Справа № 22ц/591/20 /12 Головуючий у 1 інстанції Бутенко А. П.

Категорія 34 Доповідач Кучерява В. Ф.

Рішення

Іменем України

13 лютого 2012 року . Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

Головуючого Баркової Л. Л.

Суддів Кучерявої В. Ф. Гаврилової Г. Л.

При секретарі Велигоненко В. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, завданих внаслідок пожежі, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 19 лютого 2010 року

ВСТАНОВИЛА:

З таким позовом позивачка звернулась до суду. Посилалась на те, що 16 серпня 2008 року близько 9 годин 30 хв. в АДРЕСА_1 відповідач, на сусідній з її ділянкою ділянці, безконтрольно палив будівельне сміття, внаслідок чого вогонь перекинувся на комиш і суху траву, поширився по комишу до місця , де були складені 10 шт. збірних алюмінійових будиночків, які належать їй і які згоріли, внаслідок чого їй причинено шкоду на суму 75 000 грн. Крім того, просила відшкодувати моральну шкоду 25 000 грн. та судові витрати.

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 19 лютого 2010 року позов позивачки задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 75 000 грн, у відшкодування моральної шкоди 20 000 грн, а також судові витрати: судовий збір 1700 грн . та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн, за оголошення у газеті 99 грн. та за послуги адвоката 1000 грн , а всього 97 919 грн.

З рішенням суду не згодна ОСОБА_3, яка просить рішення суду скасувати, і в позові відмовити. Посилається на те, що являється дочкою ОСОБА_2, яка прийняла спадщину після смерті батька. Справу розглянуто без участі її батька, в матеріалах справи адреса її батька вказана невірно, хоча відомості про правильну адресу у суду були . Про існування справи та рішення суду її батько взнав в жовтні 2010 року. Вважаючи, що судом винесено заочне рішення, 19.10.2010 року написав заяву про перегляд заочного рішення, а ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. Вона правонаступниця після смерті батька. Про рішення суду взнала при оформленні спадщини, коли нотаріус пояснила їй , що майно батька арештовано. Вважає, що рішення суду незаконне,судом порушені норми процесуального права, пожежа сталася з вини невідомої особи, що встановлено матеріалами органів, що розслідували факт пожежі .Надала суду документи, що підтверджують її правонаступництво після смерті батька.

Позивачка та її представники у судове засідання 04.01.2012 р, 11.01.2012 р, 23.01.2012 р,06.02.2012 р. не явились. 13.02.2012 року також не явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи. Колегія суддів не вбачає поважних причин для неявки та відкладення розгляду справи і у відповідності із вимогами ст. 305 ЦПК України ухвалила закінчити розгляд справи у відсутності позивачки та її представників.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, заперечення позивачки та її адвоката, надані в судовому засіданні 19 грудня 2011 року, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З матеріалів справи вбачається, що 16 серпня 2008 року близько 9 години 30 хвилин в АДРЕСА_1 за будинками виникло вогнище, яке по сухій траві та комишам розповсюдилось до ділянки позивачка, яка на комишах та сухій траві зберігала розбірні алюмінійові будиночки, які внаслідок пожару згоріли.

Апеляційним судом досліджено матеріали справи № 27 про пожежу 16.08.2008 року на відкритій території Мелекінської сільської ради в АДРЕСА_1 та адміністративну справу № 79 відносно ОСОБА_2, на які, як на підставу доказу вини відповідача, посилався суд першої інстанції.

Згідно технічного висновку про причину пожару, що відбувся 16.08.2008 року, причиною пожару послужило необережне поводження з вогнем при спалюванні будівельного сміття ( а.с. 14-15)

18 серпня 2008 року було складено акт про пожежу , згідно якого причиною пожежі було порушення правил пожежної безпеки при необережному поводженні з вогнем невідомою особою на території садибної ділянки гр.-на ОСОБА_2 З акту вбачається , що згоріло 6 алюмінійових будиночків та знищено 200 кв. м. комишу.( а.с.12 )

По справі виносились постанови про відмову у порушенні кримінальної справи 26 серпня 2008 року, яка була скасована,10 грудня 2008 року , яка також була скасована. Згідно постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 5 лютого 2009 року, причиною пожару стало необережне поводження з вогнем при спалюванні будівельного сміття невідомою особою, яка могла безперешкодно зайти на відкриту не охоронювану територію ділянки № АДРЕСА_1, а також неохоронюваної та не очищеної від горючого сміття , сухої трави та комишу відкритої території Мелекінської сільської ради, де було складовано та зберігались розбірні конструкції будиночків громадянки ОСОБА_1 В порушенні кримінальної справи відмовлено за п. 2 ст. 6 УПК України. Дану постанову ОСОБА_1 оскаржила до Першотравневого районного суду.Постановою Першотравневого районного суду від 18 вересня 2009 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення ( а.с 69)

Як вбачається із матеріалів справи по факту пожежі від 16.08.2008 року, по справі було відібрано пояснення у цілого ряду свідків, що відображено у постанові ,в тому числі і будівельників, які працювали на будівництві будинку ОСОБА_2, та не встановлено, щоб будівельники, чи відповідач палили будівельне сміття .( а.с. 187-194) Всі будівельники, які працювали на будівництві будинку відповідача в процесі перевірки факту пожежі пояснили, що вони будівельне сміття складали у мішки, а потім після роботи вивозили на звалище.( а.с. 187-194)

Матеріалами справи встановлено, чого не заперечує і позивачка, що ОСОБА_2 взагалі на час пожежі був відсутній у с. Б. Коса.

В своєму рішенні суд посилається на пояснення свідка ОСОБА_4, який склав протокол про адміністративне порушення № 79 від 27.08.2008 року щодо відповідача та на адміністративну справу, як на доказ вини відповідача.

Але як вбачається із цієї постанови, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що на його ділянці не було проведено своєчасно очистку території від будівельного сміття, яке було розкидано на території будівництва та сухої трави.

Як вбачається із штормового попередження від 11.08.2008 року, що знаходиться в матеріалах справи № 27 про пожежу управління з питань надзвичайних ситуацій, 12-16 серпня по Донецькій області очікується надзвичайно висока пожежна небезпека.

Відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.

Судового рішення щодо відповідача по справі не виносилось. Як вбачається із ст.223 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні порушення за ст.175 названого Кодексу розглядають органи Державного пожежного нагляду. Тому дана постанова не може бути безспірним доказом вини відповідача Тим більше, що несвоєчасний вивіз сміття з подвір'я не знаходиться у причинному зв'язку із виникненням пожару, скільки матеріалами перевірки встановлено, що сміття було кимсь підпалено, самозаймання не було.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме плану - місця загоряння, протоколу огляду місця пожежі, позивачка склала алюмінійові будиночки не на своєму подвір'ї , а на території сільської ради, не очищеної від сухої трави та комишів, при цьому сама не прийняла ніяких заходів для того, щоб , перед тим, як скласти майно, прибрати суху траву та комиші, чим сприяла їх знищенню. З цієї ж схеми вбачається, що огорожі з цієї сторони ділянок відсутні , межі земельних ділянок не встановлено, кожна особа має вільний доступ до ділянок як позивачки, так і відповідача, а поруч проходить стежка, по якій ходять мешканці села та відпочиваючі особи ( а.с.180, 184).

Позивачка посилається на те, що під час пожежі у неї було спалено 10 збірних алюмінійових будиночків, в той час, в акті, який вона підписала, вказано, що згоріло 6 будиночків.( а.с. 12) Їх кількість та ціна судом встановлені із слів позивачки. Посилання на розписку та пояснення свідка ОСОБА_6, як доказ кількості та вартості будиночків, не можна прийняти до уваги, оскільки ніхто не підтвердив,крім ОСОБА_7, який по справі приймає участь як представник позивачки, що саме таку кількість будиночків позивачка перевезла у с. Б. Коса та саме така кількість постраждала внаслідок пожежі .

Як вбачається з матеріалів справи, справа розглянута у відсутності відповідача. В позовній заяві позивачки указано адресу відповідача АДРЕСА_3 хоча фактично відповідач проживає за іншою адресою. 28 жовтня 2009 року по справі було відкрито провадження , справу призначено до слухання на 28 грудня 2009 року, відповідач в суд не явився і в цей же день направлено листа головному редактору газети «Донбасс- неделя» про оголошення в газеті щодо виклику відповідача у суд на 18 січня 2010 року, хоча в матеріалах справи є довідка адресного столу від 16.12. 2009 року про те, що відповідач проживає за адресою АДРЕСА_3 ( а.с. 100). Не дивлячись на це, суд більше не викликає відповідача, а продовжує слухати справу у його відсутності, посилаючись на те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце слухання справи та ухвалює по справі рішення у відсутності відповідача, копія рішення якому направляється знову на адресу АДРЕСА_3 ( а.с. 146)

Колегія суддів вважає, що справу розглянуто з порушенням норм процесуального та матеріального права. По справі відсутні докази вини відповідача у спричиненні шкоди позивачці, відсутні докази щодо розміру збитків.

У зв'язку із цим підстав для відшкодування моральної шкоди не вбачається.

Тому рішення суду підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовів позивачки.

Керуючись ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 19 лютого 2010 року скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді: