ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
12.10.06р. |
|
Справа № А37/222-06 |
за позовом: Приватного підприємства фірми "Етна", м.Нікополь
до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
Третя особа без самостійних вимог Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м.Нікополь
про визнання нечинними рішення НОМЕР_1 від 16.02.2006р., №НОМЕР_2 від 07.03.2006р.
Суддя Кеся Н.Б.
Секретар Грузін І.М.
Представники:
Від позивача: Короленко О.Є. -дов. від 20.06.06р.
Від відповідача: Сагароьва О.В. -дов.№25 від 05.05.06р.
Від третьої особи: ОСОБА_1 -паспорт серії НОМЕР_3
На підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошена вступна та резолютивна частина.
СУТЬ СПОРУ
Приватне підприємство фірма "Етна" (далі - позивач) звернулася з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі -відповідач) і просить суд визнати нечинними рішення від 16.02.2006року НОМЕР_1 та від 07.03.2006року №НОМЕР_2, якими застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5000,0грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що факти, які викладені в акті спірної перевірки, не відповідають дійсності, а саме операція з отримання готівки за кухонну продукцію не відноситься до діяльності позивача, проведена від імені іншого суб'єкта підприємницької діяльності, який орендує кухню в приміщенні позивача.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що працівником позивача проведено розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операції (далі - РРО), що є порушенням вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_1 підтвердив заперечення позивача та пояснив, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, тому РРО правомірно не застосовує.
Заслухавши представників сторін та третю особу, дослідивши матеріали справи, суд -
В с т а н о в и в :
На підставі акту перевірки від 08.02.2006року №НОМЕР_4 та результатів адміністративного оскарження відповідачем винесені рішення від 16.02.2006року НОМЕР_1, від 07.03.2006року №НОМЕР_5, якими до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 5000,00 грн. за порушення вимог, які встановлені п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Застосування вказаних санкцій пов'язується з тим, що в ході спірної перевірки при внесенні суми за замовлення банкету у розмірі 1000,0грн., розрахункова операція була проведена без застосування РРО. Вказана сума була отримана адміністратором підприємства ОСОБА_2, що також підтверджується описом наявної готівки на місці проведення розрахунків за участю даного адміністратора.
Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
В розумінні зазначеного Закону розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) ( стаття 2 Закону).
Як свідчить акт перевірки та опис наявної готівки на місці проведення розрахунків спірна розрахункова операція зроблена працівником позивача в приміщенні ресторану „Волна”, яке не знаходиться в оренді у третіх осіб, крім того, замовлення на отримання послуги виразилося не в продажу кухонної продукції, а в організації та проведенні банкету, що є безпосередньо послугою ресторану. У зв'язку з цим суд вважає необґрунтованим посилання позивача на договір оренди нежитлового приміщення, укладеного позивачем з третьою особою -підприємцем ОСОБА_1, предметом оренди якого є лише кухня.
Також суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що за договором доручення іншого підприємця позивач від його імені приймає від клієнтів замовлення на надання послуг громадського харчування, приймає оплату від клієнтів за надання цих послуг та здійснює доставку до клієнта продукції громадського харчування в заклади громадського харчування, у тому числі в ресторан „Волна”.
Таким чином, право вказаної третьої особи приймати замовлення від споживачів та реалізовувати продукцію власного виробництва поза кухні, що орендується, не підтверджується матеріалами справи. Крім того, з огляду Свідоцтва про сплату єдиного податку, виданого фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, вбачається відсутність на момент перевірки діяльності останнього з громадського харчування.
Крім того, пункт 1.3 Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування, які затверджені наказом Міністерства економіки та з питань Європейської інтеграції України від 24.07.2002року №219, визначає, що:
громадське харчування - це сфера виробничо-торговельної діяльності, в якій виробляють і продають продукцію власного виробництва та закупні товари, як правило, призначені для споживання на місці, з організацією дозвілля або без нього;
заклад громадського харчування - це організаційно-структурна статистична одиниця у сфері громадського харчування, яка виробляє, доготовляє та продає кулінарну продукцію, булочні, борошняні кондитерські вироби та закупні товари. Заклад громадського харчування може розміщуватись в окремій капітальній будівлі або в спеціально обладнаному для продажу їжі приміщенні іншої капітальної будівлі або у вагонах залізничного, салонах авіа-, авто- та водного пасажирського транспорту;
закупний товар - товар, що його купує суб'єкт господарської діяльності сфери громадського харчування для подальшого перепродажу споживачам без видозмінення (порціювання, нарізання, додаткового оформлення).
Наведені норми свідчать про можливість та врегулювання реалізації підприємством громадського харчування закупного товару, який за матеріалами справи позивач визначає як кухонну продукцію, що належить іншому підприємцю.
Таким чином, приймання замовлення на банкет в ресторані „Волна” та готівкових коштів належить до діяльності саме позивача як підприємства громадського харчування, що використовує закупний товар. У зв'язку цим відповідальність за дотримання порядку застосування РРО покладається саме на позивача.
Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що аргументи позивача про те, що акт перевірки містить обставини, які не відповідають дійсності, не підтверджується матеріалами справи, спірні рішення винесені на законних підставі, тому в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 94,157-163,254 п.п.3,6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Б.КЕСЯ
Постанову оформлено у повному обсязі 18.10.2006року