УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська 2-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2012 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Шальнєва Т.П. розглянувши протест прокурора Дніпровського району м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17 липня 2012 року,

встановила:

Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 17 липня 2012 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 172-5 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись з таким рішенням, прокурор Дніпровського району м. Києва М. Іванець звернувся з протестом, в якому просить скасувати постанову судді щодо ОСОБА_2, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП, а справу закрити у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Зокрема прокурор, звертає увагу на те, що в порушення вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП судом при розгляді справи та винесенні постанови не було повно, всебічно та об'єктивно оцінено наявні по справі докази та досліджено всі обставини справи.

При цьому прокурор вказує на те, що в справі є достатньо доказів про наявність винуватості ОСОБА_2 в порушенні нею вимог, передбачених ст. 172-5 ч. 1 КУпАП.

Заслухавши думку прокурора Яся А.О., який підтримав протест прокурора Дніпровського району м. Києва, пояснення ОСОБА_2 та її захисника, які заперечували проти задоволення протесту та вважали правильним рішення суду першої інстанції, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи протесту, слід прийти до висновку, що протест прокурора підлягає частковому задоволенню, а постанова - скасуванню з прийняттям нової постанови з наступних підстав.

_______________________________________________________________________________________________Справа №33/2690/1105/2012 Постанова винесена суддею - Бабко В.В.

Категорія: ст. 172-5 ч. 1 КУпАП

У відповідності до ст.ст. 245, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи повинно бути з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, всупереч зазначених вимог закону, а також вимог ст.ст. 251, 252, КУпАП, суддею при розгляді справи не вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів, з'ясування обставин, які мають суттєве значення для прийняття законного і правильного рішення, не всім наявним в матеріалах справи документам дана належна оцінка, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Так, вважаючи, що у діях особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, відсутній склад правопорушення, передбачений ст. 172-5 ч.1 КУпАП., суддя належно не з'ясував обставини справи, залишивши поза своєї уваги дані, викладені у копії постанови старшого слідчого прокуратури Дніпровського району м. Києва Вандіна Є.В. від 15.03.2012 року у якій зазначено, що у діях завідувача ДНЗ №111 управління освіти Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2, вбачаються ознаки корупційного діяння, проте, відсутній склад злочину, передбачений ст. 368 КК України; протоколі про скоєння корупційного правопорушення; поясненнях ОСОБА_5 у яких, вона зазначає, що необхідною умовою для прийняття її дитини до ДНЗ №111 м. Києва є внесення нею благодійного внеску у розмірі 1000 грн. та 1000 грн. в якості подяки за влаштування дитини до дитсадка; протоколі огляду та вручення грошових коштів від 31.01.2012 відповідно до якого ОСОБА_5 вручено помічені спеціальним составом 4 коп'юри номіналом по 500 грн.; протоколі огляду місця події від 31.01.2012 року, відповідно до якого в приміщенні кабінету директора ДНЗ №111 по вул. Бальзака, 55-а в м. Києві вилучено грошові кошти у сумі 2000 грн, які ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_5; поясненнях ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були присутніми в якості понятих оперативно-розшукових заходів; поясненнях самої ОСОБА_2, в яких вона зазначає, що перебуваючи на посаді завідуючої ДНЗ № 111 управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації 31.01.2012 року отримала від ОСОБА_5 1000 грн. за влаштування її сина до вищезазначеного навчального закладу, в чому щиро розкаюється, визнає вину та просить суворо не карати.

Між тим, судді зазначені дані належало співставити з іншими доказами в справі, проаналізувати їх у сукупності, викласти результати цього аналізу у постанові і лише після цього виносити постанову по суті.

В порушення зазначених вимог закону суддя цього у постанові не зробив і з його процесуального рішення в справі не убачається, якими фактичними даними суддя встановив відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-5 ч.1 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 27 березня 2012 року зазначено, що ОСОБА_2 використовуючи своє службове становище, неправомірно отримала дарунок у вигляді грошей у сумі 100 грн. за вирішення питання щодо влаштування дитини до дитячого закладу.

Крім того, у своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 не заперечувала цього та підтвердила, що отримала від ОСОБА_5 неправомірно дарунок (пожертву) у вигляді 1000 грн. за вирішення питання, щодо влаштування її дитини до дитячого закладу №111 (а.с. 4, 27).

Отже, сукупність наявних в справі доказів при належному розгляді справи не надавала судді районного суду підстав дійти висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-5 ч.1 КУпАП.

Таким чином, у зв'язку з неправильним застосуванням суддею районного суду норм матеріального права і порушенням норм процесуального права його постанова підлягає скасуванню як незаконна, з прийняттям судом апеляційної інстанції нової постанови, якою на ОСОБА_2 слід накласти стягнення в межах санкції ст. 172-5 ч. 1 КУпАП, оскільки винуватість останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-5 ч.1 КУпАП, за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується доказами, що є у справі.

Отже, протест прокурора в цій частині є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Проте, прохання прокурора, про закриття справи у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, є безпідставним, оскільки, згідно ч.3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Таким чином, апеляційна скарга у цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановила:

Протест прокурора Дніпровського району м. Києва М. Іванця - задовольнити частково.

Постанову судді, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст. 172-5 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення - скасувати,

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-5 ч. 1 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-5 ч. 1 КУпАП, стягнення у виді штрафу у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 гривень з конфіскацією дарунка (пожертви).

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м. Києва Т.П. Шальнєва