Справа № 8-а/0510/244/2012

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2012 року м. Макіївка

Гірницький районний суд міста Макіївки Донецької області

у складі: головуючого судді Супрун М.Ю.,

при секретарі Антуль А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,

в с т а н о в и в :

14 лютого 2012 року до суду з вищезазначеною заявою звернулось Головне УПФУ в Донецькій області, в якому посилалось на те, що постановою Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 02 вересня 2011 року був задоволений позов ОСОБА_1 і Головне УПФУ в Донецькій області було зобов»язано здійснити позивачки перерахунок підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 04 лютого 2011 року по 23 липня 2011 року. 19 червня 2011 року набув чинності Закон України від 14 червня 2011 року № 3491-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено зокрема, що у 2011 році положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання вимог зазначеного Закону, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, яка набрала законної чинності 23 липня 2011 року. За прийнятим 26 грудня 2011 року рішенням Конституційного Суду України № 20-рп-/2011 у справі за конституційний поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу V11 «Прикінцеві положення»Закону України «Про держаний бюджет на 2011 рік»вищезазначені норми визнанні такими, що відповідають Конституції України (є конституційними). Враховуючи наведене, з огляду на зміст резолютивної частини даного рішення Конституційного Суду України, підстави для застосування судами статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»при вирішенні справ за адміністративними позовами про перерахунок підвищення до пенсії відповідно до наведеної норми зазначеного Закону, відсутні. Крім того, рішенням Конституційного суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Виходячи зі змісту п. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства , у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційних і загальних засад права (аналогія права). За таких умов, на підставі прийнятих 26.12.2011 року та 25.01.2012 року рішень Конституційного Суду України виникає юридичне обґрунтоване твердження, що при вирішенні справ за адміністративними позовами дітей війни повинні були застосовуватись постанови Кабінету Міністрів України, які під час виникнення спірних правовідносин встановлювали розміри пенсійних виплат зазначених категоріям громадян. З урахуванням наведеного заявник посилався на те, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 26.12.2011 року виникли істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи, тому просив скасувати постанову від 02.09.2011 року за позовом ОСОБА_1 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник Головного УПФУ в Донецькій області, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до переконання, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 245 КАС України, постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Заявник, керуючись пунктом 1 частини 2 статті 245 КАС України, посилався як на нововиявлені на обставини, які встановлені рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року.

Обставини, які відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 КАС України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику та які повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Факти, що мають юридичний характер, - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

У відповідності до частини 2 статті 147 Конституції України, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Отже, суд вважає, що висновки, викладені в рішеннях Конституційного Суду України, не є юридичними фактами, а тому не можуть вважатись нововиявленими обставинами, які передбачені пунктом 1 частини 2 статті 245 КАС України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку в тому, що у задоволенні заяви Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області слід відмовити через відсутність нововиявлених обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247 КАС України, суд

у х в а л и в :

Залишити без задоволення заяву Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 02 вересня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного УПФУ в Донецькій області про визнання неправомірним дій щодо не нарахування доплати до пенсії, зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного адміністративного суду Донецької області через Гірницький районний суд м. Макіївки протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: