АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«17» травня 2012р. м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів - Каранфілової В.М., Фальчука В.П.,

при секретарі - Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія» на рішення Болградського районного суду Одеської області від 22 листопада 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

25.07.2011 року ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1, в якому просило визнати договір про безвідсоткову позику №1-09-08 від 01.09.2008 року, укладений між товариством та ОСОБА_1 недійсним з моменту укладання; стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 45 грн.

Свої вимоги обґрунтували тим, що гроші в сумі 700 000 грн. при укладенні договору позики відповідачем товариству не передавалися і до теперішнього часу на підприємство не поступали та у відповідних документах бухгалтерського обліку зазначена операція не була відображена, що підтверджується експертним висновком аудитора.

Крім того, ОСОБА_2, як керівник ТОВ «Агроплемзавод «Імперія», не мав повноважень самостійно, без згоди зборів учасників товариства, укладати угоди на суму, яка перевищує 100 000 грн., оскільки згідно пп. «и» п.10.2 статуту товариства тільки загальні збори учасників мають право затвердити угоду на суму, яка перевищує 100 000 грн.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 22.11.2011 року ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2008 року між сторонами був укладений в письмовій формі договір позики, за умовами якого ОСОБА_1 надав, а ТОВ «Агроплемзавод «Імперія», в особі директора ОСОБА_2, діючого на підставі Статуту, отримав безвідсоткову позику у розмірі 700 000 грн. Позика була надана строком до 01.02.2009 року (а.с.91).

На підтвердження отримання грошей в сумі 700 000 грн. 01.09.2008 року ОСОБА_2 відповідачу були видані розписка та квитанція прибуткового касового ордеру. Наявність у позикодавця оригіналу цих документів підтверджує внесення цієї суми до каси підприємства (а.с.92, 93).

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 21.10.2010 року. залишеного без змін колегією суддів судової падати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.05.2011 року, задоволені частково вимоги ОСОБА_1 і стягнуто на його користь з ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» борг за договором позики на загальну суму 829 351,01 грн., і відмовлено в задоволенні зустрічного позову про розірвання договору позики (а.с.40-46).

Постановою Болградського РВ ГУМВС України в Одеській області від 26.06.2010 року в порушенні кримінальної справи та притягненні до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за шахрайські дії при укладенні 01.09.200 року договору займа - відмовлено за відсутністю в його діях ознак кримінального злочину, передбаченого ст.190 КК України.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами цивільної справи №2-ц-537/10, в яких містяться оригінали: договору про безстрокову позику від 01.09.2008 року, розписки про отримання директором товариства 700 000 грн. і квитанції на вказану суму, виданої ОСОБА_1

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що, укладаючи договір позики, надаючи розписку та квитанцію прибуткового касового ордеру ОСОБА_2 діяв як керівник підприємства, від імені товариства, в його інтересах та відповідно до Статуту ТОВ «Агроплемзавод «Імперія».

При цьому, суд керувався вимогами ч.ч.1, 2 ст.1046, ст.ст.1047, 1051 ЦК України; п.п.3.1., 3.3. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного Банку України від 15.12.2004 року №637; п.п.10.2., 10.7. Статуту ТОВ «Агроплемзавод «Імперія»; ч.3 ст.61 ЦПК України і іншими нормами цивільно-процесуального законодавства.

Колегія погоджується з висновками суду і вважає, що вони відповідають фактичним обставинам, наданим доказам, вказаним вище нормам матеріального і процесуального права та ст.ст.203, 215 ЦК України.

Доводи скарги про те, що судом не враховані положення ч.1 ст.58, ч.1 ст.59, ч.2 ст.62 Закону України «Про господарські товариства», п.п.«и» п.10.2. Статуту товариства, згідно яких до виняткової компетенції загальних зборів Учасників належить затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в Статуті товариства, а саме, 100 000 грн., є безпідставні і суперечать висновкам, викладених в рішенні суду.

Судом досліджувався Статут товариства і приймалися до уваги відповідні пункти.

Так, пункт 10.7 Статуту надає директору товариства право складати всілякі угоди і інші юридичні акти без будь-яких обмежень.

Підпункт «и» п.10.2 Статуту обмежень права директора товариства на укладення угод на суму, яка перевищує 100 000 грн. не встановлює, а передбачає тільки затвердження таких угод загальними зборами учасників ТОВ (а.с.9-20).

Посилання в скарзі на те, що при встановленні факту передачі грошей по договору позики суд помилково посилався на розписку та квитанцію прибуткового касового ордеру від 01.09.2008 року, так як розписка не є платіжним документом, а вказана квитанція складена зі значними порушеннями чинного законодавства, не можуть бути взяті до уваги, оскільки дані обставини вже були предметом розгляду суду, що підтверджується рішенням Болградського районного суду Одеської області від 21.10.2010 року, і відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не повинні доказуватися при розгляді інших справ, в яких приймає участь ті ж особи або особи, відносно яких встановлені ці обставини.

Твердження в скарзі про те, що ОСОБА_1 навмисно ввів ОСОБА_2 в оману відносно істотних умов договору - передачі грошей по договору про безвідсоткову позику, так як грошові кошти директором товариства фактично не отримано, суперечать обставинам справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агроплемзавод «Імперія», ОСОБА_2 про стягнення боргу та за зустрічним позовом товариства до ОСОБА_1 про розірвання договору позики та набравшим законної сили рішенням суду від 21.10.2010 року по цій справі (а.с.42). Крім того, в цих підстав позов взагалі не заявлявся (а.с.5-8).

Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що підстав для скасування рішення не встановлено.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга ТОВ «Агроплемзавод «Імперія» підлягає відхиленню з залишенням рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроплемзавод «Імперія» відхилити.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 22 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

В.М.Каранфілова

В.П.Фальчук

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька