Справа № 22ц/0590/7132/12рік Головуючий в 1 інстанції Мілейко Є.Д.
Категорія 33 Доповідач Жданова В.С.
УХВАЛА
І МЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Жданової В.С.
суддів : Єлгазіної Л.П., Тимченко О.О.
при секретарі: Танцюрі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Горлівського міського управління ГУМВС України у Донецькій області, управління Державного казначейства України у м. Горлівка, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів дізнання та досудового слідства ,-
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 червня 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Горлівського міського управління ГУМВС України у Донецькій області, управління Державного казначейства України у м. Горлівка, третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів дізнання та досудового слідства.
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2011 року рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 червня 2012 року скасовано, по справі ухвалено нове рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з розрахункового рахунку Державного казначейства України на відшкодування матеріальної шкоди - 40 127,40 грн., вартість незаконно вилученої готової продукції, моральну шкоду 10 000 грн., відшкодування витрат на надання правової допомоги - 15 600 грн., витрати по оплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційні скарги задоволено частково, рішення апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2011 року скасовано в частині стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з розрахункового рахунку ДКУ на користь ОСОБА_1 компенсації понесених ним витрат на правову допомогу, з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення апеляційного суду Донецької області від 21 жовтня 2011 року залишено без змін.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга в частині стягнення витрат на правову допомогу підлягає відхиленню з наступних підстав:
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивачем ОСОБА_1 за надання правової допомоги було сплачено 15600 грн., які підлягають стягненню.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
В матеріалах справи міститься договір надання юридичної допомоги від 02.06.2010 року, згідно з яким ОСОБА_2 зобов'язалася здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 у суді першої та апеляційної інстанції у справі за вказаним позовом (а.с. 43). Відповідно цього договору ОСОБА_1 вартість послуг повинна бути визначена додатковою угодою. В додатковій угоді від 20.6.2010 року визначений розмір гонорару 10 000 грн. з відміткою «не оплачивался». / а.с. 45/. Квитанція або інший розрахунковий документ, що підтверджує сплату ОСОБА_1 цієї суми в матеріалах справи відсутній.
Також в матеріалах справи міститься угода між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 про надання юридичної допомоги, яка не містить даних про оплату позивачем послуг адвоката та стосується надання правової допомоги у розгляді кримінальної справи (а.с. 46).
Не може бути доказом внесення оплати за надання правової допомоги додаткова угода від 15.12.2009 р., в якій визначений гонорар 5000 грн «не оплачивался» і відсутні документи про внесення оплати адвокату. / а.с. 48 /
Надана копія « Книги обліку доходів та витрат адвоката ОСОБА_2» не може бути прийнята до уваги апеляційним судом як доказ про розмір витрат на правову допомогу позивача, оскільки не містить даних про те, що зазначені 2.06.2010 року суми 4500 грн та 1000 грн. внесені саме позивачем, оскільки запис не містить прізвища особи, яка внесла гроші, вид правової допомоги, підпис особи, що внесла кошти тощо. Вказана книга обліковує лише суму грошових коштів, що надійшли адвокату протягом вказаного часу.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 84 ЦПК України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, а на час надання позивачу правової допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції на підставі п. 2 розділу XI ЦПК «Прикінцеві та перехідні положення» його було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 року, в редакції яка діяла станом на час надання правової допомоги під час розгляду справи судом першої інстанції, граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не повинні перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості та розрахунки щодо часу складання позовної заяви, надання консультацій та роз'яснень та виконання інших дій пов'язаних з представництвом інтересів ОСОБА_1, а тому апеляційний суд позбавлений можливості провести розрахунок такої суми.
Таким чином, суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги відповідача не містять підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 23 червня 2011 року в частині відмови в задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді: