АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2012 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової А.М.,
суддів - Дрішлюка А.І., Гірняк Л.А.,
за участю секретаря - Кушнір М.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, представника СВК «Перемога» - Батанова В.С., третьої особи - ОСОБА_4, представника третьої особи -ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»- Руру Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м . Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СВК «Перемога» Саратського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4, третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ « Страхова компанія «Інгосстрах» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Батанова Василя Степановича, який діє в інтересах СВК «Перемога» на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 02 березня 2012 року,-
ВСТАНОВИЛА :
14.07.2008р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до СВК «Перемога» Саратського району Одеської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок дорожньо - транспортної пригоди(далі ДТП).
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що 12 травня 2008р. приблизно біля 18:00 години на 93 км автошляху Сарата-Арциз-Червоноармійське, коли він рухався на належному йому на праві приватної власності автомобілі «Міцубісі-Ланцер» на автошлях раптово вибігло стадо корів. Він знизив швидкість та зупинив свій автомобіль, але стадо корів було некерованим, виїхати із стада не було можливості, тому що корови були з усіх сторін та штовхали одна одну. Одну корову заштовхали на капот, вона видавила лобове скло та нанесла ушкодження передній частині автомобілю. Після того, як стадо корів зникло, він побачив погонича худоби ОСОБА_4, але той зник з місця ДТП. Працівники органів ДАІ, які прибули на місце події, склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 127 п. 4 КУпАП відносно ОСОБА_4
Таким чином, внаслідок вказаного ДТП, автомобіль ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження, він сам отримав тілесні ушкодження, а крім того йому заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, необхідністю витрачення значного часу для поновлення порушених життєвих зв'язків.
Позивач вважав, що саме СВК «Перемога» повинно йому сплатити збитки, у зв'язку з тим, що винний в ДТП є погонич худоби ОСОБА_4, вину якого було встановлено постановою про адміністративне правопорушення за ст. 127 п. 4 КУпАП у зв'язку з викладеними подіями, перебуває у трудових відносинах з СВК «Перемога».
______________________________________________________________________________
Справа №22ц/1590/5742/2012р. Категорія ЦП: 34
Головуючий 1-ої інстанції суддя - Танасогло Т.М.
Суддя - доповідач - Кварталова А.М.
Позивач, остаточно уточнивши свої позовні вимоги, просив стягнути з СВК «Перемога» на його користь 62 716 грн. матеріальної шкоди внаслідок пошкоджень його автомобіля, 21 950 грн. інфляційних витрат, 3050 грн. витрат на лікування, 50 000 грн. моральної шкоди, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
Залучена ухвалою суду третя особа з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах», посилались на те, що внаслідок страхового випадку, який стався з ОСОБА_1, майнові інтереси якого, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Мітцубісі-Ланцер», д/н НОМЕР_2, були застраховані у цій страховій компанії, йому було виплачено страхове відшкодування в сумі 57 025,32 грн., а тому вони звернулися із самостійним позовом та просили стягнути з відповідача СВК «Перемога» на їх користь вказану суму у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити їх.
Представник третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»в письмовій заяві свої вимоги підтримали, просили розглянути справу за їх відсутністю.
Представник відповідача СВК «Перемога» з позовом не погодився, вважав його безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню. При цьому посилався на те, що у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася з ОСОБА_1, винен він сам, а не погонич худоби ОСОБА_4. Про це свідчать розбіжності в показах ОСОБА_1 На підтвердження своєї думки представник відповідача просив також взяти до уваги висновок судової автотехнічної експертизи Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз, в якому йдеться про те, що з технічної точки зору дії водія ОСОБА_1, не відповідають вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху.
Крім того, представник відповідача вважав безпідставними вимоги позивача стосовно стягнення інфляційних витрат, вказуючи на те, що ОСОБА_1, отримав страхове відшкодування за вказаний страховий випадок у 2008 році.
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 02.03.2012р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Судом стягнуто з СВК «Перемога» на користь ОСОБА_1 - 1157,04 грн. в рахунок заподіяної йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди, 3050 грн. витрати на лікування та 5000 грн. у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Також судом стягнуто з СВК «Перемога» на користь ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» 57 025,32 грн. у рахунок відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.
В апеляційній скарзі Батанов В.С., який діє в інтересах СВК «Перемога» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по справі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що справа непідсудна суду та підлягає розгляду в господарському суді.
В суді апеляційної інстанції Батанов В.С., який діє в інтересах СВК «Перемога», третя особа - ОСОБА_4, апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1, його представник - ОСОБА_2, представник третьої особи -ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах»- Руру Н.В. просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 частково та позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ « Страхова компанія «Інгосстрах», суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди автомобіль позивача ОСОБА_1 було пошкоджено і вартість відновлюваного ремонту автомобіля склала 58 182 грн. 36 коп. Автомобіль ОСОБА_1 був застрахований, а тому він отримав від ПАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» страхове відшкодування в сумі 57 025 грн. 32 коп. за страховий випадок, який стався 12 травня 2008р., в зв'язку з чим залишок матеріальної шкоди в сумі 1157 грн. 04 коп. на підставі ст.1172 ЦК України підлягає стягненню з СВК «Перемога» на користь ОСОБА_1 Крім того , підлягають стягненню з СВК «Перемога» на користь ОСОБА_1 витрати на лікування в сумі 3050 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн. , в іншій частині вимог судом відмовлено.
Відповідно до вимог ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України « Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому суд дійшов до висновку про те, що страхове відшкодування в сумі 57025 грн., яке сплачено ОСОБА_1 підлягає стягненню з СВК «Перемога» на користь третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - ПАТ « Страхова компанія «Інгосстрах», яка заявила про ці вимоги та просила стягнути страхове відшкодування в сумі 57025 грн. на її користь в порядку регресу.
Колегія суддів повністю не погоджується з висновком суду з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення №1558 до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН №506436, винесеної 27 травня 2008р., начальником ВДАІ Саратського району при УДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_6, вбачається, що 12.05.2008р., о 18 годині 30 хвилин, на 93 км автодорозі ; «Сарата-Арциз-Червоноармійське», ОСОБА_4 в зоні, де немає дорожнього знаку 1.35 «Перегін худоби», здійснював перегін худоби через дорогу з удосконаленим покриттям поза спеціальним відведеного місцем перегону, внаслідок чого транспортний засіб марки «Мітцубісі-Ланцер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належав на праві власності ОСОБА_1, під керуванням останнього, допустив наїзд на худобу, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. За вказане правопорушення ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 127 КУпАП та накладено штраф в розмірі 85 грн. (а.с.6-14).
З постанови Саратського районного суду Одеської області від 25.11.2010р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області, ВДАІ Саратського району, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: СВК «Перемога», ОСОБА_1, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: інспекторів ДПС Козлова Є.О., Тукусера Ф.Д., Келембет А.В. про визнання постанови про адміністративне правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН №506436 від 27.05.2008р., незаконною, вбачається, що в судовому засіданні при розгляді цієї справи знайшов підтвердження факт порушення ОСОБА_4, як погоничем худоби, 12.05.2008р., на 93 км ділянки автодороги Т-16-08 «Болград-Червоноармійське-Арциз-Сарата» п.7.7 п.п. «д» Правил дорожнього рух України, внаслідок чого автомобіль ОСОБА_1, отримав механічні пошкодження. ОСОБА_4 - є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 127 КУпАП. Дії інспекторів ДПС ВДАІ по обслуговуванню Арцизького та Саратського районів при УДАІ ГУМВС України в Одеській області відповідають вимогам діючого законодавства, що регламентує діяльність працівників ДАІ. Згідно вищевказаної постанови ОСОБА_4 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. (а.с.78-81)
Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, на теперішній час постанова Саратського районного суду Одеської області від 25.11.2010р. має преюдиціальне значення при вирішенні даної цивільної справи, згідно вимог ч.4 ст.61 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції правильно виходив з того, що вина ОСОБА_4, який здійснював перегін худоби через дорогу поза спеціально відведеним місцем перегону, внаслідок чого транспортний засіб ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження підтверджена. За вказане правопорушення ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 127 КУпАП та накладено штраф в розмірі 85 грн. Крім того, вина його підтверджена постановою Саратського районного суду Одеської області від 25.11.2010р., а тому оскільки страхова компанія відшкодувала страхувальнику заподіяну шкоду, то відповідно до ст.993 ЦК України, та ст. 2, 12, 27,34,35,37 Закону України "Про страхування" до компанії перейшло право вимоги виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.
Вказана подія має ознаки страхової та визнана такою, відповідно до страхового акту № И-10875 від 01.09.2008р.
В результаті дорожньо - транспортної пригоди автомобілю страхувальника заподіяно матеріальну шкоду, яка відповідно до звіту про оцінку вартості майнової шкоди від 01.08.2008р. складала 58182 грн.36 коп. Сума страхового відшкодування до виплати страхувальнику з урахуванням визначеної договором страхування франшизи на підставі страхового акту склала 57 025 грн.32 коп., які були сплачені ОСОБА_1 та підтверджено меморіальним ордером від 09.09.2008р. та платіжним дорученням від 03.09.2008р.
Під час розгляду справи встановлено, що погонич, з вини якого і сталося вказане ДТП, ОСОБА_4 , перебував у трудових відносинах з СВК «Перемога», а тому відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Крім того, вирішуючи питання про стягнення на користь позивача матеріальної шкоди з урахуванням інфляційних втрат, суд першої інстанції врахував, що спірні правовідносини виникли внаслідок заподіяння шкоди, у зв'язку з чим приписи ст. 625 ЦК України на них не розповсюджуються.
Правовідносини, пов'язані зі страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 ЦК України.
Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з правилами ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до цієї норми до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки про відшкодування шкоди, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що внаслідок пошкодження застрахованого транспортного засобу, його власнику завдано матеріальної шкоди у розмірі 57 025 грн. 32 коп., що підтверджується калькуляцією та звітом автотоварознавчого дослідження та яка підлягає стягненню з СВК «Перемога» на користь ПАТ « Страхова компанія «Інгосстрах».
Доводи апелянта про те, що вказаний спір між СВК «Перемога» та ПАТ « Страхова компанія «Інгосстрах» підлягає розгляду в порядку господарського судочинства є необґрунтованими, оскільки ч.2 ст.30, ч.2ст.32, ст.34 ЦПК України передбачена можливість участі в справі, у якості відповідачів юридичних і фізичних осіб, якщо предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох відповідачів; права і обов'язки кількох відповідачів виникли з цієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права та обов'язки позивача.
Матеріалами справи підтверджено, що предметом спору є спільні права та обов'язки сторін , які виникли з договору страхування, а тому всі ці вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, в зв'язку з чим підстав для закриття провадження по справі не має.
Доводи скарги про те, що згідно висновку експертизи є вина у даній дорожньо - транспортній пригоді ОСОБА_1 є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та постановою суду 25.11.2008р. , оскільки вона має преюдиціальне значення при вирішенні даної цивільної справи, згідно вимог ч.4 ст.61 ЦПК України.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки ДТП сталося з вини ОСОБА_4 , який виконував свої трудові обов'язки й страхового відшкодування виявилось недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди позивачу то різницю між фактичним розміром завданої шкоди і страховою виплатою має відшкодувати відповідач СВК «Перемога».
Колегія суддів також погоджується з висновком суду в частині стягнення з СВК «Перемога» на користь ОСОБА_1 залишок матеріальної шкоди в сумі 1157 грн. 04 коп.
Між тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо стягнення витрат на лікування в сумі 3050 грн., оскільки ці витрати непідтверджені відповідними доказами. В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 було придбано ліки в медичних закладах на вказану суму, та ці ліки йому було призначено лікарем за період його лікування, а тому ці вимоги не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги в частині вимог про відшкодування моральної шкоди частково заслуговують на увагу з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Суд, першої інстанції, визначаючи розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди в сумі 5000 грн., не в повній мірі врахував наведені норми закону. З врахуванням цих обставин, колегія суддів приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди необхідно зменшити до 2000 грн., а рішення суду в цій частині змінити.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Інші доводи скарги не спростовують цих висновків суду , тому мають бути відхилені.
Керуючись ст.ст. 209, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.3,314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Батанова Василя Степановича, який діє в інтересах СВК «Перемога» - задовольнити частково.
Рішення Арцизького районного суду Одеської області від 02 березня 2012 року змінити в частині вимог за позовом ОСОБА_1 до СВК «Перемога» Саратського району Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди .
Позов ОСОБА_1 до СВК «Перемога» Саратського району Одеської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
В позові ОСОБА_1 до СВК «Перемога» Саратського району Одеської області про стягнення витрат на лікування в сумі 3050 грн. відмовити.
Стягнути з СВК «Перемога» Саратського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) грн., в іншій частині вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.
В іншій частині рішення Арцизького районного суду Одеської області від 02 березня 2012 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді апеляційного суду
Одеської області А.М. Кварталова
А.І. Дрішлюк
Л.А. Гірняк