Справа №1807/3037/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гетьман
Номер провадження 11/1890/505/12 Суддя-доповідач - Безверхий
Категорія - 24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Безверхого О. М.,
суддів - Демченка М. О., Пархоменко О. М.,
з участю прокурора - Думал С.М.
засудженого - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 31 травня 2012 року, яким:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Конотоп , раніше судимий :
- 05 жовтня 2011 року за ст.190 ч.1 КК України до штрафу 850 грн.,
- 12 січня 2012 року за ст. ст. 190 ч.1, 190 ч.2, 70 ч.1,4 КК України на 1 рік 3 місяці обмеження волі та штрафу 850 грн., -
засуджений :
за ст. 190 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі;
за ст. 190 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено до відбуття два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення покарання за цим вироком 1 року 3 місяців обмеження волі та 850 грн. штрафу покарання призначеного за вироком Конотопського міськрайонного суду від 12 січня 2012 року, визначено остаточно покарання на 2 роки позбавлення волі.
У вироку також зазначено, що міру запобіжного заходу засудженому змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту в залі суду і строк відбуття покарання рахувати з 31.05.2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком, а саме: час знаходження в місцях обмеження волі з 28.02.2012 року по 31.05.2012 року, відповідно до ст. 72 КК України, виходячи з такого співвідношення: одному дню позбавленні волі відповідають два дні обмеження волі.
Стягнуто з ОСОБА_2.:
- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області 117 грн.60 коп. судових витрат за проведення товарознавчої експертизи;
- на користь ОСОБА_3 594 грн. матеріальної шкоди;
- на користь ОСОБА_4 543 грн. матеріальної шкоди.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння злочинів при слідуючих обставинах.
06 грудня 2010 року о 22 год. в квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2 попросив на два дні для вирішення тимчасових матеріальних проблем у знайомої ОСОБА_3 дві золоті сережки 585 проби вагою 2 г, вартістю 594 грн., на що та погодилася. Однак, заволодівши чужим майном шляхом зловживання довірою, не повернув його, здав до ломбарду, а отримані кошти витратив на власні потреби.
Крім того, в листопаді 2011 року в м. Конотоп у ЗОШ № 9 ОСОБА_2 попросив у знайомої ОСОБА_6 зателефонувати мобільний телефон « Samsung G-С3010» з флеш-картою пам'яті 1 Гб, вартістю 543 грн., на що та погодилась. Однак, заволодівши чужим майном шляхом зловживання довірою, не повернув його, здав до ломбарду, а отримані кошти витратив на власні потреби.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_2, посилаючись на суворість призначеного йому покарання, просить не позбавляти його волі , а призначити покарання у виді обмеження волі. При цьому обґрунтовує свої вимоги тим, що потерпілі знали про місце його знаходження та причини не повернення речей, а також вважає, що судом не взято до уваги його явка з повинною та що він сприяв розкриттю злочину.
Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, на підтримку своєї апеляції, думку прокурора про відповідність вимогам закону вироку суду, виконавши вимоги ст.ст. 318,319 КПК України, а також вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів знаходить, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Дійшовши обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, вірно кваліфікованих за ст.ст. 190 ч.1, 190 ч.2 КК України, суд у вироку при вирішенні питання про призначення йому покарання за скоєне у вигляді позбавлення волі теж додержав вимоги ст. 334 ч.1,2 КПК України та ст.ст. 65-67 КК України, врахувавши дані про особу винного, ступінь тяжкості вчинених злочинів, а також обставини, що пом'якшують покарання, при відсутності обставин, які обтяжують покарання.
А тому у колегії суддів апеляційного суду немає підстав вважати, що призначене покарання засудженому ОСОБА_2 є надто суворим.
Разом з тим, при призначенні ОСОБА_2 остаточного покарання за правилами ч.4 ст. 70 КК України суд не повністю додержав вимоги цього закону щодо зарахування в строк до остаточного призначеного за сукупністю злочинів покарання вже відбутого повністю або часткового покарання за попереднім вироком.
Суд цим останнім вироком, взявши ОСОБА_2 під варту, зарахував йому в строк відбуття призначеного остаточного покарання тільки час відбутого ним покарання у виді обмеження волі з 28 лютого по 31 травня 2012 року, виходячи із співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі.
Між тим, з матеріалів справи видно, що за попереднім вироком Конотопського міськрайонного суду від 12 січня 2012 року ОСОБА_2 ще підлягав зарахуванню до відбутого строку час перебування його під вартою з 11 січня 2012 року по 27 лютого 2012 року ( а.с. 63, 67-68).
Тому, у вищезазначеній частині вирок суду від 31 травня 2012 року щодо ОСОБА_2 підлягає зміні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 362, 365-367 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Конотопського міськрайонного суду від 31 травня 2012 року відносно ОСОБА_2 - змінити, зарахувавши йому в строк відбуття остаточно призначеного за сукупністю злочинів покарання відповідно до ч.4 ст. 70 КК України частково відбуте покарання за попереднім вироком Конотопського міськрайонного суду від 12 січня 2012 року щодо нього у виді строку перебування під вартою з 11 січня по 27 лютого 2012 року.
В іншій частині цей вирок суду залишити без зміни.
СУДДІ:
Безверхий О. М. Демченко М. О. Пархоменко О. М.