АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Глиняного В.П.,

суддів Бовтрук В.М., Рибака І.О.,

з участю прокурора Гудзя О.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Києві апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи, на постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із

скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка на його переконання полягала у неприйнятті по його заяві про злочин, а саме не виконання посадовими особами Пенсійного Фонду України судового рішення, яким останніх було зобов*язано здійснити перерахунок його пенсії, як інваліду ІІІ групи та учасник ліквідації аварії на ЧАЕС ІА категорії, рішення в порядку ст.97 КПК України. Скаржник просив зобов*язати Генеральну прокуратуру України порушити за невиконання рішення суду кримінальну справу відносно Прем*єр - міністра України ОСОБА_2, посадових осіб Міністерства соціальної політики України, Пенсійного Фонду України.

11 червня 2012 року Печерський районний суд м. Києва частково задовольнив скаргу, копію заяви скаржника направив до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України. Рішення суд мотивував тим, що прокуратура отримавши заяву про злочин не прийняла рішення в порядку ст. 97 КПК України, як того вимагає закон, а направила заяву до Пенсійного фонду України, Державній виконавчій службі України та Міністерству соціальної політики України для вжиття заходів відповідно до закону та визначеної компетенції. Також суд звернув увагу на те, що в заяві про злочин фактично скаржником ставиться під сумнів законність дій посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Балакліївському районі Харківської області.

В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати, а матеріали скарги направити на новий судовий розгляд посилаючись на те, що висновки суду не грунтуються на матеріалах справи, а при самому розгляді скарги судом порушено вимоги кримінально-процесуального закону. Такими прокурор вважає безпідставність висновків суду про відповідність заяви ОСОБА_1 вимогам КПК України, за якими ця заява є повідомленням про злочин, та про безпідставність вимоги суду про перевірку в порядку ст.97 КПК України копії заяви, оскільки закон не передбачає копії заяви таким документом, по якому слід проводити перевірку в порядку ст. 97 КПК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляції, перевіривши матеріали справ та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення за наступного.

Згідно ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов*язані прийняти заяву чи повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини та не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

порушити кримінальну справу;

відмовити в порушенні кримінальної справи;

направити заяву чи повідомлення за належністю.

Дана норма закону також передбачає обов*язок особи вжити всі можливі заходи, щоб запобігти злочинові або припинити його.

Вказаних вимог кримінально-процесуального закону Генеральна прокуратура України, отримавши заяву-повідомлення ОСОБА_1 від 12.03.2012 року про невиконання посадовими особами Пенсійного фонду України судового рішення, що заявник вважає злочином, в повному обсязі не виконала. Як вбачається з поданої скаржником заяви, за його висновками злочинними діями слід вважати дії службових осіб Управління Пенсійного фонду України в Балакліївському районі Харківської області. За таких обставин Генеральна прокуратура України на підставі ст. 97 КПК України повинна була перевірити заяву та прийняти відповідне рішення по ній самостійно, або ж надіслати заяву для розгляду за належністю до прокуратури Харківської області чи прокуратури Балакліївського району Харківської області. Разом з тим, Генеральна прокуратура України лише вчинила дії, передбачені ч.3 ст. 97 КПК України, надіславши 04.04.2012 року заяву ОСОБА_1 до Міністерства соціальної політики України, Пенсійного фонду України та Державній виконавчій службі України для розгляду та вжиття заходів відповідно до їх компетенції. ОСОБА_1 Генеральна прокуратура України надіслала лише повідомлення щодо можливості порушення кримінальної справи у випадках, коли є достатні дані, які вказують на ознаки злочин, а оскільки таких у заяві, за висновком прокуратури, не наведено, то підстав для проведення по заяві перевірки у кримінально-процесуальному порядку станом на 04.04.2012 року не було. При цьому Генеральна прокуратура України , як вбачається з її ж листа, перевірки по заяві ОСОБА_1 не проводила.

За наведених обставин доводи апеляції про незаконність прийнятого Печерським районним судом м. Києва рішення по розгляду скарги є непереконливими та не грунтуються на нормах чинного кримінально-процесуального закону. Підстав для скасування постанови районного суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.365, 366. 382 КПК України. колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 червня 2012 року, винесену по розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Генеральної прокуратури України, залишити без змін.

Судді: 1. 2. 3.