АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» травня 2012р. м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Троїцької Л.Л.,

суддів - Каранфілової В.М., Заїкіна А.П.,

при секретарі - Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура Одеської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

07.05.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в якій Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура Одеської області є заінтересованою особою.

В своїй заяві ОСОБА_1 просив встановити наступні факти:

- факт відсутності в адміністративній справі №3-10510/2006 пояснень свідків, потерпілих;

- факт відсутності відомостей про процесуальний статус ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- факт відсутності на ксерокопіях пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 даних реєстрації та роз'яснень ст. 63 Конституції України;

- факт, що ксерокопії пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть вважатися документами або копіями документів і не мають юридичної сили;

- факт, що за вказаними у справі адресами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 не має даних реєстрації/прописки;

- факт відсутності у протоколі про адміністративне правопорушення ОА 004461 від 27.12.2005 року даних про свідків та потерпілих;

- факт відсутності рапорту помічника прокурора Сорвачева;

- факт, що ксерокопія рапорту помічника прокурора Сорвачева не може вважатися документом або копією документа та не має юридичної сили;

- факт не повідомлення правоохоронюваними органами родичів ОСОБА_1 про його місцезнаходження;

- факт відсутності захисника у ОСОБА_1 при складенні в міліції протоколу про адміністративне правопорушення ОА 004461 від 27.12.2005 р. по відношенню до нього та написання міліціонером пояснень від його імені;

- факт відсутності в справі фотографій ОСОБА_1;

- факт того, що на наявній в справі чорно-білій ксерокопії зображення ОСОБА_1, він не знаходиться напроти будівлі прокуратури;

- факт того, що наявна в справі чорно-біла ксерокопія із зображенням ОСОБА_1 не може вважатися документом або копією;

- факт відсутності в справі фотографій, ксерокопій на яких ОСОБА_1 нібито був з плакатом;

- факт, що вказаний прокуратурою в справі плакат не відповідає розміру напису;

- факт відсутності даних про кількість аркушів адміністративних матеріалів.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 вказував, що в порушення вимог законодавства адміністративна справа №3-10510/2006 була сфальсифікована, а органи прокуратури відмовляються виявити і ліквідувати вказані порушення (а.с.1-3).

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2012 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 повністю відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення заяви в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є необґрунтованим та не відповідає нормам матеріального і процесуального права, а саме, ст.ст.157, 211, ч.2 ст.235 ЦПК України, ст.ст.3, 8, 9, 21, 22, 24, 55, 64, 68, 124 Конституції України та ст.ст.6, 13, 14 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Апелянт також просив розглянути справу в апеляційній інстанції за його відсутності (а.с.85-86).

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої

інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав зміст рішення, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечень на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст.ст.256-259 ЦПК України, а також роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у постанові №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся з заявою про встановлення фактів, які, на його думку, мають юридичне значення, та в прохальній частині цієї заяви просив встановити конкретні факти, що стосуються справи про адміністративне правопорушення №3-10510/2006.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1, суд виходив з того, що цивільним судочинством не передбачено встановлення в порядку окремого провадження зазначених фактів, вирішення яких відноситься до компетенції правоохоронних органів, і має значення при розгляді безпосередньо матеріалів про адміністративне правопорушення, і дія ч.2 ст.256 ЦПК України не розповсюджується на винекнені правовідносини.

При цьому, суд керувався вимогами ст.11, п.1 ч.1 ст.15, ст.60, ч.1 ст.234, ч.ч.1, 2 ст.256 та відповідними роз'ясненнями, наданими у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вищевказаним вимогам закону.

Колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст.ст.212, 213-215 ЦПК України, і підстави для його скасування та постановлення нового рішення - відсутні.

Доводи апеляційної скарги, що судом порушені вимоги ст.ст.157, 211, ч.2 ст.235 ЦПК України, ст.ст.3, 8, 9, 21, 22, 24, 55, 64, 68, 124 Конституції України та ст.ст.6, 13, 14 Конвенції про захист прав людини та основних свобод є неспроможними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування чи порушення судом першої інстанції вищевказаних норм права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Колегія вважає, що рішення суду відповідає вимогам ст.ст.212, 213-215 ЦПК України, і підстави для його скасування та постановлення нового рішення - відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька

В.М.Каранфілова

А.П.Заїкін

Копія вірна:

Суддя апеляційного суду

Одеської області: Л.Л.Троїцька