РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/4968/2012Головуючий суду першої інстанції:Халдєєва О.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.

РІШЕННЯ

"15" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіОнищенко Т.С.,

СуддівСокола В.С., Куриленка О.С.,

При секретаріУрденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 24.04.2012, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «Приватбанк» в березні 2012 року звернулося до Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок не виконання належним чином умов кредитного договору №SIXRRX03610275 від 10.10.2007 виникла заборгованість станом на 14.02.2012 на загальну суму 34 907,01 грн., що складається з заборгованості за кредитом в розмірі 3 481,46 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 484,77 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 3 324,42 грн., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в розмірі 25 477,93 грн. та двох штрафів - в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 1 638,43 грн. (процентна складова), яку відповідач у добровільному порядку не сплачує /арк. с. 2, 20/.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 24.04.2012 даний позов задоволено - стягнуто з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість в сумі 34 907,01 грн. і сума судових витрат 349,07 грн. /арк. с. 48-47/.

Не погодившись з даними судовим рішенням, відповідач по справі - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості і доведеності заявлених вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Матеріалами цивільної справи встановлено, що 10.10.2007 між сторонами укладено кредитний договір №SIXRRX03610275, відповідно до умов якого позивач (банк) надав відповідачеві (позичальник) кредит в сумі 3 960,00 грн. з кінцевим терміном повернення 10.10.2009 і сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 12% річних, комісії та неустойки у разі порушення зобов'язання /арк. с. 4-7/.

Позивач - банк виконав належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором №SIXRRX03610275 від 10.10.2007, тобто надав відповідачеві - ОСОБА_6 обумовлену суму кредитних коштів (3 960,00 грн.).

справа № 22ц-/0190/4968/2012 головуючий - суддя першої інстанції: Халдєєва О.В.

доповідач - суддя апеляційної інстанції: Онищенко Т.С.

Відповідно положень Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525). Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (стаття 526).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк - термін (стаття 530). За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором (стаття 536).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (стаття 546). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (стаття 549).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (стаття 1054).

Відповідач - ОСОБА_6 належним чином не виконав свої зобов'язання за цим Кредитним договором, внаслідок чого станом 24.04.2008 виникла заборгованість за кредитом в розмірі 3 481,46 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 188,14 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 722,70 грн. заборгованість по пені в сумі 60,66 грн. (всього 4 452, 96 грн.), яка була стягнута судовим наказом від 15.05.2008 Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим, у зв'язку з чим провадження у цій частині по даній справі закрито.

В подальшому - ОСОБА_6 належним чином знов не виконав свої зобов'язання за цим Кредитним договором, внаслідок чого станом 14.02.2012 (в період з 25.04.2008 по 14.02.2012) виникла заборгованість на загальну суму 28 315,61 грн., яка складається з заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 296,63 грн. (загальна сума заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 10.10.2007 по 14.02.2012 в розмірі 484,77 грн. - стягнута сума заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 10.10.2007 по 24.04.2008 в розмірі 188,14 грн.), заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 601,72 грн. (загальна сума заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 10.10.2007 по 14.02.2012 в розмірі 3 324,42 грн. - стягнута сума заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 10.10.2007 по 24.04.2008 в розмірі 722,70 грн.) та заборгованості за пенею в розмірі 25 417,27 грн. (загальна сума заборгованості за пенею за період з 10.10.2007 по 14.02.2012 в розмірі 25 477,93 грн. - стягнута сума заборгованості за пенею за період з 10.10.2007 по 24.04.2008 в розмірі 60,66 грн.).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №SIXRRX03610275 від 10.10.2007 на загальну суму 28 315,61 грн. (яка виникла за період з 25.04.2008 по 14.02.2012 і складається з заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 296,63 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 601,72 грн. та заборгованості за пенею в розмірі 25 417,27 грн.), з урахуванням встановленого між сторонами в договорі строку позовної давності, є обґрунтованими та такими, що засновані на законі, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення двох штрафів двох штрафів - в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і в розмірі 1 638,43 грн. (процентна складова) задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як вбачається, з наданої позивачем по цій справі копії договору, пунктом 5.3 передбачена сплата позичальником банку у разі порушення зобов'язання штрафу 500 грн. + 5% від суми позову.

Однак, пункт 5.3 аналогічного договору, наданого банком суду 13.05.2008 при звернення з заявою при видачу судового наказу, таких положень про відповідальність позичальника не містить.

Оскільки відповідальність у вигляді штрафу погіршує положення відповідача, то колегія суддів зі згоди представника банку виходить із змісту договору, наданого суду в 2008 році /арк. с. 109/, в якому пунктом 5.3 такий вид неустойки не встановлений, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд першої інстанції не врахував вищезгаданих обставин і дійшов помилкового висновку про повне задоволення позову.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню - з відповідача повинна бути стягнута за кредитним договором №SIXRRX03610275 від 10.10.2007 заборгованість на загальну суму 28 315,61 грн. (яка виникла за період з 25.04.2008 по 14.02.2012 і складається з заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 296,63 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 601,72 грн. та заборгованості за пенею в розмірі 25 417,27 грн.), а у задоволенні решти частини позову необхідно відмовити.

Судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачеві пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі - про часткове задоволення позову.

Колегія суддів відхиляє інші доводи апеляційної скарги, як необгрунтовані. Зокрема, апелянтом не надано і матеріали цивільної справи не містять, що даний кредитницй договір укладено під вплимо обману тощо.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 24.04.2012 скасувати.

Ухвалити по даній справі нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №SIXRRX03610275 від 10.10.2007 на загальну суму 28 315,61 грн., яка виникла станом на 14.02.2012 і складається з заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 296,63 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 2 601,72 грн., пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в розмірі 25 417,27 грн.

Відмовити у задоволенні решти частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по справі в сумі 283,16 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: Онищенко Т.С. Сокол В.С. Куриленко О.С.