Судове рішення #24419539

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

03680, м. Київ вул. Солом'янська, 2-а

Справа №22-ц/2690/11112/12 Головуючий в 1 інстанції - Тітов М.Ю.

Доповідач - Желепа О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Желепи О.В.

суддів Кабанченко О.А., Чобіток А.О.

при секретарі Дубик Ю.Г.

за участю:

представника третьої особи: Мусійчук В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району в м. Києві на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2012 року в справі за позовом Комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району в м. Києві до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Оболонська районна в м. Києві державна адміністрації про виселення, -

Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -


ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про виселення. Свої вимоги обґрунтовував тим, що на балансі Комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району у м. Києві знаходиться квартира АДРЕСА_1, яка обслуговується ЖЕК №510. Спірна квартира складається з трьох кімнат, загальною площею 41,37 кв.м. Квартира не приватизована. Зареєстрованих осіб в квартирі не має. Згідно ордеру від 26.11.1980р. № 68299 квартира була надана ОСОБА_3 на сім'ю з чотирьох осіб. Рішенням Мінського райвиконкому від 28.01.1991 р. відповідачам була надана у порядку заміни займаної квартири трикімнатна квартира АДРЕСА_2, та видано ордер за № 84121 від 27.02.1991 р. Відповідачі відмовились переселитись в зазначену квартиру і залишились проживати в спірній квартирі. Відповідачі в спірній квартирі не зареєстровані, житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинку та при будинкової території не сплачують. Відповідно до ст. 58 ЖК України єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер. Згідно ст. 61 ЖК України користування житловим приміщенням у будинках державного житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення. Договір найму житлового приміщення укладається на підставі ордеру на жиле приміщення. ЖЕК №510 надавав відповідачу лист - пропозицію від 11.01.2011р. №21 про надання відповідного документу, який надавав би їм право користуватися спірною квартирою. Відповідь на пропозицію до ЖЕКу не надійшла. З огляду на викладене, вважає, що відповідачі по справі безпідставно, самоправно користуються спірною квартирою, не маючи на те ніяких законних підстав, добровільно виселятись відмовляються. Просив суд відповідно до ст.ст. 58, 61, 109, 116 ЖК України виселити відповідачів без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.05.2012 року в задоволені позову Комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району в м. Києві до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Оболонська районна в м. Києві державна адміністрації про виселення - відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник КП «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району в м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В скарзі посилався на те, що у відповідачів відсутні будь-які законні підстави для користування спірною жилою площею. Договір найму жилого приміщення, як передбачено ст. 61 ЖК України, з відповідачами не укладався, відповідачі не зареєстровані в спірній квартирі більше 20ти років, житлово-комунальні послуги не сплачують, добровільно виселятись відмовляються. Суд першої інстанції не вірно застосувавши ст. ст. 61, 98 ЖК України безпідставно відмовив у задоволені позову.

До апеляційного суду сторони не з'явились, про дату судового засідання повідомлені. КП «Житлосервіс» про дату судового розгляду повідомлені 16 липня 2012 року. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду е подали.

Представник третьої особи доводи скарги підтримала:

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 58 ч. 1 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів Української РСР. Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу СРСР.

Відмовляючи в задоволені позову судом першої інстанції встановлені наступні обставини:

Згідно ордеру №68299 серії Б від 26.11.1980 року відповідачі отримали право на зайняття квартири АДРЕСА_1 та з 25.12.1980 року зареєструвалися за цією адресою.

Рішенням Виконавчого комітету Мінської ради народних депутатів від 28.01.1991 року №15 задоволення прохання ОСОБА_3 про заміну квартири на рівноцінну і переселено ОСОБА_3 з сім'єю 3 чол. В окрему трикімнатну квартиру №24, житловою площею 41,4 кв.м на 6-му поверсі в будинку АДРЕСА_2.

23.12.1991 року рішенням Виконавчого комітету Мінської ради народних депутатів №494 трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 включено до числа службових за Відділом внутрішніх справ Мінського району.

У квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані і проживають з 26.08.10 ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, квартира приватизована.

З довідки ЖЕК №510 вбачається, що відповідачі проживають у квартирі АДРЕСА_1, були зареєстровані з 25.12.1980 року, виписані 19.02.1991 на адресу: АДРЕСА_2, в яку не заселялись, та місце своєї реєстрації в якій не реєстрували.

Відповідно до листа Квартирного управління Київської міської державної адміністрації на адресу Представника Президента України у Мінському районі Кириченка В.А. та ОСОБА_3 від 02.11.1993 року у Київську міську державну адміністрацію з Адміністрації Президента України надійшов лист ОСОБА_3 з питання надання іншої жилої площі. ОСОБА_3, 1946 року народження, проживає сім'єю з трьох осіб у трикімнатній квартирі АДРЕСА_1. Рішення райвиконкому від 28.01.1991 року була надана у порядку заміни займаної квартири трикімнатна квартира АДРЕСА_2, від якої він відмовився і вимагав жиле приміщення поліпшеного планування, у зв'язку з цим йому на протязі двох років пропонувалось 10 квартир. З метою припинення тяганини, просили запропонувати йому ще одну квартиру, запросити на засідання держадміністрації і в його присутності прийняти остаточне рішення.

Листом від 06.12.1993 року Мінська районна державна адміністрація м. Києва повідомила ОСОБА_3, що при наявності вільних трикімнатних квартир поточного звільнення, адміністрація району запропонує ще одну рівнозначну трикімнатну квартиру для прийняття остаточного рішення.

Відповідно до п.18 Правових позиції щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ (Житлове право)» Верховного Суду України від 26.05.2001 року, з часу одержання наймачем у порядку поліпшення житлових умов іншого жилого приміщення, укладення договору найму цього приміщення і його заселення договір найму попереднього жилого приміщення відповідно до ст. 107 ЖК вважається розірваним і в тому разі, коли наймач продовжує виконувати обов'язки за цим договором і не звільнив приміщення повністю.

Стосовно до правил ст. 98 ЖК наймача, що залишився проживати в попередньому приміщенні (одночасно користуючись за договором найму наданим приміщенням), слід вважати тимчасовим жильцем, який не набуває права користування цим приміщенням незалежно від строку проживання в ньому і підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення.

Так, як судом першої інстанції було встановлено, що відповідачі не користуються іншим приміщенням, окрім спірного, яке отримували за ордером, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі не є тимчасовими жильцями, а також особами які неправомірно займають спірне жиле приміщення.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для вирішення справи які суд вважав встановленими є доведені.

Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для виселення відповідачів зі спірного жилого приміщення відповідає цим обставинам та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі проживають в спірний квартирі без укладення договору найму на правильність висновків суду першої інстанції не впливає, оскільки відповідачам був виданий ордер від 26.11.1980 року на право зайняття спірної квартири, від наданої квартири на переселення вони відмовилися. Після чого в квартиру в яку відмовилися переселятися відповідачі було поселено іншу сім'ю. Отже, відповідачі не переселялися в інше надане їм приміщення, не користувались іншим приміщенням за договором найму, а тому не можуть вважатися тимчасовими жильцями і відповідно не підлягають виселенню з займаної спірної квартири.

Посилання представника позивача на те, що відповідачі не сплачують житлово-комунальні послуги, не можуть бути підставою для їх виселення. Позивач не позбавлений права на стягнення заборгованості за отримані комунальні послуги в судовому порядку .

Інші доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та його скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Житлосервіс «Оболонь» Оболонського району в м. Києві - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.



Головуючий: Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація