АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Семенюк Т.А.,
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кредитної спілки «Либідь» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2012 року по справі за позовом Кредитної спілки «Либідь» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2010 року позивач звернувся із позовом до відповідачів, уточнивши який зазначив, що 25.01.2008 року між КС «Либідь» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2, за яким остання на споживчі цілі отримала кредит у розмірі 15 000 грн. строком до 25 липня 2009 року, зі сплатою 0,1507% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
У цей же день між КС «Либідь», ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та між КС «Либідь», ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були укладені окремі договори поруки на забезпечення виконання кредитних зобов'язань.
Відповідач не виконує зобов'язань за кредитним договором, тому, позивач просив стягнути на свою користь із відповідачів солідарно 249 998.30 грн. заборгованості з яких: 13 333.34 грн. тіло кредиту та 236 664.96 грн. відсотки за користування кредитом.(т. 1 а.с. 1-4, 63-108)
Відповідачка ОСОБА_1 визнала заборгованість за тілом кредиту та заперечувала проти нарахованих відсотків та зазначила, що позивач не врахував положень ст. 625 ЦК України, за якою встановлено 3% річних за користування грошима, тому, суму процентів визначила в розмірі 20 593.91 грн.. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 заперечували проти заявленого позову з підстав, що порука припинилась 25 липня 2009 року.(а.с. 194-201)
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2012 року позов КС «Либідь» задоволено частково, стягнуто на користь позивача із ОСОБА_1 249998.30 грн. заборгованості за кредитним договором.(т.2 а.с.16-19)
В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення солідарно з відповідачів вказаної суми заборгованості і ухвалити нове про задоволення позову.(т. 2 а.с. 35-42)
Ухвалою судді Апеляційного суду міста Києва від 20 липня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто апелянту.(т. 2 а.с. 24-34, 55)
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала скаргу і просила її задовольнити.
Інші особи до суду не прибули, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Повідомлення на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за останньою відомою суду адресою повернулось із відміткою працівників пошти, що за зазначеними адресами вказані особи не проживають. Від ОСОБА_1 надійшла заява з проханням відкласти розгляд справи, проте доказів поважності причин неявки не надано.(т. 2 а.с. 60-70)
Зважаючи на вимоги ст. 77, ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи з положень частини першої статті 553, частини першої статті 554 ЦК України, поручитель хоча і пов'язаний із боржником зобов'язальними правовідносинами, проте він є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором; має право висувати заперечення проти вимог кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (частина друга статті 555 ЦК України).
За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Відповідні роз'яснення містяться і в п.п. 24, 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».
Судом встановлено, що 25.01.2008 року між КС «Либідь» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2, за яким остання на споживчі цілі отримала кредит у розмірі 15 000 грн. строком до 25 липня 2009 року, зі сплатою 0,1507% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом.(т. 1 а.с. 66-74, 108)
ОСОБА_1 на виконання зобов'язань за кредитним договором здійснила два платежі на загальну суму 3201.14 грн., а саме 26.02.2008 року - 1556.62 грн., 04.04.2008 року - 1644.52 грн., заборгованості за тілом кредиту складає 13 333.34 грн.(т. 1 а.с. 83)
Цих обставин, підписання договорів кредиту і поруки і отримання у кредит коштів, розміру заборгованості за тілом кредиту сторони не заперечували.
23 лютого 2010 року кредитор направив по пошті боржнику ОСОБА_1 та поручителям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення з вимогою дострокового погашення заборгованості за кредитним договором.(т. 1 а.с. 77-82)
За п.п. 2.2, 4.1 укладеного сторонами кредитного Договору від 25 січня 2008 року, плата за користування кредитом складає 0.1507% від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом, річна ставка процентів складає - 55%.
Розрахунок процентів
Сума боргу (грн)Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів
13333.3405.04.2008 - 01.01.200927255 %5464.84
Таким чином, сума процентів за договором за вказаний період складає 5464.84 грн.
За п. 4.3 кредитного Договору, в разі виникнення заборгованості в погашенні кредиту таабо процентів за користування кредитом, через 14 днів з дня обумовленої дати сплати наведеної в п. 5.1 даного Договору, Позичальник сплачує додаткові проценти за користування коштами Кредитодавця в розмірі 3% від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом.(т. 1 а.с. 66)
Таким чином ставка процентів річних складатиме 1095%(3% х 365).
Розрахунок процентів
Сума боргу (грн)Період прострочення Кількість днів прострочення Розмір процентів річних Загальна сума процентів
13333.3402.01.2009 - 02.08.20105781095 %231200.12
Таким чином, сума процентів за вказаний період складає 231200.12 грн.
За п.п. 5.2-5.4 цього Договору, погашення кредиту та процентів відбуваються в порядку за яким першочергово - проценти, в наступну чергу основна сума кредиту, борг вважається погашеним, а проценти сплаченими, якщо згідно графіку погашення (п. 5.1 Договору) готівкові гроші внесені в касу або у безготівковій формі на банківський рахунок Кредитодавця.(т. 1 а.с. 66-69)
Ставка процентів за п. 4.3 Договору нарахована позивачем не з квітня 2008 року, коли ОСОБА_1 прострочила черговий платіж, а лише з 01 січня 2009 року.
Обов'язок боржника ОСОБА_1 сплатити 249 998.30 грн. заборгованості з яких: 13 333.34 грн. тіло кредиту та 236 664.96 грн.(5464.84 грн. + 231200.12 грн.) проценти за користування кредитом, розрахунки такої заборгованості наведені позивачем і зазначені в оскаржуваному рішенні районного суду, передбачені і відповідають змісту п.п. 2.1-2.2, 3.2, 4.1-4.3, 5.1-5.6, 7.3.4 укладеного КС «Либідь» і ОСОБА_1 кредитного договору від 25 січня 2008 року № 2.(т. 1 а.с. 66-69)
Наведені розрахунки обґрунтовані наявними у справі доказами, в межах заявлених позовних вимог, враховано період порушення боржником умов договору, і сплату ним коштів на виконання договору і часткове погашення заборгованості. Доводи щодо неправильності такого розрахунку спростовуються матеріалами справи. (т. 1 а.с. 83)
З такими умовами кредитного договору ОСОБА_1 погодилась під час його підписання, про що свідчить її підпис.
Оскільки за п.п. 2.2, 4.1-4.3 кредитного Договору від 25 січня 2008 року № 2 сторони погодили, що у випадку заборгованості, позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами за підвищеною ставкою(3% щоденно), вказані проценти підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України та є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу, тому, сума нарахованих процентів не підлягає зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу.
За п. 5.3 кредитного Договору передбачено, що Позичальник проводить погашення кредиту та процентів за користування через касу Кредитодавця або шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Кредитодавця. Вказане свідчить, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості здійснювати повернення кредитних коштів на рахунок позивача, що був зазначений в кредитному договорі.
З цих підстав колегія суддів відхилила доводи відповідачки ОСОБА_1 щодо неможливості здійснення повернення коштів КС «Либідь» і збільшення заборгованості через закриття каси та розслідування кримінальної справи відносно деяких осіб кредитної спілки та необхідність зменшення суми нарахованих відсотків.
25 січня 2008 року між КС «Либідь», ОСОБА_1 і ОСОБА_2, та між КС «Либідь», ОСОБА_1 і ОСОБА_3 були укладені окремі договори поруки на забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_1.(т. 1 а.с. 75-76)
З договорів поруки вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умови договорів поруки (пункт 5) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед Кредитодавцем за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - строк повного погашення кредиту є 25 липня 2009 року (пункт 2.1).
За таких обставин у КС «Либідь» виникло право пред'явити вимогу до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виконання порушеного зобов'язання боржника ОСОБА_1 щодо повернення кредиту, починаючи з 26 липня 2009 року, протягом наступних 6 місяців.
Таку вимогу до поручителя КС «Либідь» пред'явив лише 23 лютого 2010 року, що підтверджується копіями поштових квитанцій про відправлення вимоги боржнику та поручителям, а до суду з позовом у жовтні 2010 року, тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку.(т. 1 а.с. 1-4, 77-82)
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про припинення договорів поруки та відсутність підстав покладення на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарного обов'язку виконання кредитних зобов'язань.
Судом першої інстанції не вирішувалось питання розподілу судових витрат, не зазначено таких доводів і в апеляційній скарзі. Проте зазначене не перешкоджає вирішенню цього питання районним судом в порядку ст. 220 ЦПК України.
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність ухваленого судом рішення, тому з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Кредитної спілки «Либідь» - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 14 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Т.А. Семенюк
Л.Д.Махлай