АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.

суддів Мизи Л.М., Федорової А.Є.,

при секретарі Благоразумному О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та компенсацію моральної шкоди,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 грудня 2011року, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої їй 12 вересня 2010 року залиттям квартири. Позивач просила стягнути відшкодування матеріальних збитків у розмірі 2273 грн., витрат на оплату експертизи у розмірі 1500 грн., компенсацію моральної шкоди у розмірі 2000 грн., а також компенсувати понесені судові витрати. Позивач посилалась на те, що відповідач ухиляється від добровільного відшкодування завданої залиттям шкоди.

Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали, посилались на недоведеність розміру завданих збитків.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 05 грудня 2011року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдані затопленням матеріальні збитки в сумі 2273 грн., витрати на оплату експертизи в сумі 1500 грн. та стягнуто судові витрати на оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні її позову у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновку суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, з наступних підстав.

За правилами ст. 309 ч.1 п. 3, 4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду 1-ої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач внаслідок власної недбалості допустила залиття квартири позивача, а тому повинна їй повністю відшкодувати завдані матеріальні збитки, проте не повинна відшкодовувати моральну шкоду через відсутність обґрунтування та доказів.

З таким висновком суду в межах оскарження колегія суддів погоджується частково.

За змістом ст.ст.1166, 1192 ЦК України майнова шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом ст. ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1, в якій мешкає особисто. (а.с.30) 12 вересня 2010 року через несправність сантехніки в квартирі АДРЕСА_2, належної відповідачу, відбулося залиття гарячою водою кухні, що знаходиться в квартирі позивача, зокрема були залиті шпалери та 2 кухонних шафи, про що було складено акт від 13.09.2010р. (а.с.6) За висновком суб'єкта оціночної діяльності від 28 вересня 2010 року вартість ремонтно-відновних робіт внаслідок залиття приміщення кухні, належної позивачу, складає 346 грн.(а.с.33-36) В апеляційному суді з визначеним суб'єктом оціночної діяльності розміром шкоди в приміщенні кухні, пов'язаної з ремонтом стіни, відповідач та її представник погодились і проти стягнення вказаної суми на користь позивача не заперечували.

Водночас із висновку спеціаліста - оцінщика вбачається, що через залиття відбулося намокання задніх стінок підвісних кухонних шаф в кухні позивача, внаслідок чого 2 шафи впали на підлогу і потребують капітального ремонту. (а.с.23) Згідно з рахунком № 2 від 27.09.2010р. позивач придбала у СПД ОСОБА_3 дві нових навісних кухонних шафи, на що витратила 1932 грн. (1632 грн. вартість 2 нових шаф + 300 грн. за доставку). (а.с.37-38) Проте у висновку суб'єкту оціночної діяльності не деталізовані пошкодження меблів, не встановлена вартість пошкоджених шаф з урахуванням зносу на момент залиття, спеціалістом не визначено, що пошкоджені залиттям кухонні шафи не придатні для подальшого використання, або що їх ремонт є недоцільним, оскільки вартість капітального ремонту перевищує вартість самих шаф. На пропозицію апеляційного суду надати такі докази ( для чого оголошувалась перерва), і спростувати доводи апелянта позивач відмовилась.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач належно не довела свої позовні вимоги в частині відшкодування вартості пошкоджених залиттям підвісних кухонних шаф. Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущенні, тягар доведення розміру відшкодування лежить на позивачі, колегія суддів з рішенням суду 1-ої інстанції в частині стягнення вартості навісних кухонних шаф у сумі 1932 грн. не погоджується. В цій частині у задоволенні позову позивачу слід відмовити за недоведеністю розміру завданої шкоди.

Доводи апелянта про те, що суд порушив закон, оскільки не залучив до участі у розгляді справи інших співвласників квартири до уваги братися не можуть, оскільки таких повноважень за діючим процесуальним законом у суду немає, а крім того у спірній квартирі мешкає позивач, а тому вона вправі вимагати відшкодування завданої майнової шкоди.

В частині відшкодування завданої позивачу моральної шкоди колегія суддів зважає на те, що сама позивач рішення суду не оскаржила, а згідно зі ст. 303 ЦПК України колегія суддів не вправі виходити за межі апеляційного оскарження.

З огляду на встановлене, рішення суду 1-ої інстанції підлягає зміні в частині відшкодування матеріальної шкоди з викладенням резолютивної частини рішення в новій редакції.

На підставі ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (\346грн.:2273грн.\ х 100%=15%) з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати на оплату спеціаліста у сумі 225 грн. (1500грн. х 15% : 100%), на оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 25,65 грн. (\51грн.+120грн.\ х 15% : 100%)

Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.3,309,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 05 грудня 2011 року змінити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди у сумі 346 грн., компенсацію витрат на оплату роботи спеціаліста у сумі 225 грн., судові витрати на оплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 25,65 грн., а всього стягнути 596 грн. 65 коп.

У решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.Є. Федорова

Л.М. Миза