АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
03680, м. Київ вул. Солом'янська, 2-а
Справа №22-ц/2690/11344/12
Головуючий в 1 інстанції - Фролова І.В.
Доповідач - Желепа О.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Желепи О.В.
Суддів Кабанченко О.А., Чобіток А.О.
При секретарі Дубик Ю.Г.
За участю:
Третьої особи: : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2012р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія», третя особа: ОСОБА_2 про припинення зобов 'язань за договорами, -
встановила:
Позивачка звернулася до суду з позовом про припинення договірних зобов'язань за договором кредитної лінії від 15 серпня 2007 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що станом на 22 липня 2011р. вона має заборгованість за кредитним договором у сумі 131 290,21 грн. Однак 22 липня 2011 року нею із кредитором відповідача були укладені договори про відступлення права вимоги на загальну суму 131 261, 95 грн.. На її заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли згідно кредитного договору та договорів про відступлення на її користь права вимоги, банк , в особі ліквідатора, відмовив у задоволенні заяви.
Рішенням суду від 01 березня 2012 року позов задоволено.
Припинено з 22 липня 2011 року зобов'язання ОСОБА_3 перед Відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Енергія» за договором кредитної лінії № 07/273-08-07Ф від 15 .08.2007 року частково на суму 131 261,95 грн. та зобов'язання ВАТ Банк «БІГ Енергія» перед ОСОБА_3 на суму 131261,95 грн., яка складається з суми у розмірі 41307,31 грн. за договором про строковий банківський вклад «Особливий новий» № 05/1476-11-2007 від 02 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ Банком «БІГ Енергія», за яким новим кредитором є ОСОБА_3 згідно з договором відступлення права вимоги № 1 від 22 липня 2011 року та суми у розмірі 89954,64 грн. за договором про строковий банківський вклад «Стандартний+» № 13/185-08-2009 від 28 серпня 2009 року, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ Банк «Біг Енергія», за яким новим кредитором є ОСОБА_4 згідно з договором відступлення права вимоги № 2 від 22 липня 2011 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права, так як судом не було враховано, що постановою Національного банку України № 97 від 24.02.2010 року з 01 березня 2010р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано ліквідаційну процедуру ВАТ Банк «Біг Енергія», тому при вирішенні даного спору необхідно враховувати положення Закону України "Про банки та банківську діяльність", яким визначено порядок задоволення вимог кредиторів.
До апеляційного суду сторони не з'явились. Про розгляд справи повідомлені.
ОСОБА_3 повідомлена 23.07.2012 року, а банк 20.07.2012 року .
Третя особа ОСОБА_2 просив суд залишити рішення районного суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення третьої особи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між ВАТ Банк «БІГ Енергія» та ОСОБА_3 було укладено договір кредитної лінії № 07/273-08-07Ф від 15.03.2007 (надалі - кредитний договір), відповідно до умов якого позивачу відкрито кредитну лінію в розмірі 170000,00 грн. Умовами кредитного договору передбачено термін погашення кредиту 14 серпня 2012 року. Листом від 22 червня 2011 року № 08/369-1 банком пред'явлено вимогу про дострокове повернення кредиту. Згідно з довідкою банку від 22 липня 2011 роя № 08/426 станом на 22 липня 2011 року прострочена заборгованість за кредитом складає 131290,21 грн. (Сто тридцять одна тисяча двісті дев'яносто гривень 21 копійка).
22 липня 2011 року позивач з ОСОБА_2 уклали договір відступлення прав вимоги № 1 від 22 липня 2011 року, згідно з яким ОСОБА_3 є новим кредитором за зобов'язаннями банку з повернення коштів у сумі 41307,31 грн., за договором про строковий банківський вклад (депозит) «Особливий новий» №05/1476-11-2007 від 02 листопада 2007 року та договір відступлення права вимоги №2 від 22 липня 2011 року, згідно з яким я є новим кредитором за зобов'язаннями банку з повернення коштів у сумі 89954,64 грн., за договором про строковий банківський вклад (депозит) «Стандартний +» № 13/185-08-2009 від 28 серпня 2009 року.
Загальна сума, на яку відступлено право вимоги складає 131 261,95 грн.
Відповідач листом від 22 липня 2011 року № 08/425 заперечив проти проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі того, що законодавством, що регулює питання ліквідації банків не передбачено способу задоволення вимог кредиторів до банку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що банк не мав підстави для відмови у зарахуванні зустрічних вимог відповідно до норм матеріального права.
Однак, з таких висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, так як він не ґрунтується на нормах матеріального права.
Згідно ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 602 ЦК України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог в випадках, встановлених договором або законом.
24 лютого 2010 року Національним банком України винесена постанова № 97 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія». Відповідно до винесеної постанови з 01 березня 2010 року відкликана банківська ліцензій відповідача та ініційована процедура його ліквідації, ліквідатором призначено ОСОБА_5.
Законом України "Про банки і банківську діяльність" встановлені певні обмеження щодо заміни кредитора у зобов'язанні.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 93 даного закону ліквідатор в процесі ліквідації банку визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить його вимоги до певної черги погашення.
Кредиторські вимоги ОСОБА_2 до ВАТ Банку «БІГ Енергія» у сумі 131261,95 грн. були акцептовані та віднесені відповідачем до четвертої черги кредиторів, що підтверджується довідкою банку від 22 липня 2011 року № 10/423/1, витягом з Переліку (реєстру) вимог кредиторів ВАТ Банку «БІГ Енергія».
Дана інформація була відома позивачу, коли він укладав договори про переуступку права вимоги, так як вказані договори були укладені після ініціювання процедури ліквідації банку, тому колегія суддів вважає, що твердження позивача про те, що термін виконання по зобов'язанням ВАТ Банк «Біг Енергія» перед ним за договорами про переуступку права вимоги настав і може бути задоволений, є безпідставним.
Відповідно до ст. 96 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вимоги до банку задовольняються в процесі його ліквідації в порядку черговості.
Позивачем не надано суду доказів, що на момент пред'явлення даного позову, та на момент розгляду справи апеляційним судом черга позивача, як кредитора відповідача за договорами переуступки права вимоги, на отримання заборгованості настала.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, не звернув уваги на норми Закону України "Про банки та банківську діяльність", які визначають особливий порядок задоволення вимог кредитора у разі ініціювання процедури ліквідації банку, та на думку колегія суддів прийшов до помилкового висновку про можливість зарахування вимог позивача для погашення його заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи неправильне застосування судом норм матеріального права при вирішення даного спору, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія» задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2012р скасувати та постановити нове, яким у позові ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Енергія», третя особа: ОСОБА_2 про припинення зобов'язань за договором кредитної лінії відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий Судді