А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Фадєєнко А.Ф.,

при секретарі - Орловій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 березня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2, звернувшись 28 лютого 2012 року до суду з вищеназваним позовом вказала, що ОСОБА_3 є її батьком. Позивач зазначила, що навчається на денній формі в Південноукраїнському національному університеті імені ОСОБА_4 та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, однак батько такої не надає. Позивач просила стягувати з відповідача на свою користь аліменти у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно до досягнення двадцятитрирічного віку (а.с.2).

Відповідач ОСОБА_5 позов визнав частково (а.с.24-25).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27 березня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти у розмірі 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 28 лютого 2012 року до закінчення навчання, а саме до 30 червня 2015 року, стягнуто судовий збір (а.с.39-40).

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Неправильність рішення суду апелянт мотивував порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 (нині ОСОБА_3) та ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8) перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали 26 серпня 1998 року (а.с.3).

_____________________________________________________________________________

Справа № 22 ц - 1590 - 6449 - 2012 Категорія 48

Головуючий у першій інстанції Горяєв І.М.

Доповідач Вадовська Л.М.

2.

ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (до розірвання шлюбу ОСОБА_8) є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).

ОСОБА_2 та ОСОБА_10 проживають з матір'ю ОСОБА_8 (до розірвання шлюбу ОСОБА_8) в будинку АДРЕСА_1, придбаному ОСОБА_8 в іпотеку 27 квітня 2007 року з повним погашенням кредиту 9 лютого 2022 року (а.с.5, 7-13).

ОСОБА_3 перебуває у другому шлюбі з ОСОБА_14 (дошлюбне прізвище ОСОБА_14) з 9 січня 2009 року та має дочку ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.26,27).

ОСОБА_3 до 5 листопада 2011 року сплачував аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання дочки ОСОБА_2 та сина ОСОБА_10 у твердій грошовій сумі, рівній 1 000,00 грн. щомісячно, після досягнення дочкою повноліття продовжує сплачувати аліменти на утримання сина в розмірі 500,00 грн. щомісячно (а.с.31-33).

З 1 вересня 2009 року ОСОБА_2 є студенткою денної форми навчання факультету музичної освіти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. Навчання закінчується 30 червня 2015 року (а.с.6).

Відповідно до положень частини 1 статті 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови. що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно частини 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення аліментів на своє як особи, яка продовжує навчання, утримання у твердій грошовій сумі, рівній 1 000,00 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з обов'язку батьків утримувати дитину, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, та з недосягнення сторонами домовленості щодо способу виконання такого обов'язку. Висновки суду про стягнення аліментів у розмірі 400,00 грн. відповідають обставинам справи та узгоджуються з положеннями статті 182 СК України.

Так, встановлено, що ОСОБА_2 досягла повноліття 5 листопада 2011 року. Відповідач ОСОБА_3 на утримання дочки до досягнення повноліття сплачував аліменти у твердій грошовій сумі, рівній 500,00 грн. ОСОБА_2 навчається і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги батьків, оскільки навчальний заклад знаходиться не за місцем проживання, форма навчання є денною, виконання навчального плану потребує щоденної самостійної підготовки, що виключає можливість власного працевлаштування. ОСОБА_2 потребує матеріальних витрат на проїзд до місця навчання та зворотній шлях додому, на житлово-побутові потреби, їжу, одяг, придбання підручників та інших матеріалів для навчання тощо. ОСОБА_2 навчається успішно, за що отримує стипендію, однак такої недостатньо. ОСОБА_2 проживає з матір'ю ОСОБА_8 та неповнолітнім братом. Мати не в змозі повністю нести витрати по утриманню дочки на період навчання, незважаючи на те, що працює на декількох роботах, оскільки має на утриманні й сина, крім того, повертає кредит за житловий будинок, в якому сім'я проживає.

Платник аліментів ОСОБА_3 працездатний, проживає в селі, має місце роботи та заробітну плату, розмір якої не був раніше перешкодою для сплати аліментів на двох дітей

3.

у розмірі 1 000,00 грн. У другому шлюбу ОСОБА_3 має дочку ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на яку не сплачує.

Обов'язок утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання повнолітньої окремо не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини, яка хоча й досягла повноліття, однак продовжує навчання з метою здобуття спеціальності, що забезпечить їй можливість у подальшому працевлаштуватися та мати власний незалежний від батьків дохід. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою та не ставити повнолітню у становище вибору між можливістю подальшої освіти і здобуття спеціальності та між необхідністю працевлаштування для власного матеріального забезпечення.

Посилання апелянта на те, що отримує не високу заробітну плату, не є підставою для відмови в позові, оскільки відповідач не довів, що не може мати іншу роботу чи займатися діяльністю, яка б давала заробіток (дохід), достатній для утримання дітей від першого шлюбу та членів своєї другої сім'ї. Ні малолітня дочка, якій майже три роки, ні друга дружина, відпустка якої по догляду за дитиною закінчується, ні отримувана заробітна плата у тому ж розмірі не були перешкодою для сплати до листопада 2011 року аліментів на утримання дітей від першого шлюбу в загальному розмірі 1 000,00 грн., відтак, посилатися на ці ж обставини як підставу відмови в позові безпідставно.

Рішенням суду стягнуто аліменти у розмірі 400,00 грн., що з огляду на існуючі ціни на товари та послуги, не можна вважати належним матеріальним утриманням особи, яка продовжує навчання, однак позивач рішення суду не оскаржує. Успішне навчання повнолітньої є підтвердженням її бажання набути освіту та спеціальність і батьки зобов'язані цьому сприяти. Задоволення вимог апелянта про відмову в позові поставить позивача у скрутне становище вибору між навчанням та власним матеріальним забезпеченням, що не припустимо.

Судом обставини, що мають значення для справи встановлено повно, висновки суду відповідають таким, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права. Рішення ухвалено з дотриманням норм процесуального права, правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

А.Ф.Фадєєнко