової будівельно-технічної експертизи від 29.03.2012 року, складеного експертом КНДІСЕ на виконання ухвали суду від 19.03.2010 року, вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для відновлення конструктивних елементів в квартирі АДРЕСА_1 в наслідок їх залиття та пожежі, становить 266401,77 грн. (Т.-4 а.с. 166 - 172).

За таких обставин, оскільки за пошкодження квартири АДРЕСА_1 що виникли в наслідок пожежі та залиття, несе відповідальність відповідач, як власник квартир №№ 14 та 15, в підчас ремонту яких виникла пожежа, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 266401,77 коп.

Відповідно до Висновку спеціаліста-автотоварознавця № 1581 КНДІСЕ від 10.04.2003 року загальний розмір матеріальної шкоди заподіяний майну в наслідок пожежі у квартирі АДРЕСА_1 складає 7821,34 грн. (Т.-1 а.с. 90 - 91).

В судовому засіданні з пояснень сторони позивачів встановлено, що рухоме майно, яке було пошкоджене в результаті пожежі та залиття в квартирі АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_2

Враховуючи, що Висновку спеціаліста-автотоварознавця № 1581 КНДІСЕ від 10.04.2003 року складений станом на квітень 2003 року, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивачки ОСОБА_2 на відшкодування завданої їй шкоди в результаті пошкодження її майна, визначену у висновку суму з урахуванням індексу інфляції за період з 10.10.2003 року по 11.06.2012 року, в розмірі 20750,02 грн. (7821,34 грн. Х 2,653 = 12928,68 + 7821,34 грн.).

Також, відповідно до ст. 440-1 ЦК УРСР (1963 року), суд вважає, що позивачкам, у зв'язку з пошкодженням їх майна, крім матеріальної було завдано моральну шкоду. Моральна шкода завдана позивачкам виразилась в її душевних хвилюваннях, моральних та фізичних стражданнях через пошкодження їх майна, крім того житла, в якому вони проживали разом зі своїми сім'ями, було порушено ритм їх нормального життя необхідністю витрачання часу на вирішення питань з відшкодування заподіяної їм матеріальної шкоди та необхідністю проживання у некомфортних умовах, а також постійним страхом за своє життя і життя своїх рідних, через пошкодження в квартирі де вони проживали, пов'язані з ремонтом квартир відповідачем. Враховуючи викладене, виходячи з міркувань розумності та справедливості, суд вважає правильним частково задовольнити вимоги позивачок щодо відшкодування їм моральної шкоди, яку з урахуванням зазначених обставин, з урахуванням тривалості порушеного права позивачок, суд визначає на користь ОСОБА_1, як власниці пошкодженої квартири, в розмірі в розмірі 8000 грн., а на користь ОСОБА_2 в розмірі 2000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до ст.ст. 79, 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивачок в рівних частках підлягають до стягнення судові витрати в розмірі 8567,8 грн., по 4283,9 грн. на користь кожної (судовий збір 1700 грн. + витрати на експертизу 2007,8 грн. (1550,4 +263,9 + 193,5) + витрати на правову допомогу в розмірі 8567,8 грн. виходячи з затраченого представниками часу проведеного в судових засіданнях та 40% від мінімальної заробітної плати на день представлення ними інтересів позивачок в суді (250 + 252 + 297,6 + 173,8 + 197 + 218,8 + 1542,8)).

Отже всього разом підлягає до стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 270685,67 грн. (266401,77 + 4283,9) та 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а на користь ОСОБА_2 - 25033,92 грн. (20750,02 + 4283,9) та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 212 -215, 223, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди завданої внаслідок пошкодження квартири та майна в результаті пожежі, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 270685 (двісті сімдесят тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 67 коп. та 8000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 25033 (двадцять п'ять тисяч тридцять три) грн. 92 коп. та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В решті вимог позов задоволенню не підлягає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя