Справа № 2/2218/6368/2012

Копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з цивільних справ

апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючого судді Шершуна В.В.

суддів: Талалай О.І., П'єнти І.В.,

при секретарі: Лапко Ю.В.

з участю: представника ПАТ «Альфа-банк»Тимцяся І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-банк»про захист прав позивача та визнання кредитного договору недійсним.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

16 березня 2012 року позивач звернувся до суду. Він вказував, що 14.07.2008 року уклав з відповідачем -ЗАТ «Альфа-банк»кредитний договір №490081955 про отримання 18112 доларів США 80 центів строком з 14.07.2008 року по 14.07.2015 року під 17,25% річних для придбання автомобіля. Відповідно був переданий під заставу автомобіль Міцубісі Кольт 1.3 держномер НОМЕР_1, а також був укладений договір поруки між банком та ОСОБА_4 Позивач просив визнати кредитний договір недійсним, зобов'язати відповідача повернути йому усі кошти, отримані по договору, стягнути з відповідача на його користь 100 000 грн. моральної шкоди, а після отримання ним названих сум зобов'язати його повернути банкові 83500 грн. При цьому позивач посилався на те, що правовідносини між ним і банком регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а відповідач при укладенні правочину не виконав обов'язок, покладений на нього ст. 11-2 названого Закону, тобто не надав йому повної інформації про всі умови і ризики укладеного договору, чим ввів його в оману, в тому числі і щодо валютних ризиків. На думку позивача банк порушив вимоги статей 11, 15, 21, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2012 року в позові відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. Він просив рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. При цьому апелянт посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. На думку апелянта суд не врахував, що укладаючи кредитний договір в доларах США банк фактично витратив на видачу кредиту гривні, обмінявши долари і отримавши додатковий прибуток. Не враховано

_____________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції -Чевилюк З.А. Провадження № 22ц/2290/1794/12

Доповідач - Шершун В.В. Категорія № 19,27

судом, на думку апелянта, і те, що банк не виконав вимог ст. 11, 15 Закону України «Про захист прав споживачів»та Постанови НБУ №168 від 10.05.2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». В зв'язку з цим апелянт вважає, що був введений в оману, а тому кредитний договір повинен, на його думку, бути визнаний недійсним. При цьому апелянт вказує, що умови, які роблять договір для нього невигідним, виявилися після укладення договору.

Колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Так, судом об'єктивно встановлено факт укладення кредитного договору №490081955 від 14.07.2008 року між позивачем та відповідачем в простій письмовій формі, за яким відповідач надав позивачу кредит в розмірі 18112,80 доларів США, що еквівалентно 87703,99 грн., що підтверджується заявою про видачу готівки №32330 від 14.07.2008 року. Апелянт кредит отримав та оплатив вартість автомобіля, супутно здійснивши валюто-обмінну операцію відповідно до копій квитанцій, представлених банком на підтвердження реальності здійсненої фінансової операції. Строк повернення кредиту 14.07.2015 року. Плата за кредит 17,25% річних. Сукупна вартість кредиту визначена в додатках до кредитного договору. Підписавши кредитний договір (п.8) позивач підтвердив ознайомлення його у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, надання іншої інформації, передбаченої законодавством; ознайомлення з Загальними умовами кредитування фізичних осіб ЗАТ «Альфа-банк», які йому роз'яснені і зрозумілі, і з якими він згодний. Позивачу була доведена інформація про сукупну вартість кредиту на придбання транспортного засобу та реальної процентної ставки відповідно до письмових додатків до кредитного договору, підписаних ним.

Мета отримання кредиту - придбання позивачем автомобіля Mitsubishi Colt 1.3. Позивач є власником автомобіля відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Внаслідок підтвердженого факту отримання позивачем кредиту у останнього виник обов'язок повернути отриманий кредит.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що на правовідносини, що склались між по позивачем і відповідачем розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів»відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 року, №15-рп/2011 "У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22,23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг)".

Відповідно до ст. 230 ЦКУ правочин визнається судом недійсним, якщо одна сторона правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Обман має місце якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосовує обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку із вчиненням цього правочину.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ЦПК).

При цьому суд дійшов до правильного висновку про те, що заборона здійснення споживчого кредитування у іноземній валюті введена відповідно до внесених змін до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(Закон від 22.09.2011 року №3795-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг"). На момент оформлення кредиту заборона валютного споживчого кредитування не існувала. Відповідач мав достатній обсяг право дієздатності при оформленні валютного кредиту позивачу: необхідні дозволи та ліцензії.

Колегія суддів вважає, що будь-яких доказів того, що кредитний договір вчинений під впливом помилки, позивачем суду не надано. В разі коли ті чи інші умови не влаштовували позивача, він не був позбавлений можливості відмовитись від укладення спірного кредитного договору. До того ж вказана позивачем обставина -обізнаність відповідача у коливанні курсу валют, обумовлена специфікою діяльності банківської установи не підтверджує факту оформлення позивачем кредитного договору під впливом помилки. Позивач не довів суду обставини, які б обмежували його у праві відмовитись від правочину, який був запропонований йому на неприйнятних для нього умовах. Сам позивач обрав вид кредитного договору, валюту кредитного договору та банк, з яким укладати такий кредитний договір; мав би передбачати можливі валютні ризики та наслідки вчинених ним дій. Ініціатива позивача щодо здійснення його кредитування підтверджується також підписаною ним анкетою на авто кредитування.

Не надано позивачем доказів того, що позивач, виходячи із своїх інтересів, не прийняв би умов кредитного договору за наявності у нього можливості брати участь у визначенні умов договору. Більше того, питання про зміну кредитного договору, обґрунтованих підстав для розірвання позивач не ставить. Позивач не був позбавлений можливості отримання правової допомоги при оформленні кредитного договору.

Саме по собі зростання/коливання курсу іноземної валюти не є достатньою підставою для визнання кредитного договору недійсним. Зазначене стосується обох сторін договору. Позивач при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту ведення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні до іноземної валюти, а також отримання кредиту в національній валюті.

Факт нечесної підприємницької діяльності, ненадання інформації, надання неповної інформації, несвоєчасне надання інформації щодо кредитного продукту щодо умов кредитування, що мало наслідком введення в оману позивача, не доведено позивачем в судовому засіданні належними та допустимим доказами.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).

Оспорюваний позивачем договір відповідає вимогам законодавства, моральним засадам суспільства, не порушує прав та законних інтересів, підписаний праводієздатними суб'єктами, уповноваженими особами, введення в оману позивача відповідачем не доведено, підстав, в межах заявлених позовних вимог, визнавати його недійсним немає, як і зобов'язати відповідача здійснити повернення коштів, сплатити моральну шкоду.

Доводи апеляційної скарги є надуманими і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Твердження апелянта про те, що він не був належним чином ознайомлений з умовами, наслідками та ризиками договору спростовуються вищенаведеним п. 8 Договору, який підписаний апелянтом. Останній не заперечує і факту отримання суми кредиту. В зв'язку з цим будь-яких підстав вважати, що апелянт був введений в оману при укладенні договору колегія суддів не вбачає.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, нормам процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів скарги та заявлених вимог не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області В.В. Шершун