Справа № 2-а-86

                                                               2008 р.

                                   

 

                           П О С Т А Н О В А

                              І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

“_17_” червня  2008 року Свердловський міський суд  Луганської області у складі:

головуючого судді         Бабенко С.Ш.,  

при секретарі             Радченко Л.О.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Свердловська Луганської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити пені дії, -

                                          

                               В С Т А Н О В И В:

 

          Позивач звернувся до суду з позовом та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є учасником бойових дій. Згідно з частиною 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» йому щорічно, до 5 травня, повинна надаватися щорічна одноразова грошова допомога у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Але всупереч вимогам ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 22 Конституції України, рішення Конституційного Суду України №20-рп/2004 року, №5 -рп/2002 року від 20.03.2002 року, №7-рп/2004 року від 17.03.2004 року, №17-рп/2002 року від 17.10.2004 року, №8-рп/2005 року від 11.10.2005 року належну йому грошову допомогу в 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роках виплатили не в повному обсязі.

        Так мінімальна пенсія за віком у 2002 році становить 47.30 грн, сума виплати, згідно з Законом, повинна складати: 47,30х5= 236,50 грн, дійсно сплатили 80 грн, недосплачена допомога становить 156,50 грн. Мінімальна пенсія за віком у 2003 році складала - 47,30 грн, сума виплати повинна складати: 47,30х5= 236,50 грн, сплатили 90 грн, сума недосплаченої допомоги складає 146,50 грн. Мінімальна пенсія за віком у 2004 році 92,45 грн, сума виплати повинна складати 92,45х5= 462,25 грн, фактично сплатили 120 грн, сума несплаченої одноразової допомоги становить 342,25 грн. Мінімальна пенсія за віком у 2005 році становить 332 грн, сума виплати повинна складати 332х5 = 1660 грн, фактично сплачено 250 грн, сума несплаченої одноразової допомоги становить 1410 грн. Мінімальна пенсія за віком у 2006 році становить 332 грн, сума виплати повинна складати 332х5= 1660 грн, фактично сплачено 250 грн, сума недосплаченої одноразової допомоги становить 1410 грн. Мінімальна пенсія за віком у 2007 році становить 410,06 грн, сума виплати повинна складати 410,06х5=2050,30, фактично було сплачено 280 грн, сума несплаченої допомоги становить 1770,30 грн. Загальна сума несплаченої одноразової щорічної допомоги становить 5235,55 грн.

         Частиною 1 ст. 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що виплата разової грошової допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення, яке провело виплату належної позивачу суми в значно нижчому розмірі.

         Згідно частини 1,3 статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги учасникам бойових дій, передбачені цим Законом, є недійсними.

         Обмеження та призупинення дії статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у частині, яка визначала розмір виплат щорічної разової допомоги учасникам бойових дій, є незаконними, тому що суперечать вимогам статті 22 Конституції України. Обмеження дії Закону можливе тільки в умовах воєнного або надзвичайного станах  згідно з статтею 64 Конституції України.

         Правильність застосування статей 22 і 64 Конституції України

при вирішенні питання стосовно виплат щорічної разової допомоги було підтверджено і відповідними рішеннями Конституційного Суду України. Рішенням Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 (V 008 р 710-99) (справа щодо права на пільги), рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 (V 005 р 710-02) (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій). Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 17.03.2004 року № 7-рп/2004 положення статті 28 Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік" від 26.12.2002 року № 380-І\/, на підставі якої зменшена виплата розміру щорічної разової допомоги у 2003 році, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 положення статті 44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік" від 27.11.2003 року № 1344-І\/, на підставі якої зменшена виплата розміру щорічної разової допомоги у 2004 році, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Також згідно з рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення статті 29 та статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-16) на підставі яких зменшена виплата розміру щорічної разової допомоги у 2007 році (ст.29), та зупиняється виплата щорічної разової допомоги у 2007 році (ст.71), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

         Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа №1-29/2007) у справі про соціальні гарантії громадян, додатково зазначив, що у Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3) права і свободи є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).

         Міністерство фінансів України і Державне казначейство повинні перечислювати кошти для здійснення виплат одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", що підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2004 року № 177 "Про щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Постановами  Кабінету Міністрів України  № 486 від 11.04.2002 року, № 425 від 31.03.2003 року (пункт 3), а також частиною 1 статті 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що виплати разової щорічної грошової допомоги   здійснюються органами праці та соціального захисту населення, які є  відповідачем за позовом.

         Таким чином, позивач вважає що його права, які визначені вищим законодавчим актом України - Конституцією, Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"  були  порушені відповідачем, що призвело до недоотримання доходів, які він мав змогу би одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене та утворення грошової заборгованості у виді недоплачених сум разової грошової допомоги за період з 2002 по 2007 роки. Викладені обставини свідчать про порушення прав громадянина України, а порушене право належить бути відновлено, у даному випадку як вважає позивач шляхом зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської Ради зробити перерахунок разової щорічної допомоги за період з 2002 по 2007 роки згідно частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з доповненнями до Закону від 25.12.98р. № 367-ХІХ/, 22.12.95р. № 488/95 ВР, та виплатити позивачу кошти у розмірі 5235,55 грн за рахунок державного бюджету України.

         Позивач просить суд зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Свердловської міської Ради зробити перерахунок разової щорічної допомоги за період з 2002 по 2007 роки згідно частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та виплатити йому кошти в розмірі 5235,55 грн за рахунок державного бюджету України, визнавши дії відповідача щодо недорахування таких виплат незаконними.

         Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі наполягає на його задоволенні.

         Представник відповідача Башарова А.В. у судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що дійсно Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено виплату одноразової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” передбачено розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня 280 грн, яка у квітні 2007 року була виплачена УПСЗН у м. Свердловську позивачу. Також одноразова  щорічна грошова допомога до 5 травня фінансується виключено з Державного бюджету України і відповідно до п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням. Також вважає, що позивач пропустив річний термін звернення до суду, так як він мав змогу звернутися за поновленням його порушеного права у 2003- 2006 році, але він цього не зробив, хоча, як він вважає, мав змогу.

         Треті особи - представники Держказначейства України і Міністерства фінансів України у судове засідання не з'явились, але по аналогічним справам у Свердловський міський суд надійшли листи від 13.03.2008 року із Держказначейства України, і 21.03.2008 року із Міністерства фінансів України, де вони також вважають позовні вимоги не підлягаючими задоволенню з тих же підстав, що і зазначив представник відповідача в судовому засіданні, та вважають, що позивачем був пропущений річний строк звернення до адміністративного суду і згідно зі ст.100 КАС України, і це є підставою для відмови у задоволенні позову, просять суд розглядати справу без їх участі.

         Суд вважає можливим розглянути справи без участі третіх осіб, так як її явка судом не визнана обов'язковою і в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін.

         Суд вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно до ст.15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учаснику бойових дій  виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

          Згідно посвідчення на ім'я ОСОБА_1, він є учасником бойових дій.

          Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” від 15.03.2007р. з урахуванням ст. 28 Закону України „Про державне загальнообов'язкове пенсійне страхування„ розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 року становить 410,06 грн.

         У силу ст. 17 -1 ч.1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

         Згідно з ст. 29 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік„ розмір щорічної разової допомоги учасникам бойових дій становить 280 грн.

         У судовому засіданні було встановлено, що позивачу відповідачем у квітні 2007 року була виплачена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 280 грн, чого не заперечують сторони.

         Відповідно до ст. 22 Конституції України, звуження змісту та обсягу гарантованого ст. 12 ч. 5 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” права позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.

         Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) у тому, числі пункт 13 статті 71 Закону України «Про державний бюджет  України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Положення п.13 ст. 71 Закону України „Про  державний бюджет України на 2007 рік„ втратило чинність з дня ухвалення даного рішення.

         Крім того, згідно з ч.1 ст. 17 Закону України „Про виконання рішень  та  застосування практики Європейського суду з прав людини„ суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права. Відповідно  до ст. 1 Протоколу №1 Конвенції  кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності  інакше  як в інтересах  суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами  міжнародного права. Про розгляді справи „Кечко проти України”  Європейський  суд з справ людини зауважив, що в межах  свободі дій  держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупинити чи закінчити виплату надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення  передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки  відповідні положення  є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Оскільки правові положення, які передбачають виплату разової щорічної грошової учаснику бойових дій до 5 травня є чинними, тобто не скасовані, не змінені і позивач має право на їх отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.

         Тому суд вважає задовольнити позов позивача про визнання незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради щодо визначення розміру щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради провести йому нарахування за рахунок коштів Державного бюджету України різниці щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2007 рік у сумі 1770,30 грн, виходячи із розрахунку 410,06 грн х 5 = 2050,30 грн - 280 грн = 1770,30 грн.

         Вимоги позивача у частині визнання незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради щодо визначення розміру  щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2002-2005 роки позивачу та зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради провести йому нарахування за рахунок коштів Державного бюджету України різниці щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2002-2005 роки у сумі 2055,25 грн не підлягають задоволенню з наступних підстав.

        У судовому засіданні встановлено, що позивачеві відповідно до бюджетного законодавства у 2002-2005 роках була виплачена одноразова грошова допомога до 5 травня відповідно у розмірах 80 грн, 90 грн, 120 грн, 250 грн, що не заперечується сторони.

        Відповідно до ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, звуження змісту та обсягу гарантованого ст. 12 ч. 5 Закону України „Про   статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” права позивача шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається. Зменшення Законами України про державний бюджет України на 2005 рік розміру щорічної допомоги до дня Перемоги також суперечить ч.2,3 ст. 2 Закону, згідно з якими права та пільги для учасників бойових дій, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують  права і пільги учасників бойових дій, передбачені цим Законом, є недійсними.

       Згідно зі ст. 17 -1 ч.1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

        Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання від відповідача щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому ч.5 ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

        Разом з тим, відповідно до ст. 99 ч.1, ч.2 КАСУ адміністративний позов  може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

        У відповідності до ст. 100 ч.1 КАСУ, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні  адміністративного позову  за умови, якщо на цьому  наполягає одна із сторін.

        Статтею 17-1 ч.4 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  передбачено, що особи які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року в якому здійснюється виплата допомоги.

        Таким чином, строк звернення до суду з позовними вимогами про нарахування різниці щорічної одноразової грошової допомоги за 2002-2005 роки  закінчується відповідно 01 жовтня 2003, 2004, 2005, 2006 років, а позивач звернувся до суду 12.03.2008 року, тобто позивач пропустив строк звернення з позовом до суду про нарахування різниці щорічної одноразової грошової допомоги за 2002-2005 роки.

        Закон України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є нормативно - правовим актом, що був опублікований  у передбаченому законодавстві порядку, не є секретним. Розмір мінімальної пенсії за віком встановлювався також нормативно-правовими актами, що були опубліковані у передбаченому законом порядку, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що позивач не звертався до суду раніше, оскільки не знав нормативно-правові акти, але позивач повинен був знати про порушення свого права, що гарантовано нормативно-правовими актами, які не мають секретного характеру, тому суд вважає, що строк звернення з позовом пропущено позивачем без поважних причин, тому у задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради щодо визначення розміру щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2005 рік позивачу та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради провести йому нарахування за рахунок коштів Державного бюджету України різниці щорічної одноразової допомоги до 5 травня за 2002-2005 роки у сумі 2055,25 грн слід відмовити.

         Також не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради щодо визначення розміру щорічної одноразової  грошової допомоги до 5 травня за 2006 рік позивачу та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради провести йому нарахування за рахунок коштів Державного бюджету України різниці щорічної одноразової допомоги  до 5 травня за 2006  рік у сумі 1410 грн., так як  дія частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була зупинена в частині виплати  компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік  згідно із п. 37 ст. 77 закону України “Про державний бюджет на 2006 рік” від 20.12.2005 року, який до теперішнього часу невизнаний неконституційним Конституційним судом України. Тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частині були протиправними. Зупинення дії закону не дає право його застосовувати, такі ж висновки й Верховного Суду України в аналогічному по суті спору викладені в ухвалі від 20.12.2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ВВД ФССНВВПЗУ у м. Добропіллі Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

        Задовольняючи позов частково, суд на підставі ст. 94 ч.1 КАСУ вважає за необхідне судовий збір, від сплати якого було звільнено позивача під час подання заяви, віднести за рахунок місцевого бюджету в м.Свердловську Луганської області.

         Керуючись ст. 11, 158-163, 167 КАС України, на підставі ст. 22 Конституції України, ст. 12 ч.5 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ст. 99 ч.1,2, ст.100 КАС України, суд

                               

                              П О С Т А Н О В И В :

 

           Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

 

         Визнати незаконними дії управління праці та соціального захисту населення Свердловської міської ради щодо визначення розміру щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік ОСОБА_1.

 

           Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення  Свердловської міської ради  провести ОСОБА_1 нарахування за рахунок  коштів Державного бюджету України доплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у сумі 1770,30 грн і сплатити йому. 

           У задоволенні позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення у м. Свердловську щодо визначення розміру  щорічної одноразової  грошової допомоги і нарахування за рахунок коштів Державного бюджету України доплати щорічної одноразової  грошової допомоги до 5 травня за 2002-2005 роки відмовити за пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

           У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення у м. Свердловську щодо визначення розміру  щорічної одноразової  грошової допомоги і  нарахування за рахунок коштів Державного бюджету України доплати щорічної одноразової  грошової допомоги до 5 травня за 2006 рік відмовити за необґрунтованістю.

 

          На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження  протягом десяти днів з дня її проголошення до Свердловського міського суду, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в Донецький адміністративний апеляційний суд, через Свердловський міський суд з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою яка її подає до Донецького адміністративного апеляційного суду.

 

Головуючий