УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/4766/2012Головуючий суду першої інстанції:Томащак А.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Куриленко О. С.

"22" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКуриленко О.С.

СуддівОнищенко Т.С., Сокола В.С.,

При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа Публічне акціонерне товариство «Приватбанк» про стягнення коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 24 травня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 24 травня 2012 року у позові ОСОБА_6 відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові суд першої інстанції виходив з необґрунтованості та не доведеності позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів справи спірні правовідносини сторін склалися з приводу кредитних правовідносин.

Позивачка вказує, що розрахувалась як поручитель за кредитом, який брала відповідачка в ЗАТ КБ « Приватбанк», і тепер має право на відшкодування затрачених грошових сум та відсотків відповідачкою.

Визначення договору поруки дано в ст.553 ЦК України.

Права поручителя, який виконав зобов'язання, встановлені ст.556 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 22.03.2006 р. між відповідачкою ОСОБА_7 та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір на суму 52700 доларів США на придбання житла в кредит, забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором виступає іпотека квартир 1 та АДРЕСА_3 які і куплялися за кредитні кошти.

23.03.2006 р. між відповідачкою та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 згідно якого ОСОБА_7 купила вказану квартиру за 171 700 грн.

23.03.2006 р. ОСОБА_9 та відповідачка уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 згідно якого ОСОБА_7 купила вказану квартиру за 222 200 грн.

28.03.2006 р. між позивачкою ОСОБА_6 та ЗАТ КБ «Приватбанк» укладено договір поруки, згідно якого позивачка взяла на себе зобов'язання перед банком за виконання відповідачкою умов кредитного договору.

Позивачка в обґрунтування своїх вимог зазначає, що при укладанні вказаних договорів купівлі-продажу квартир вона передала відповідачу грошові кошти у розмірі 25300 доларів США. Також позивачка зазначає, що виплатила заборгованість, яка виникла у відповідача перед банком за кредитним договором та вважає, що у неї виникло право на отримання як затрачених грошей, так і відсотків за користування кредитом, а разом 463654,24 грн.

Договори купівлі-продажу на момент розгляду справи позивачкою не оскаржувались, покупцем в них вказана ОСОБА_7, будь-яких доказів з приводу передачі грошових коштів у розмірі 25300 доларів США ОСОБА_6 не надала.

В договорах купівлі-продажу зазначено, що гроші продавцем отримані від покупця ОСОБА_7 в повному обсязі до підписання угоди.

Доводи позивача про фактичну сплату позивачем грошових коштів в рахунок погашення поточної заборгованості за кредитним договором також не підтверджено будь-якими доказами.

У наявних у справі квитанціях платником вказана ОСОБА_7, долучення до справи цих квитанцій позивачем не можуть прийматися доказом про сплату саме позивачем за свої кошти заборгованості за кредитом, так як цій обставині уже була дана оцінка в рішенні Центрального райсуду м. Сімферополя АР Крим від 16.12.2010р. та ухвалі суду Апеляційної інстанції від 22.12.2011р.

Будь-яких доказів, що відповідачка ОСОБА_7 несумлінно виконувала кредитні зобов'язання суду не надано. Претензій банку до поручителя ОСОБА_6 з пропозицією погашення кредиту не існує.

При таких обставинах правова позиція суду першої інстанції є правильною, а рішення суду відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а фактично ревізують попереднє рішення та ухвалу суду, які набрали чинності.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 24 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів

Судді: