АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21» червня 2012р. м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів - Каранфілової В.М., Фальчука В.П.,

при секретарі - Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

23.05.2011 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 34 544,77 грн. та судові витрати у розмірі 465,45 грн. (а.с.1-2).

Позов обґрунтований тим, що 20.12.2006 року між Банком та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №ОDD1RX04750176 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 3263,69 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 21.11.2007 року.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.02.2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість у розмірі 17 823,28 грн. за кредитним договором без рахування штрафів та пені та судові витрати: 345,45 грн. - судовий збір та 120 грн. - витрати на ІТЗ розгляду справи.

В апеляційній скарзі апелянт просить судове рішення змінити тільки в частині відмови задоволенні позову, ухвалити нове в цій частині, задовольнити вимоги про стягнення неустойки з ОСОБА_1 на користь Банку пені у сумі 14 600,31 грн. та штрафу у загальному розмірі 2 121,18 грн. та стягнути судові витрати, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач по справі ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи сповіщувалася судом апеляційної інстанції за останнім відомим місцем реєстрації та місцем проживання і вважається повідомленою належним чином, тому справа розглядається за її відсутністю.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаній нормі права рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення неустойки не відповідає.

Відмовляючи в позові про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 14 600,31 грн., а також штрафів - 500 грн. фіксованої частини та 1621,18 грн. процентної складової, суд виходив з того, що позивач пропустив встановлений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України строк позовної давності.

Однак, колегія з висновками суду погодитись не може.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч.1 ст.256 ЦК України).

Відповідно до ст.258 ЦК України спеціальна позовна давність встановлюється тривалістю в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні вищевказаного договору 20.12.2006 року сторони погодились на умови, згідно яких нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п.6.1, 6.2, 6.3, 6.4 здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконане позичальником.

Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлений сторонами тривалістю 5 років (а.с.8 зворіт).

Таким чином, сторони у письмовій формі домовились про збільшення строку позовної давності стосовно стягнення неустойки по кредитному договору до 3-х років, що не заборонено ст.259 ЦК України. Дані обставини судом не враховані.

Крім того, ч.3 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

З матеріалів справи вбачається, що суд розглянув справу у відсутності відповідача і постановив заочне рішення.

Відомості про те, що сторони зверталися до суду з клопотанням про застосування позовної давності, відсутні.

З урахуванням викладеного, колегія вважає, що у суду першої інстанції взагалі не було правових підстав для застосування вимог ст.258 ЦК України.

Оскільки рішення суду в цій частині постановлено з порушенням матеріального права, воно підлягає скасуванню відповідно до вимог п.п.1, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового - про задоволення позовних вимог Банку в частині стягнення з відповідача неустойки: пені - у сумі 14 600,31 грн. та штрафу у зальному розмірі - 2121,18 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим, і апелянтом фактично не оскаржується.

Керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 лютого 2012 року в частині відмови в задоволенні позову Публічному акціонерному товариству Комерційному Банку «ПРИВАТБАНК» - скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» про стягнення неустойки (пені і штрафу) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного Банку «ПРИВАТБАНК» пеню у сумі 14 600,31 грн. та штраф у загальному розмірі 2 121,18 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

В.М.Каранфілова

В.П.Фальчук

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька