КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2282/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кухаренко О.В.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененка О.М.,

суддів -Мельничука В.П., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області на постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 19 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання щодо проведення перерахунку пенсії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області (далі -відповідач) про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у розмірах визначених ст. 37, 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 19 липня 2011 року позов задоволено частково, зобов'язано Управління пенсійного фонду України в Кактеринопільському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, 3 15 грудня 2010 року відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням вже проведених виплат.

Щодо вимог позивачки про виплату грошової допомоги у зв'язку з проживанням в зоні посиленого радіологічного контролю у розмірі 30 відсотків мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то суд першої інстанції не знайшов підстав для задоволення цих вимог, так як населений пункт, в якому проживає позивач не включений до переліку населених пунктів, жителям яких з 01 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства, визначеного Додатком №2 до Постанови КМ Української РСР від 23.07.1991 року № 106.

Також оскільки позивачем не було надано до матеріалів справи доказів того, що вона не працює, а саме відсутня копія трудової книжки, в якій було б зроблено запис про її звільнення з роботи, тобто, що вона на даний час являється непрацюючим пенсіонером, в задоволенні вимог позивача про проведення перерахунку та виплату щомісячну допомогу до пенсії у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»також відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є особою, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, тому, відповідно, має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має посвідчення встановленого зразка 4 категорії.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.

Всупереч ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ №1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягає стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказана постанова, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено право позивача на отримання пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі визначеного законом про Держбюджет на відповідний рік прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія -щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Жоден державний орган, в тому числі і суд, не наділений повноваженнями обмежувати або позбавляти позивача права на отримання спірних виплат у певному розмірі інакше, ніж шляхом внесення змін до нормативно -правових актів Верховною Радою України у порядку та в спосіб, визначений чинним законодавством України та відповідно до правил ч. 2 ст. 19 Конституції України

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що з самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, не є строковими, а тому в даному випадку визначається лише дата, з якої особа має право на її перерахунок, при цьому не вирішуючи питання щодо правовідносин, які на момент ухвалення рішення ще не виникли.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі Черкаської області -залишити без задоволення, а постанову Катеринопільського районного суду Черкаської області від 19 липня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Мельничук В.П.

Федотов І.В.