АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Глиняного В.П.,

суддів Бовтрук В.М., Одинця В.М..,

з участю прокурора Рубан Т.В.,

скаржника ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві апеляцію ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2012 року по розгляду скарги на бездіяльність Генеральної прокуратури України,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із скаргою на дії (бездіяльність ) Генеральної прокуратури України, яка на його думку, полягала у тому, що прокуратура не забезпечила належного керівництва прокуратурою Дніпропетровської області та не надала йому копії постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.07.2011 року та від 12.08.2011 року, винесені по його заявам про вчинені злочини службовими особами Підгороднянської міської ради, не дивлячись на те, що він тричі 08.12.2011 року, 02.02. та 17.02.2012 року звертався з таким проханням, а лише листами повідомляла про направлення його заяв до прокуратури Дніпропетровської області для розгляду та прийняття рішення. Скаржник просив визнати такі дії Генеральної прокуратури незаконними, зобов*язати прокуратуру надіслати йому постанови прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області про відмову в порушенні кримінальної справи чи про порушення кримінальної справи відносно службових осіб Підгороднянської міської ради від 30.07.2011 року та 12.08.2011 року.

03 липня Печерський районний суд м. Києва залишив скаргу без задоволення, зазначивши, що дії прокурора в порядку кримінально-процесуального закону можуть бути оскаржені у випадку проведення ним досудового слідства і такі дії розглядаються судом при попередньому розгляді справи або ж при її розгляді по суті. Також в порядку кримінального судочинства можуть бути оскаржені дії або бездіяльність прокурора щодо заяв або повідомлень про злочини, поданих відповідно до ст.97 КПК України. Оскільки ОСОБА_1 оскаржував бездіяльність Генеральної прокуратури України відносно нездійснення контролю за діями прокурора Дніпропетровської області, то це не може бути предметом судового контролю в порядку кримінально-процесуального закону.

В апеляції ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати, визнати дії (бездіяльність) Генеральної прокуратури України щодо відсутності контролю за діями прокуратури Дніпропетровського району Дніпропетровської області при прийомі заяв про злочини протиправною та надіслати йому копію постанови, винесену відповідно до ст.97 КПК України на повідомлення від 19.11.2011 року. Скаржник вважає, що суд зробив неправильні висновки щодо неможливості оскарження такої бездіяльності Генеральної прокуратури України, невірно тлумачить вимоги як Конституції України, так і кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо невідповідності апеляції вимогам кримінально-процесуального закону, думку прокурора та скаржника, які погоджуються із зауваженнями до апеляції, колегія суддів вважає за необхідне повернути матеріали справи до районного суду за наступних підстав.

Ст.350 КПК України встановлені вимоги , яким повинна відповідати апеляція, зокрема, остання повинна містити вказівки на те, в чому полягає незаконність рішення суду, яке оскаржено, та прохання особи, яка подає апеляцію.

Вказаним вимогам апеляція ОСОБА_1 не відповідає, на що суд першої інстанції не звернув увагу та призначив справу до розгляду в апеляційній інстанції. Як вбачається зі скарги ОСОБА_1, він звертався до прокуратури Дніпропетровської області з повідомленням про злочин 04.06.2011 року та повторно - 21.10.2011 року (а.с.1-4, 8). З листів Генеральної прокуратури України, прокуратури Дніпропетровської області вбачається, що предметом перевірок були саме вказані заяви ОСОБА_1 та скарги від 04.06.2011 року та від 08.12.2011 року (а.с.5-6, 11).

Дані заяви та повідомлення були предметом перевірок прокуратурами, а прийняті по ним рішення були предметом оскарження в суді, на рішення якого ОСОБА_1 подав апеляцію. В той же час прохання скаржника є не конкретним і не узгоджується з його твердженням про незаконність постанови суду, оскільки ОСОБА_1 просить після скасування постанови районного суду постановити ухвалу та визнати незаконними дії Генеральної прокуратури України при розгляді його повідомлення про злочин від 19.11.2011 року.

Відповідно до ст. 359 КПК України у випадку невідповідності апеляції вимогам ст. 350 КПК України, справа підлягає поверненню до районного суду для усунення недоліків апеляції.

На підставі викладеного, керуючись ст.359, 360 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Матеріали справи за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 03 липня 2012 року повернути до Печерського районного суду м. Києва для виконання вимог ст.350, 351, 352 КПК України.

Судді: 1. 2. 3.