Справа № Провадження №11-1046/12 11/1090/5078/12 ч.2 ст.286 КК України Головуючий у І інстанціїШевченкоІ.І.

Категорія42Доповідач у 2 інстанції НагорнийА.М.

28.08.2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012р. колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого -Орла А.І.

суддів -Нагорного А.М., Беха М.ОР.

прокурора -Красківського В.П.

представника потерпілого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04.05.2012р.

Цим вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Лейпциг Німеччина, житель АДРЕСА_1, не маючий судимості,

визнаний невинним та виправданий за не доведення його участі у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України .

ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачувався в тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 15год. рухаючись автодорогою Кагарлик -Зорівка на автомобілі «ГАЗ-33104»д.н.з. НОМЕР_1 з пасажиром ОСОБА_6, виїхав на зустрічну смугу руху і допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2170 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7, що знаходився у стані алкогольного сп'яніння. В результаті зіткнення потерпілий від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди, що вказує на порушення ОСОБА_5 п.п. 1.2,10.1, 12.1 ПДР.

В поданій апеляції прокурор вказує, що при постановленні вироку судом порушено вимоги ст. 334 КПК України, і не зазначено в чому полягає грубе порушення закону при проведенні транспортно-трасологічної експертизи. Крім того, не допитано в судовому засіданні експертів щодо висновку судової комісійної авто-технічної експертизи з приводу зіткнення автомобілів. Також, перед допитом потерпілого, не було роз'яснено його права та не було попереджено про кримінальну відповідальність.

Прокурор зазначає, що на досудовому слідстві допитано в якості свідка юрисконсульта ТОВ «Кушнер»ОСОБА_8, який в подальшому на протязі всього судового засідання брав участь у справі як представник ТОВ «Кушнер», чим було судом порушено вимоги ст. 63 КПК України. Окрім того, на думку прокурора, всупереч вимогам ст. 324 КПК України, судом при постановленні вироку не з'ясовано чи мало місце діяння склад злочину, а лише зазначено вину засудженого.

Прокурор просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

В поданій апеляції потерпілий не погоджується з вироком суду. Зазначає, в протоколі допиту свідка ОСОБА_5 вказує, що автомобіль потерпілого їхав по його смузі руху, а в судовому засіданні ОСОБА_5 зазначив, що виїжджаючи з повороту він бачив, що назустріч йому рухався автомобіль, який маневрував по дорозі. Таким чином, на думку потерпілого, покази засудженого суттєво змінилися.

Потерпілий зазначає, що в своїх показаннях на досудовому слідстві ні ОСОБА_5 ні свідок ОСОБА_6 не вказують про маневрування автомобіля, а слідчий робить висновок про маневрування автомобіля по дорозі, хоча цей висновок нічим не підтверджений і зроблений лише зі слів ОСОБА_5 Також;, апелянт зазначає, що зіткнення автомобілів відбулося на смузі руху в бік. При дорожній ситуації зі слів ОСОБА_5, обидва автомобілі здійснювали різкий маневр перестроювання, але це було не можливо на продовжній відстані 10 м, про що був допитаний в судовому засіданні експерт і який пояснив причину зіткнення на смузі руху. Згідно висновку автотехнічної експертизи покази засудженого та свідка ОСОБА_6 в частині механізму ДТП є неправдивими. В експертизі експерти вказували, що проводили моделювання з використанням масштабних площин моделей транспортних засобів, але в експертизі не розписано, як саме воно проводилось, не надано жодних розрахунків. Крім того, в судовому засіданні заявлялось клопотання про допит експертів для роз'яснення експертизи, але в клопотанні було відмовлено.

Також:, суд у вироку вказує, що транспортно-трасологічна експертиза була проведена з грубим порушенням КПК України, але не вказав яке саме порушення. Потерпілий зазначає, що огляд ОСОБА_5 проводився через 4 години після ДТП а не через дві години, як це вказано у інструкції, що є грубим порушенням. Крім того, у ОСОБА_5 була взята кров на наявність алкоголю у крові, але чомусь цей аналіз не проводився, що є на думку потерпілого, підставою вважати, що засуджений перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Потерпілий просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, представника потерпілого ОСОБА_3, який просив вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора та апеляція потерпілого підлягають частковому задоволенню, а вирок суду скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування з таких підстав.

Доводи апеляцій прокурора та потерпілого про неповноту та однобічність досудового та судового слідства є обґрунтованими.

У відповідності до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Вказаних вимог закону під час розслідування даної кримінальної справи не виконано.

Згідно ст. 367 КПК України серед інших підстав для скасування або зміни вироку є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства.

Однобічним або неповним відповідно до ст. 368 КПК України визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді 1 інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Так з матеріалів справи вбачається, що виправданий ОСОБА_5 на досудовому слідстві у вчиненому злочині визнав себе винним повністю, а на судовому слідстві винним себе не визнав та пояснював, що ДТП сталось з вини водія автомобіля ВАЗ 2107 який почав маневрувати по дорозі та почав виїжджати на зустрічну смугу руху, в зв'язку з чим ОСОБА_5, намагаючись уникнути зіткнення почав виїжджати на зустрічну смугу руху, де і відбулося зіткнення на смузі руху автомобіля ВАЗ 2107 близько до осьової лінії.

Разом з тим залишився нерозкритим та недослідженим механізм ДТП, оскільки зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля ВАЗ 2107, який перебував на своїй смузі руху, та залишилось нез'ясованим чи була технічна можливість у водія автомобіля ГАЗ уникнути зіткнення шляхом виконання п. 12.3 ПДР України, а також чи була така технічна можливість у водія автомобіля ВАЗ 2107, також необхідно встановити дії кого з водіїв спричинили аварійну ситуацію та як наслідок зіткнення обох автомобілів та чи мало місце насправді маневрування автомобіля ВАЗ2107 по проїжджій частині, створюючи цим небезпеку для інших учасників руху.

Також суд не усунув суперечності у висновках судових транспортно-трасологічних та автотехнічних експертизах та тлумачив їх на користь недоведення обвинувачення ОСОБА_5

Крім того однією з підстав направлення справи на додаткове розслідування є непред'явлення обвинувачення ОСОБА_5 в частині порушення вимог п. 12.3 ПДР України та нез'ясування слідчим обставин порушення цих вимог, оскільки з показів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що водій ОСОБА_5 почав здійснювати виїзд на смугу зустрічного руху для уникнення лобового зіткнення з автомобілем ВАЗ під керуванням ОСОБА_7, який рухався у зустрічному напрямку, однак залишилось нез'ясованим чи міг ОСОБА_5 в даній дорожній ситуації, виявивши небезпеку для руху - автомобіль ВАЗ 2107 діяти в порядку п. 12.3 ПДР України.

Враховуючи наведене справа підлягає поверненню на додаткове розслідування під час якого необхідно шляхом проведення додаткових відповідних експертиз встановити механізм утворення ДТП, технічну можливість кожного з водіїв уникнути зіткнення та з'ясувати чи відбувалось насправді маневрування по всій проїжджій частині автомобіля ВАЗ 2107 та з'ясувати як повинен був діяти водій автомобіля ГАЗ за таких обставин в даній дорожній ситуації і чи міг він уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ, виконавши п. 12.3 ПДР України, провести інші слідчі дії необхідність проведення яких може виникнути під час проведення додаткового розслідування і в залежності від встановленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Крім того необхідно провести додаткову комісійну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизи, оскільки ухвалу апеляційного суду не виконано, так як комісійну судову транспортно-трасологіну та автотехнічну експертизу проведено з процесуальним порушенням без надання додаткових вихідних даних.

Допущена по справі неповнота досудового слідства є, на думку колегії суддів істотною і не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки для її усунення необхідно провести ряд слідчих дій.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування, під час якого слід повно і всебічно розслідувати справу з дотриманням вимог закону і, в залежності від встановленого, прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляції старшого помічника Кагарлицького міжрайонного прокурора та потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 04 травня 2012року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити Кагарлицькому міжрайонному прокурору для організації проведення додаткового розслідування.

Судді