АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - Ященка М.А.,
суддів - Стрижко С.І., Маліновського О.А.,
за участю прокурора - Карпука Ю.А.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ податкової міліції ДПІ у Деснянському районі м. Києва Шульги С.О. від 24 січня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що слідчий, при порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3, додержав вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України, правильно встановивши приводи та підстави для її порушення.
В поданій апеляції захисник ОСОБА_2 вважає постанову незаконною, прийнятою з істотним порушенням кримінального та кримінально-процесуального закону, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, просить скасувати її, а матеріали справи повернути на новий судовий розгляд, в іншому складі суду. Як зазначає апелянт, донараховане податкове зобов'язання ТОВ «ПМЦ» Вітеір» залишається неузгодженим, і проходить процедуру адміністративного оскарження, а тому відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України, так як на день порушення кримінальної справи не встановлено факту ненадходження або надходження у неповному обсязі до бюджету податкових платежів, у зв'язку з чим відсутні підстави для її порушення та кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 212 КК України. Пояснення посадових осіб підприємств, щодо яких за фактом фіктивного підприємництва порушені кримінальні справи за ч. 2 ст. 205 КК України та висновки акту документальної позапланової перевірки ТОВ «ПМЦ» Вітеір» від 20 січня 2012 року не є достатніми підставами для порушення кримінальної справи. В порушення вимог ст.ст. 94, 97, 98, 130 КПК України, у постанові про порушення кримінальної справи відсутні будь-які фактичні дані, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 об'єктивних ознак та механізму вчинення злочину; відсутні дані, які свідчать про фактичне ненадходження податків до держбюджету. Факт співпраці ТОВ «ПМЦ» Вітеір» з відповідними підприємствами не вказує на наявність в діях ОСОБА_3, як директора, ознак злочину за ч. 3 ст. 212 КК України. Чинним законодавством не передбачений обов'язок платника податків перевіряти законність реєстраційних дій щодо своїх контрагентів. В постанові суду першої інстанції не зазначено, чому він дійшов до висновків про обґрунтованість постанови слідчого та відкинув доводи особи, щодо якої було порушено кримінальну справу. Крім того, суд не виконав вказівки суду апеляційної інстанції, не вказавши, які ж саме дані, котрі вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, містились в показаннях ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, акті документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ПМЦ» Вітеір».
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала апеляцію та просила її задовольнити, думку прокурора, який вважав постанову суду законною і обґрунтованою та заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали скарги та матеріали кримінальної справи, які стали підставою для порушення кримінальної справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24 січня 2012 року старший слідчий СВ податкової міліції ДПІ у Деснянському районі м. Києва Шульга С.О. виніс постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
На зазначену постанову ОСОБА_3, в порядку ст. 236-7 КПК України подав скаргу до Деснянського районного суду м. Києва, вважаючи її незаконною і необґрунтованою.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення. На вказану постанову суду захисник ОСОБА_1 подала апеляцію.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 25 квітня 2012 року апеляція ОСОБА_1 задоволена, постанова Деснянського районного суду м. Києва від 27 березня 2012 року скасована в зв'язку з недодержанням судом першої інстанції вимог процесуального закону під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, матеріали справи за скаргою ОСОБА_3 повернені до Деснянського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року скарга ОСОБА_3 залишена без задоволення. На вказану постанову суду захисник ОСОБА_1 подала апеляцію.
Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва від 27 червня 2012 року апеляція ОСОБА_1 задоволена, постанова Деснянського районного суду м. Києва від 22 травня 2012 року скасована в зв'язку з недодержанням судом першої інстанції вимог процесуального закону під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, матеріали справи за скаргою ОСОБА_3 повернені до Деснянського районного суду м. Києва на новий судовий розгляд.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя, у відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України, заслухав пояснення захисника особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, думку прокурора, дослідив матеріали кримінальної справи, на підставі яких винесена оскаржувана постанова і прийшов до висновку, що при порушенні справи дотримані вимоги кримінально-процесуального закону, а досліджені матеріали містять достатні приводи і підстави для порушення кримінальної справи, які вказують на наявність в діях ОСОБА_3 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у зв'язку з чим скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення.
Такий висновок суду колегія суддів вважає законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.
Як правильно встановив суд, приводом для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в діях директора ТОВ «ПМЦ» Вітеір» ОСОБА_3
Підставами до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 стали достатні дані, які вказують на наявність в його діях ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, і містяться в матеріалах кримінальної справи № 73-211, на які посилається суд першої інстанції та які були наявними на час порушення кримінальної справи.
Зазначені в попередніх ухвалах апеляційного суду порушення кримінально-процесуального закону, допущені під час розгляду цієї скарги попередніми складами суддів, під час останнього судового розгляду в суді першої інстанції усунуті.
Тому доводи апеляції в частині неналежної перевірки судом першої інстанції наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи та щодо законності джерел, з яких отримані ці фактичні дані, не знайшли свого підтвердження.
Інші доводи захисника особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, підлягають перевірці під час досудового та судового слідства, а не під час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, коли можуть перевірятись приводи та підстави для порушення кримінальної справи, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, оскільки на даній стадії процесу, виходячи зі змісту ст. 236-8 КПК України, суд позбавлений можливості досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані щодо доведеності чи недоведеності вини особи, правильність кваліфікації її дій, розглядати чи вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи, перевірив як доводи захисника, так і прокурора, а тому порушень вимог кримінально-процесуального закону допущено не було, а відтак будь-які правові підстави для задоволення апеляції та скасування законної та обґрунтованої постанови суду відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 25 липня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ податкової міліції ДПІ у Деснянському районі м. Києва Шульги С.О. від 24 січня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2 - без задоволення.
Судді:
_______________ _______________ _______________
М.А. Ященко С.І. Стрижко О.А. Маліновський