Справа № 1-198/11 Провадження №11/0390/498/2012 Головуючий у 1 інстанції:Корецька В.В.

Категорія:ч.2 ст. 368, ч.1 ст. 366 КК України Доповідач: Матвієнко Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2012 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвієнко Н. В.,

суддів - Польового М.І., Міліщука С.Л.,

з участю прокурора - Музичука Р.А.,

засудженого - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_2, прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Ківерцівського міськрайонного суду від 28 травня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Боремель Млинівського району Рівненської області, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з вищою освітою, розлучений, працюючий головним спеціалістом на ПП «Доктор право», несудимий, -

- засуджений за ч.2 ст.368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися на реєстрацію у ці органи.

На підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишений попередній - підписку про невиїзд.

Цивільний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 10 000 грн. моральної шкоди та 10 200 грн. витрат за надання юридичної допомоги. В іншій частині позову відмовлено.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що, працюючи генеральним директором ТОВ «Ківерцівський механічний завод», що знаходиться по вул. Грушевського, 26 в м. Ківерці, в середині липня 2008 року за видачу уточнюючої довідки про особливий характер та умови праці ОСОБА_2, вимагав у дружини останнього - ОСОБА_4 19890 грн., з приводу чого вона звернулася до правоохоронних органів.

Продовжуючи діяти з метою одержання незаконної матеріальної винагороди, ОСОБА_1 30.07.2008 року, у своєму службовому кабінеті, в період часу з 9.30 до 10 год., погодившись на зменшення суми, яку вимагав, отримав від ОСОБА_2 2000 євро за видачу вказаної вище довідки, що згідно офіційного курсу НБУ станом на 30.07.2008 року становило 15217, 52 грн. та передав їй довідку № 33 від 30.07.2008 року, згідно якої ОСОБА_2 дійсно працював на ДПІ «Ківерцівський механічний завод» і виконував роботу, пов'язану з шкідливими умовами праці.

З метою завуалювати одержання хабара ОСОБА_1 примусив ОСОБА_4 від імені її чоловіка написати заяву про нібито надані йому ТОВ «Ківерцівський механічний завод» послуги з оформлення документів на пільгову пенсію з калькуляцією робіт в розмірі 14 400 грн., а також умисно склав завідомо неправдиві офіційні документи - прибутковий касовий ордер № 130 від 30.07.2008 року від 30.07.2008 року та квитанцію до нього про прийняття від ОСОБА_2 14400 грн. за нібито надані послуги, підробивши у них підпис головного бухгалтера товариства та завіривши їх печаткою товариства.

В апеляції потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати у зв'язку із м'якістю призначеного засудженому покарання та постановити новий вирок. Посилається на те, що при призначенні покарання ОСОБА_1 судом не були враховані всі дані про особу засудженого, в також невірно вирішений його цивільний позов про відшкодування спричиненої йому злочином матеріальної та моральної шкоди.

В апеляції прокурор, не оспорюючи правильності кваліфікації дій, просить вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити покарання ОСОБА_1 без застосування ст.75 КК України. Вважає, що призначене засудженому покарання є надто м'яким і не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі винного, при цьому не були судом враховані в повній мірі ті обставини, що засуджений вчинив тяжкий злочин, свою вину не визнав, у вчиненому не розкаявся. Крім того, при постановлені вироку судом порушені норми кримінально-процесуального закону при звільненні ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України на підставі ст.49 КК України.

В особистій апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, за ч.2 ст. 68 КК України його виправдати, кваліфікувати його дії за ч.1 ст.364 КК України, і звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України. А також просить в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 відмовити.

В запереченні засудженого на апеляції прокурора та потерпілого ОСОБА_2 просить дані апеляції залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку, повідомив ким і в якому обсязі він оскаржений, доводи апеляцій, засудженого ОСОБА_1, який свою апеляцію підтримав та в судових дебатах просив її задовольнити, а апеляції прокурора та потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення, прокурора, який змінив доводи своєї апеляції, просив скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд, заперечував апеляції засудженого і частково підтримав апеляцію потерпілого ОСОБА_2, що підтвердив в судових дебатах, потерпілого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і апеляцію прокурора, заперечував апеляцію засудженого та в судових дебатах просив її відхилити у зв'язку з безпідставністю, перевіривши матеріали справи, судова колегія встановила, що апеляції підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст.ст.71, 111 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності можливо лише за згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, на що звертається увага в абз.7 п.2 постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" N 12 від 23.12.2005 р. При цьому суд виносить постанову, якою звільняє особу від кримінальної відповідальності.

За вироком же суду відповідно до ч.5 ст.74 КК України на підставах, передбачених ст.49 КК України особа може бути звільнена від покарання, а не від кримінальної відповідальності, враховуючи, що у відповідності до ст.327 КПК України вирок може бути лише обвинувальним або виправдувальним.

Даних вимог закону суд не дотримався при постановленні вироку щодо ОСОБА_1 Визнавши ОСОБА_1 винним за ч.2 ст.368 КК України і призначивши за даною статтею покарання, суд одночасно цим же вироком звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, порушивши вимоги закону.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав, тому суд, отримавши справу з обвинувальним висновком у відповідності з вимогами закону повинен був розглянути справу по суті, і при доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, постановляючи обвинувальний вирок, призначити засудженому покарання, передбачене Особливою частиною КК і при наявності підстав, передбачених ст.49 КК України, у відповідності з вимогами ч.5 ст.74 КК України, звільнити його від покарання.

Допущені судом при розгляді справи порушення вимог кримінального та кримінально-процесуального закону згідно ст.370 КПК України є істотними та недопустимими, тому у відповідності до ст.367 КПК України вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді суду необхідно ретельно з'ясувати обставини вчинення ОСОБА_1 злочину, з врахуванням доводів, викладених в його апеляції, та в апеляціях інших учасників процесу, і, в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення з дотримання вимог кримінального та кримінально-процесуального закону.

Виходячи з того, що всі судді Ківерцівському районного суду брали участь в розгляді даної кримінальної справи і у відповідності з вимогами ст.55 КК України не можуть брати участь в новому розгляді справи, колегія суддів вважає, що справу слід направити на розгляд в Рожищенський районний суд.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365-366,370 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Ківерцівського міськрайонного суду від 28 травня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в Рожищенський районний суд.

Головуючий

Судді