УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 0609/4-990/2012

Стаття 165-2 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В.

суддів: Гузовського О.Г., Крижанівського В.В.

з участю прокурора: Литвинчука Ю.В.

підозрюваного ОСОБА_1

його захисника - адвоката ОСОБА_2

та особи, в провадженні якої знаходиться справа- Толочка В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 липня 2012 року, якою відносно,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Фастів Київської області, українця, громадянина України, має на утримані малолітнього сина- 2004 року народження, раніше судимого, директора ПСП «Поділля», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,

встановила:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 підозрюється в тому, що будучи директором ПСП «Поділля», діючи спільно з ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, заволоділи чужим майном, чим завдали збитку ВАТ «НАК «Украгролізинг» на суму 1 205 740 грн.

26.05.2011 року Управлінням СБУ в Житомирській області порушено кримінальну справу за фактом вчинення службовими особами ПСП «Поділля» та ВАТ «Украгролізинг» привласнення чужого майна в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

12.07.2012 року прокуратурою Житомирської області порушено кримінальну справу проти директора ПСП «Поділля» ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191, ч.2 ст.366 КК України.

24.07.2012 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 115 КПК України.

Посилаючись на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_3, а також з метою запобігти спробам ухилення від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, для забезпечення виконання процесуальних рішень, слідчий в поданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Постановою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 липня 2012 року у задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено та обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, просить скасувати постанову суду щодо ОСОБА_1 та направити справу на новий судовий розгляд. Вважає, що суд, відмовляючи в задоволенні подання, не взяв до уваги, що ОСОБА_3 є керівником підприємства, яке отримало лізингову техніку та має можливість фальсифікувати документи і чинити тиск на своїх підлеглих - свідків у вказаній кримінальній справі. Крім цього, вважає, що судом не враховано суспільну небезпеку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 та те, що вказаним злочином державі завдано збитків на суму понад 1,2 млн.грн., аналогічно як і не враховано той факт, що співучасник злочину ОСОБА_4 досі ухиляється від слідства та його місцезнаходження не встановлено.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав подану апеляцію з вищевказаних мотивів, слідчого, в провадженні якого перебуває справа, запереченняя підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.150 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, повинні бути враховані особа обвинуваченого, її вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 характеризується позитивно, має постійне місце проживання, одружений, утримує неповнолітнього сина, працює директором ПСП «Поділля».

Крім того, за змістом протоколу судового засідання, зокрема з пояснень слідчого ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_5 після порушення кримінальної справи й до моменту затримання 24.07.2012 року будь-яких дій, які б могли свідчити про ухилення від слідства та суду не вчиняв, на всі виклики слідчих органів з'являвся, будь-які конкретні дані про те, що ОСОБА_3 в майбутньому буде ухилятись від слідства та суду в матеріалах справи відсутні. Аналогічні пояснення слідчий, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, надав й в суді апеляційної інстанції.

З огляду на наведене, та з врахуванням того, що аналогічні пояснення слідчий, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, надав й в суді апеляційної інстанції, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення подання слідчого.

Що ж стосується посилань прокурора на те, що судом не враховано суспільну небезпеку злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 та те, що вказаним злочином державі завдано збитків на суму понад 1,2 млн.грн., аналогічно як і не враховано той факт, що співучасник злочину ОСОБА_4 досі ухиляється від слідства та його місцезнаходження не встановлено, то відповідно до закону лише тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрівається особа не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді під вартою, а факт ухилення від слідства іншої особи щодо якої порушено кримінальну справу будь-якого відношення до вирішення питань, пов'язаних з обранням запобіжного заходу ОСОБА_1, на думку колегії суддів, немає.

Не можуть бути взяті до уваги в якості підстав для визнання незаконною постанови суду першої інстанції, й посилання апелянта на те, що ОСОБА_3 є керівником підприємства, яке отримало лізингову техніку та має можливість фальсифікувати документи і чинити тиск на своїх підлеглих - свідків у вказаній кримінальній справі, оскільки за поясненнями слідчого, в провадженні якого знаходиться зазначена кримінальна справа будь-які конкретні дані про намагання ОСОБА_1 перешкодити встановленню істини у справі, відсутні.

Крім того, за поясненнями зазначеної особи, ОСОБА_3 за той час, який пройшов з моменту звільнення його з під варти, також будь-яких намагань вплинути на свідків, або іншим чином перешкодити встановленню істини по справі не вчиняв, для виконання процесуальних дій за викликом слідчого з'являвся.

За зазначених обставин, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийняв цілком обґрунтоване рішення про відсутність підстав для задоволення подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 165-2, 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м.Житомира від 26 липня 2012 року, якою у задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було відмовлено та обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, - без зміни.

Судді: