ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

27.10.06р.

Справа № А34/278-06

За позовом  Прокурора Індустріального району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ 

до  відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Балатон", м.Дніпропетровськ

    відповідача 2. Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Резерв-Центр", м.Дніпропетровськ 

про визнання недійсним договору;

стягнення 150 000, 00 грн. на користь держави;

      стягнення 150 000, 00 грн. на користь відповідача 1.

Суддя  Примак С.А.

Секретар судового засідання

Пономарьов І.В.

Представники сторін:

  від прокурора - не з'явився

від позивача - не з'явився

від відповідача 1. - Курта П.П., предст., дов. №1 від 12.10.06 р.

від відповідач2. - не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Адміністративний позов заявлено про визнання недійсним договору №1-12/02 від 02.12.02 р., укладений між ТОВ "Балатон" та ППВКФ "Резерв-Центр" на загальну суму 150000, 00 грн.; стягнення з ТОВ "Балатон" у доход держави (код платежу 31010000, р/р3111612500010, МФО 805012 в банку УДК в Дніпропетровській області, одержувач Державне казначейство України в Самарському районі м. Дніпропетровська) 150 000, 00 грн.; стягнення з ППВКФ "Резерв-Центр" на користь ТОВ "Балатон" 150 000, 00 грн.

Позивач заявив клопотання про відкладення розгляду спору.

Відповідач 1. надав письмові заперечення проти позову та просить суд залишити позов без задоволення.

Відповідач 2. заперечення проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2002р. між ТОВ "Балатон" (покупець) та ППВКФ "Резерв-Центр" (продавець) було укладено договір №1-12/02 купівлі-продажу товару. Відповідно до умов договору продавець зобов’язався передати у власність товар (інструмент, обладнання, тех.оснастка, алюм.литіє) товар, а покупець зобов'язався прийняти  і сплатити вартість такого товару.

Згідно з п.7.1 даний  договір набирає сили з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків, але не більше 31.12.02 р.

Господарський суд вважає необхідним відмовити в позові повністю з огляду на таке.

Відповідно до ст.49 ЦК України недійсною є угода, укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто, яка порушує основні принципи існуючого суспільного ладу.

Тобто необхідно встановлювати, у чому конкретно полягало завідомо укладення угоди, якою із сторін і в  якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

27.04.04 р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №32/140 визнано недійсними установчі документи ППВКФ "Резерв-Центр" та скасовано його державну реєстрацію; зобов'язано власника ППВКФ "Резерв-Центр" здійснити ліквідацію підприємства.

Відповідно до цього рішення, 16.09.02 р. виконавчим комітетом Індустріальної районної ради м. Дніпропетровська зареєстровані зміни №1 до Статуту ППВКФ "Резерв-Центр", зідно з яким новим власником даного підприємства є гр. Лукін Р.С., який не має ніякого відношення до нього. Даним рішенням також встановлено: фактичну відсутність підприємства за адресою, що вказана в статутних документах; неподання до органів державної податкової служби податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності.

Проте, на час укладення договору керівником, тобто директором був Белик Д.Б.

В підтвердження виконання умов договору до суду подані бухгалтерські документи, зокрема, податкові накладні: №12 від 08.01.03 р., №35 від 14.01.03 р., №3 від 03.02.03 р., №6 від 03.02.03 р., №8 від 04.02.03 р., №15 від 10.02.03 р., №9 від 10.03.03 р.; банківські виписки з 27.01.03 р. по 05.03.03 р.; рахунки: №11 від 04.01.03 р., №16 від 08.01.03 р., №4 від 03.02.03р., №5 від 03.02.03 р., №8 від 04.02.03 р., №17 від 10.02.03 р., №11 від 04.03.03 р.; накладні: №9 від 08.01.03 р., №35 від 14.01.03 р., №3 від 03.02.03 р., №6 від 03.02.03 р., №8 від 04.02.03 р., №15 від 10.02.03 р., №9 від 04.03.03 р.

Як убачається з даних бухгалтерських документів, вони були складені не на виконання умов договору №1-12/02 від 02.12.02 р., оскільки строк дії його встановлений до 31.12.02 р. Будь-яких інших доказів щодо відповідності даних документів договору до суду не подані.

Таким чином, у даному випадку не доказаний умисел сторін, не доказана мета сторін, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а також не доказані будь-які дії сторін угоди, які порушують основні принципи існуючого суспільного ладу.

Є необгрунтованим твердження відповідача-1 про закінчення строку позовної давності. Недійсна угода не породжує для сторін прав та обов’язків, тому до вимог про визнання недійсною такої угоди строки позовної давності не застосовуються.

Позивач заявив клопотання про відкладення розгляду спору.

Дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на те, що відсутність його представника не перешкоджає вирішенню спору по суті.

На підставі вищевикладеного та керуючись  ст.ст. 94, 161, 162, 164, п. 5, 6 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити  в адміністративному позові повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

С.А. Примак

Постанова підписана 01.11.06 р.