Справа №2-605/07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про визнання права власності на спадщину

27 березня 2007 року Фастівський міськрайонний суд в складі головуючого судді: Березовенко Р.В., при секретарі Омельчук С.А., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадщину посилаючись на те, що після смерті його баби ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового АДРЕСА_1 та на грошові вклади. Позивач являється онуком померлої, а відповідачі по справі - дітьми спадкодавиці. В 2005 році баба склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно позивачу, однак нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, поскільки у встановлений час він не звернувся з заявою про її прийняття. Позивач разом зі своєю бабою проживали разом однією сім'єю; вели спільне господарство, піклувалися один за одного. Позивач доглядав за нею, робив необхідні медичні процедури, готував їй їжу, прибирав в будинку і таке інше. Відповідачі постійно проживали окремо від бабусі та не вчиняли дій, які свідчили би про прийняття ними цієї спадщини. Бабу ОСОБА_5 позивач поховав за власні кошти. Відповідно до чинного законодавства, позивач вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавицею на час відкриття спадщини. Нотконторою у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено і рекомендовано звернутись до суду, через те, що він із спадкодавицею проживав на час відкриття спадщини фактично, а зареєстрований був за іншою адресою. Даний факт підтверджується довідкою № 565 від 12.02.2007 року. Просить суд визнати за ним право власності на спадщину після смерті бабусі.

Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - позовну заяву визнають, від своєї частини спадщини відмовляються на користь позивача, і не заперечують проти прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_5, що підтверджується їхніми заявами та просять розглядати справу без їхньої участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.1, 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги обгрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 85 років померла баба позивача ОСОБА_5. Після смерті баби відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового АДРЕСА_1 та на грошові вклади. Позивач являється онуком померлої. Відповідачі по справі - ОСОБА_2 (рідна тітка), ОСОБА_3 (рідний дядько) та ОСОБА_4 ( мати) являються дітьми спадкодавиці. В 2005 році баба склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно позивачу. Проте нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, поскільки у встановлений законом строк він не звернувся з заявою про її прийняття.

2

З бабоюОСОБА_5 позивач постійно проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство, у них був спільний бюджет, вони піклувалися один за одного, та, оскільки бабуся була літньою хворою людиною, позивач доглядав за нею, робив необхідні медичні процедури, готував їй їжу, прибирав в будинку. Після смерті баби позивач поховав її за власні кошти. Відповідачі постійно проживали окремо від бабусі. Відповідно до ст. 1268 ЦК України, "Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст, 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї", проте, нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено і рекомендовано звернутись до суду, оскільки із спадкодавицею він постійно проживав на час відкриття спадщини фактично, а зареєстрований був за іншою адресою. Той факт, що вони із бабусею постійно проживали разом на час відкриття спадщини підтверджується довідкою № 565 від 12.02.2007 року. Таким чином, відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, позивач фактично прийняв спадщину, а відповідачі не вчиняли дій, які свідчили би про прийняття ними цієї спадщини, тому тільки за позивачем повинно бути визнане право власності на спадщину після смерті баби ОСОБА_5

Керуючись ст.ст.10, 60, 130, 174, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 1225, 1228, 1233, 1234,1268 ЦК України,-

ВИРІШИВ: Позовну заяву задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового АДРЕСА_1 та право користування 1/2 частиною земельної ділянки, на якій спадковий будинок розташований, як спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошовий вклад

з відповідними відсотками, компенсаційними виплатами та нарахуваннями, що знаходиться в Фастівському відділенні №2877 Ощадного банку України на рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я "ОСОБА_5" (російською мовою), як спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_5, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк, з дня його проголошення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.