АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2012 року. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого - Левенця Б.Б.
суддів - Махлай Л.Д., Семенюк Т.А.
при секретарі - Перевузнику П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про виділення частки в натурі, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2012 року позивачка звернулася із зазначеним позовом, уточнивши який зазначила, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року визначено порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 по 1\2 частини між сторонами, тобто по 330 кв.м.
На вказаній ділянці розташований будинок, який належить сторонам на праві спільної часткової власності.
Просила виділити в натурі 1\2 частину житлового будинку із зазначенням її частки, що складається: коридор 2-1 площею 6.4 кв.м., коридор 2-2 площею 7.2 кв.м., кухня 2-3 площею 11.8 кв.м., житлова кімната 2-4 площею 19.5 кв.м., житлова кімната 2-5 площею 18.7 кв.м. ванна кімната 2-6 площею 7.7 кв.м., погріб літера В, гараж літера Г, сарай-майстерня, частини споруд № 1-8 та І-V загальна площа складає 71.3 кв.м. .(а.с. 1-20, 25, 42)
Відповідач проти позову заперечував.(а.с.32-33)
Третя особа проти позову заперечував з підстав наявності самочинного будівництва за вказаною адресою.(а.с. 63-65)
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 20.06.2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про виділення частки в натурі задоволено. (а.с.79-81).
В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати із ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування скарги зазначив, що за договором дарування позивачка отримала 1\2 частину будинку площею 70.2 кв.м., а суд необґрунтовано збільшив її частку, не звернув увагу на наявність рішення суду від 21 червня 2011 року за яким були розглянуті вказані вимоги позивачки, судом не проведена експертиза з питань поділу майна, висновки суду містять припущення. ( а.с. 85-92)
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали скаргу і просили її задовольнити. Позивачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 заперечували проти скарги, просили її відхилити.
Інші особи до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази.(а.с. 97-100)
За вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала повідомлення осіб, які беруть участь у справі належним, а неявку такою що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.
Відповідно до положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК з урахуванням інтересів усіх її учасників.
Відповідно до ст. 358 ЦК України володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.
Згідно з ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За змістом наведених норм, виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, не є правом, що самостійно реалізується особою, яка бажає виділу, а має здійснюватись на підставі укладеного між усіма співвласниками договору. Такий висновок випливає з норми ч. 1 ст. 358 ЦК, яка чітко встановлює засади здійснення права спільної часткової власності за згодою співвласників. І лише у разі виникнення між співвласниками спору справа про виділ вирішується судом.
Відповідні роз'яснення містяться і в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. N 7 (з відповідними змінами та доповненнями).
Судом встановлено, що
За нотаріально посвідченим договором від 25 серпня 1987 року, укладеним між співвласниками ОСОБА_6 та ОСОБА_1 визначений порядок користування будинку за адресою АДРЕСА_1. За цим договором частка ОСОБА_6 у праві власності на 1\2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, складала: дві жилі кімнати площею 18.3 кв.м. і 19.2 кв.м., зазначені під індексами 5 і 4, кухня площею 11.8 кв.м., зазначена під індексом 3, коридор площею 7.2 кв.м., зазначений на плані під індексом 2, кладова площею 4.9 кв.м., зазначена під індексом 1, сіни площею 6.4 кв.м., зазначена під індексом 1. Із розташованих на земельній ділянці господарських споруд і побутових споруджень, погріб під літерою «В», сарай під літерою «Б» і вбиральня під літерою «Г».(а.с. 19)
В силу положень ст. 118 ЦК України(в редакції Закону від 1963 року) такий договір є обов'язковим і для особи, яка згодом придбає частку в спільній власності на цей будинок.
За нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 14 червня 1989 року ОСОБА_7 придбала 1\2 частину житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. За зазначеним договором у користування громадянки ОСОБА_8 перейшли дві жилі кімнати площею 18.3 кв.м. і 19.2 кв.м., зазначені під індексами 5 і 4, кухня площею 11.8 кв.м., зазначена під індексом 3, коридор площею 7.2 кв.м., зазначений на плані під індексом 2, кладова площею 4.9 кв.м., зазначена під індексом 1, сіни площею 6.4 кв.м., зазначена під індексом 1. Із розташованих на земельній ділянці господарських споруд і побутових споруджень, погріб під літерою «В», сарай під літерою «Б» і уборна під літерою «Г».(а.с. 68-69)
За нотаріально посвідченим договором дарування від 21 січня 1998 року, ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_7 та є власником 1\2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Житловий будинок цегляний шлакоблоковий, житловою площею 70.2 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 330 кв.м., позначений на плані літерою А, сарай під літерою Б, Д, погреб - під літерою В, гараж-майстерня та уборна під літерою Г, споруди.(а.с. 66)
Цим же договором дарування визначено, що подарована ОСОБА_2 1\2 частина житлового будинку складається з двох житлових кімнат, площею 18.3 кв.м.. та 19.2 кв.м., зазначених на плані під індексами 5 та 4, кухня площею 11.8 кв.м., зазначена під індексом 3, коридор площею 7.2 кв.м., зазначений на плані під індексом 2, кладова площею 4.9 кв.м., зазначена під індексом 1, сіни площею 6.4 кв.м., зазначена під індексом 1.(а.с. 66)
Таким чином вищевказаним нотаріально посвідченим договором визначена не лише частка належної ОСОБА_2 1\2 частини будинку, а й її складові приміщення. Цією 1\2 часткою будинку ОСОБА_2 користується на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 21 січня 1998 року, її право зареєстровано органом реєстрації і відповідач ОСОБА_1 цього права позивачки не заперечував.
Вказані обставини та відсутність заперечень підтвердили і представники ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції.
Звернувшись із позовом про виділ 1\2 частки житлового будинку в натурі, позивачка ОСОБА_2 окрім вищевказаних приміщень зазначила вимогу про виділ їй приміщень та споруд, які не зазначені до її частки в нотаріально посвідченому договорі, а саме: ванна кімната площею 7.7 кв.м., частини споруд 1-8 та І-V.(а.с. 4, 66-69)
Правовстановлюючих документів на вказані приміщення(споруди) позивачка ОСОБА_2 до суду не надала, заперечуючи проти позову третя особа Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зазначав про наявність самочинного будівництва у складі нерухомого майна за вищевказаною адресою.
З огляду на ч. 2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, вимог про визнання права власності(ч. 5 ст. 376 цього Кодексу) у цьому провадженні позивачка не заявляла.
Оскільки судом встановлено, що житловий будинок за вказаною адресою містить самочинне будівництво, а до суду не надано доказів узаконення(знесення) цього самочинного будівництва, заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із цього житлового будинку задоволенню не підлягають.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволені частково, визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 закріпивши у користування за ОСОБА_1 1\2 частину земельної ділянки площею 330 кв.м., та за ОСОБА_2 1\2 частину земельної ділянки площею 330 кв.м.. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання договору про встановлення порядку користування будинком та виділення в натурі 2\3 частки у спільній власності на будинок - відмовлено.(а.с. 5-15, 47-50)
Оскільки у цьому провадженні позивачкою заявлені інші позовні вимоги ніж розглянуті вищевказаним рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року, підстав для скасування рішення із закриттям провадження колегія суддів не вбачає.
Інші доводи скарги цих висновків не спростовують, тому колегія суддів їх відхилила.
Керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2012 року скасувати, ухвалити нове.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про виділення частки у натурі.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді Апеляційного суду міста Києва: Б.Б.Левенець
Л.Д.Махлай
Т.А.Семенюк