АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Ященка М.А.,

суддів - Стрижко С.І., Павленко О.П.,

за участю прокурора - Гуменюк Л.М.,

захисника - ОСОБА_1,

особи, звільненої від кримінальної

відповідальності - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 24 травня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 358 КК України внаслідок зміни обстановки, провадження по справі щодо нього закрито та скасовано обраний йому запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. Судом вирішено питання про речові докази та судові витрати по справі.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 358 КК України, а саме у тому, що він, за попередньою змовою групою осіб, вчинив фіктивне підприємництво, тобто створення суб'єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, підробленні за попередньою змовою групою осіб офіційного документу, який посвідчується підприємством, установою, організацією, приватним нотаріусом чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, та використанні завідомо підробленого документу, вчиненого повторно, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, на початку жовтня 2009 року, перебуваючи на території м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської обл., не маючи наміру займатися діяльністю підприємства, пов'язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, діючи з корисливих спонукань, погодився на пропозицію ОСОБА_3 за грошову винагороду стати засновником ТОВ «Ремтранссервіс», усвідомлюючи при цьому, що вказане товариство створюється з метою прикриття незаконної діяльності, таким чином вступивши у попередню злочинну змову з останнім. З метою створення та державної реєстрації товариства, в жовтні 2009 року, у невстановленому слідством місці та при невстановлених слідством обставинах, ОСОБА_3 виготовив статут ТОВ «Ремтранссервіс», який містив завідомо неправдиві відомості, рішення учасника про створення ТОВ «Ремтранссервіс» від 12 жовтня 2009 року та реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи ТОВ «Ремтранссервіс» від 20 жовтня 2009 року, а 15 жовтня 2009 року, ОСОБА_2, в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_2, підписав попередньо виготовлені ОСОБА_3 вищезазначені документи. Не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_2 та ОСОБА_3, приватний нотаріус ОСОБА_4 посвідчив справжність підпису ОСОБА_2 у статуті ТОВ «Ремтранссервіс», а також у довіреності (ВМІ № 877655), якою ОСОБА_2, за вказівкою ОСОБА_3, уповноважив ОСОБА_5 бути його представником в державних органах влади, установах та організаціях з питань реєстрації ТОВ «Ремтранссервіс». Після посвідчення нотаріусом, всі вищезазначені документи ОСОБА_2 передав ОСОБА_3, який 20 жовтня 2009 року передав їх ОСОБА_5, яка не будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_2 та ОСОБА_3, того ж дня подала їх до виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області для здійснення державної реєстрації товариства, яка була проведена в цей же день з присвоєнням ТОВ «Ремтранссервіс» ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ 36568518 (номер запису 12231020000004167).

Звільняючи ОСОБА_2 від кримінальної внаслідок зміни обстановки та закриваючи провадження по справі щодо нього суд виходив з того, що ОСОБА_2 раніше не судимий, має молодий вік, вперше вчинив злочин середньої тяжкості, позитивно характеризується, після притягнення до кримінальної відповідальності переглянув своє ставлення до вчиненого, не здійснює підприємницької діяльності, влаштувався на роботу, що свідчить про правильну оцінку ним своєї поведінки після вчинення злочину, тобто особа перестала бути суспільно-небезпечною, а отже втрачається доцільність застосування щодо винного у злочині кримінально-правової репресії.

В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить постанову суду скасувати як необґрунтовану, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, а кримінальну справу щодо ОСОБА_2 повернути до Святошинського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд у іншому складі суддів. В обґрунтування цього апелянт зазначає, що суд необґрунтовано звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності та закрив кримінальну справу щодо нього внаслідок зміни обстановки, без наявності всіх передбачених ст. 48 КК України для того підстав. Посилання суду на «недоцільність притягнення особи до кримінальної відповідальності» є неправомірним, без врахування того, що зміна обстановки, внаслідок якої особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною може мати місце за тих обставин, коли умови її життя змінились таким чином, що позитивно впливають на неї, її статус і свідчать, що вона не стане в майбутньому вчиняти злочини. Суд, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, не вказав, в чому конкретно полягає зміна обстановки, що зумовила втрату суспільної небезпечності діяння або особи, яка його вчинила.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, котрий брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та просив її задовольнити, постанову суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів, пояснення захисника та особи, звільненої від кримінальної відповідальності, які покладались на розсуд суду, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначено в абз. 5, 6 п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час попереднього, судового, апеляційного або касаційного розгляду справи повинен переконатися (незалежно від того, надійшла вона до суду першої інстанції з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком, а до апеляційного та касаційного судів - з обвинувальним вироком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК. Тільки після цього можна постановити (ухвалити) у визначеному КПК порядку відповідне судове рішення.

З матеріалів справи вбачається, що суд належним чином не перевірив вказані вище обставини, та вказав у постанові, що кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 358 КК України є вірною, звільнивши його від кримінальної відповідальності за вчинення цих злочинів. При цьому суд ніяким чином не мотивував, чому він кваліфікує дії ОСОБА_2 та звільняє його від кримінальної відповідальності саме за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 358 КК України, в той час як той, згідно з постановою про притягнення як обвинуваченого та обвинувальним висновком (т. 1, а.с. 201-203, 219-227) притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205; ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України. Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_2 не відповідають фактичним обставинам справи, так як суд звільнив його від кримінальної відповідальності за злочини, у вчиненні яких йому не пред'являлось обвинувачення (ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України) та не прийняв будь-якого рішення за ч. 2 ст. 358 КК України, обвинувачення за якою було пред'явлене, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Також суд не врахував, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні трьох злочинів невеликої та середньої тяжкості, які утворюють реальну сукупність, що є перепоною для застосування ст. 48 КК України, чим порушив вимоги кримінального закону.

Дані порушення кримінально-процесуального та кримінального закону не можуть бути усунуті судом апеляційної інстанції і є підставою для скасування судового рішення з направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, в іншому складі суддів.

Виходячи з викладеного, апеляцію прокурора необхідно задовольнити.

Під час нового судового розгляду справи, наряду з іншими обставинами, необхідно належним чином перевірити відповідність вимогам кримінального закону, а саме ст. 29 КК України, кваліфікації дій ОСОБА_2, за одним із епізодів обвинувачення, за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України.

В зв'язку зі скасуванням постанови суду, якою було скасовано обраний щодо ОСОБА_2 запобіжний захід, колегія суддів вважає необхідним обрати йому запобіжний захід - підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити.

Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 24 травня 2012 року, якою ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, а провадження по справі щодо нього закрито - скасувати, а справу по його обвинуваченню за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205; ч.ч. 2, 3 ст. 358 КК України повернути до Святошинського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд, в іншому складі суддів.

Обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд та покласти на нього передбачені ст. 1491 КПК України обов'язки, а саме:

1) з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

3) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Судді:

_______________ _______________ _______________

М.А. Ященко С.І. Стрижко О.П. Павленко