Справа №1807/2270/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гетьман

Номер провадження 11/1890/486/12 Суддя-доповідач - Пархоменко

Категорія - 46

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Пархоменко О. М.,

суддів - Демченка М. О., Моїсеєнко Т. М.,

з участю прокурора - Паливода Л.В.

засудженого - ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий,

засуджений :

- за ст. 296 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років обмеження волі,

- за ст. 122 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі,

- за ст. 146 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі,

- за ст. 162 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років обмеження волі,

- за ст. 186 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років обмеження волі,

- за ст. 127 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років 7 місяців обмеження волі.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за скоєння злочинів при наступних обставинах.

26 липня 2006 року близько 24 год. підсудний ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, які засуджені за даний злочин вироком Конотопського міськрайсуду Сумської області від 20.04.2011 р., через незамкнуті двері, тримаючи у руках металеві труби, незаконно проникли до АДРЕСА_1, де проживала родина ОСОБА_5.

У цей час у квартирі вже знаходився ОСОБА_6, засуджений за даний злочин вироком Конотопського міськрайсуду Сумської області від 20.04.2011 р. та потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та неповнолітня ОСОБА_10.

На запитання засуджених потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що її сина ОСОБА_5 немає вдома.

ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 стали шукати ОСОБА_5 незаконно оглядаючи і обшукуючи приміщення з погрозою застосування насильства. Впевнившись у його відсутності, розбудили ОСОБА_9 та стали вимагати вказати місцезнаходження ОСОБА_5, на що той відмовився. Продовжуючи злочинні дії, грубо порушуючи громадський порядок, стали наносити ОСОБА_9 удари кулаками та металевими трубами, по різним частинам тіла завдавши фізичного болю.

Свої дії вказані особи супроводжували нецензурною лайкою, погрозами, чим налякали мешканців квартири та порушили їх спокій та відпочинок.

Не отримавши відповіді від ОСОБА_9 щодо місця знаходження ОСОБА_5, засуджені, застосовуючи фізичну силу проти волі винесли його з будинку, помістили до автомобіля "ВАЗ-2105", незаконно позбавивши волі, і відвезли до невстановленого приміщення в районі шляхопроводу м. Конотопа, де він незаконно утримувався протягом 20 хвилин.

Крім цього, 29 липня 2006 р. близько 15 год. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, взявши відрізок металевої труби і два ліхтарі, на автомобілі приїхали до АДРЕСА_3.

Де у кімнаті № 105 знаходилися ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Відштовхнувши потерпілу ОСОБА_12, всупереч волі мешканців кімнати, погрожуючи застосуванням насильства, вказані особи незаконно проникли до кімнати та запитали потерпілого ОСОБА_11 про місцезнаходження ОСОБА_15.

Будучи незадоволеними відповіддю, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, незаконно обшукали кімнату. Впевнившись у відсутності ОСОБА_15 та не отримавши від присутніх потрібних їм відомостей про місце його перебування, засуджені, застосовуючи фізичне насильство, вивели ОСОБА_11 на вулицю, посадили до автомобіля, незаконно позбавивши волі, і повезли до місця проживання ОСОБА_15.

По дорозі ОСОБА_4 періодично наносив удари ліхтарем по ногам потерпілого. Приїхавши до місця проживання ОСОБА_15 зрозуміли, що той не відкриє їм двері. Продовжуючи злочинні дії засуджені, застосовуючи насильство, посадили ОСОБА_11 до автомобіля і, всупереч його волі, відвезли до лісосмуги поблизу с. Вирівка біля заводу «Мотордеталь».

Там вони вивели ОСОБА_11 із автомобіля та, катуючи, почали наносити удари руками, ногами та металевим ліхтарем, погрожуючи при цьому вбивством, якщо він не повідомить місце знаходження брата. Не отримавши від потерпілого потрібних відомостей, примусили його власноруч зробити петлю-удавку із заздалегідь приготованої ними мотузки.

У подальшому ОСОБА_4 накинув петлю на його шию та перекинув мотузку через гілку дерева, а ОСОБА_3 заклеїв липкою стрічкою рот. Ставши за спиною ОСОБА_11, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 і ОСОБА_3 періодично натягували мотузку, чим спричиняли потерпілому біль, фізичні і моральні страждання. Зрозумівши з телефонної розмови, що ОСОБА_15 не має в м. Конотоп, зазначені особи припинили катування над потерпілим та відвезли його до гуртожитку.

23 січня 2007 р. близько 12 години у магазині «Мисливство та рибальство» по вул. Високій, 6 м. Конотоп, Сумської області ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_16, який засуджений за даний злочин вироком Конотопського міськрайсуду Сумської області від 20.10.2008 р. із застосуванням заздалегідь заготовлених обрізу рушниці, біти та шматка труби, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, погрожуючи застосувати насильство, вивели потерпілого ОСОБА_17 на вулицю і проти його волі посадили до автомобіля «Рено - Сімбі».

Під час руху обшукали його та відкрито заволоділи належними потерпілому 1600 грн. і пультом від автомобільної сигналізації.

Продовжуючи злочинні дії, вказані особи привезли потерпілого в район рибного господарства біля навчального закладу Конотопського індустріально-педагогічного технікуму, де витягнувши з автомобіля та збивши з ніг, стали наносити удари по ногам та тілу бітами і шматком труби.

Незважаючи на прохання ОСОБА_17 припинити побиття, продовжували бити та знущатися протягом тривалого часу, заподіявши тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. У поданій апеляції прокурор не оспорює доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів і правильність кваліфікації дій, проте у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону і неправильністю застосування кримінального закону, що в свою чергу потягло за собою призначення засудженому занадто м'якого покарання, просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.

Окрім того в апеляції відображено, що суд у вироку не зазначив форму вини і мотиви вчинення ОСОБА_2 злочинів, його роль і ступінь вини у скоєному. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку поданої апеляції, засудженого, який вважав вирок суду законним і обгрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 367 КПК України підставами для скасування або зміни вироку при розгляді справи в апеляційному суді є неправильне застосування кримінального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Відповідно до ст. 371 КПК України неправильним застосуванням кримінального закону, що тягне за собою скасування або зміну вироку є незастосування судом кримінального закону, який підлягає застосуванню, застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню та неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.

Із резолютивної частини вироку вбачається, що суд першої інстанції, визнав ОСОБА_2 винним у скоєнні злочинів передбачених ст.ст. 296 ч. 4, 122 ч. 2, 146 ч. 2, 162 ч. 2, 186 ч. 2, 127 ч. 2 КК України і, застосувавши положення ст. 69 КК України по 5 статтям Кримінального кодексу, призначив покарання, що явно не відповідає тяжкості вчиненого та особі засудженого.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, особі яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Застосовуючи положення ст. 69 КК України, суд має виходити з того, що при призначенні більш м'якого покарання повинно бути визначено не менше двох пом'якшуючих обставин, при цьому законом встановлено вимоги до таких обставин, а саме вони мають істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину і ці обставини мають стосуватися лише події злочину та особи винного. Суд у мотивувальній частині вироку навів обставини, які він вважає пом'якшуючими: щире каяття, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, позитивна характеристика, наявність малолітньої дитини та батьків похилого віку. При цьому застосування такої пом'якшуючої обставини судом, як щире каяття, передбачає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини, бажання виправити ситуацію, відшкодування шкоди, готовності нести кримінальну відповідальність. У вироку суду наведені данні, які не свідчать про таку поведінку ОСОБА_2, а навпаки, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 тривалий час перебував у розшуку, у зв'язку з чим кримінальна справа значний період не знаходила свого вирішення, тобто своєю поведінкою ОСОБА_2 перешкоджав процесові здійснення правосуддя.

Крім того, суд не врахував, що ОСОБА_2 засуджений за скоєння злочинів, три з яких, відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими.

Таким чином призначаючи засудженому ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі, суд навів обставини, які пом'якшують покарання, проте не навів обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненного злочину, як того вимагає ст. 69 КК України, тому колегія суддів вважає, що вирок суду є явно несправедливим і незаконним внаслідок м'якості призначеного покарання, тому він підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді кримінальної справи суд першої інстанції має перевірити і інші доводи апеляції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 371, 372, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити повністю.

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2012 року відносно ОСОБА_2 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити тримання під вартою.

СУДДІ:

Пархоменко О. М. Демченко М. О. Моїсеєнко Т. М.