АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Глиняного В.П.

суддів Бовтрук В.М., Рибака І.О.,

з участю прокурора Кулініча І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцію скаржника ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до Печерського районного суду м. Києва з скаргою, в якій просила визнати неправомірною бездіяльність Генерального прокурора України, яка за її переконанням полягала у відмові відреагувати на заяву про злочин від 18.11.2011 року про притягнення до кримінальної відповідальності прокурора Солом*янського району м. Києва.

15 червня 2012 року суд залишив без задоволення скаргу ОСОБА_2 рішення мотивувавши тим, що заява, яка надійшли до Генеральної прокуратури України, була зареєстрована в Генеральній прокуратурі України та направлена за належністю до прокуратури м. Києва для перевірки. Крім того, суд зазначив, що заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 95 КПК України, а тому не підлягала вирішенню в порядку ст. 97 КПК України

В апеляції ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду як незаконну. На переконання скаржника, районний суд не вірно застосував норми КПК України при розгляді скарги, так як, залишив без уваги те, що Генеральна прокуратура України забов*язана була відреагувати на її заяву про скоєння злочину в порядку ст. 97 КПК України. Також скаржник просить зобов*язати Державне казначейство України відшкодувати їй за рахунок коштів державного бюджету нанесену бездіяльністю прокуратури немайнову шкоду.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 97 КПК України по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов*язані прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю. Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів по розгляду скарги, зокрема із завии ОСОБА_2 від 16.11.2011 року, остання просила Генерального прокурора України порушити кримінальну справу відносно прокурора ОСОБА_3 за невиконання рішення Солом*янського районного суду м. Києва від 27.10.2011 року у справі №4-1455. При цьому заява не містила жодних даних, які б вказували на ознаки злочину, передбаченого ст. 382 КК України. За таких обставин Генеральна прокуратура України цілком обґрунтовано 28 листопада 2011 року направила за належністю заяву ОСОБА_2 прокурору міста Києва для перевірки та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства, що відповідає вимогам п. 3) ч.2 ст. 97 КПК України. Про прийняте рішення Генеральна прокуратура України повідомила ОСОБА_2

Таким чином висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_2 ґрунтується на матеріалах справи, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає

Вимоги апелянта про зобов*язання Державне казначейство України відшкодувати їй немайнову шкоду, спричинену бездіяльністю прокуратури колегія суддів находить таким, що виходить за предмет апеляційного розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 15 червня 2012 року, якою скарга ОСОБА_2 на бездіяльність Генеральної прокуратури України залишена без задоволення, залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Судді: 1. 2. 3.