ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 серпня 2012 року справа № 5020-249/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом:
Приватного підприємства "Пелея"
(пр. Жовтневої Революції, 38/12, оф. 777, м. Севастополь, 99038),
(вул. Шостака, 9 кв. 2, м. Севастополь, 99045)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс общественного питания "Волна"
(пр. Героїв Сталінграду, буд. 22, м. Севастополь, 99014)
про стягнення коштів,
за участю представників сторін:
позивача -не з'явився;
відповідача - Борульової О.М., довіреність б/н дійсна до 30.06.2012;
- Михайлової Л.В., наказ № 8 від 12.03.1993.
12.03.2012 Приватне підприємство "Пелея" (далі -ПП "Пелея", Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс общественного питания "Волна" (далі -ТОВ "Комплекс общественного питания "Волна", Відповідач) про стягнення коштів у розмірі 200 000, 00 грн.
Позовні вимоги з посиланням на положення частини третьої та четвертої статті 778 Цивільного кодексу України обґрунтовані обов'язком Відповідача відшкодувати Позивачеві вартість невідокремлених поліпшень орендованого майна за договором оренди нежитлового приміщення №7 від 01.10.2007.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.03.2012 позовна заява прийнята до розгляду суддею Харченко І.А., порушено провадження у справі та призначений розгляд справи на 10.04.2012.
Ухвалою суду від 13.03.2012 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвалою суду від 10.04.2012 у справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. Н.С. Бокаріуса. Цією ж ухвалою провадження у даній справі зупинено до отримання результатів експертизи.
24.05.2012 до господарського суду міста Севастополя надійшло клопотання експерта Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. Н.С. Бокаріуса Паламарчука О.О. щодо надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань.
01.06.2012 до господарського суду міста Севастополя були повернуті матеріали справи для вирішення судом вищезазначеного клопотання судового експерта.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя №96 від 05.06.2012 дана справа призначена до повторного автоматичного розподілу та передана до провадження судді Кравченко В.Є.
Ухвалою від 05.06.2012 справа прийнята до провадження суддею Кравченко В.Є., поновлено провадження у справі та назначено судове засідання на 15.06.2012.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя №109 від 13.06.2012 призначений повторний автоматичний перерозподіл справи №5020-249/2012.
За результатами автоматичного перерозподілу справа №5020-249/2012 передана до провадження судді Юріній О.М.
Ухвалою суду від 13.06.2012 справа прийнята до провадження суддею Юріною О.М.
12.07.2012 за вх. №6206/12 від Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради до суду надійшли копії матеріалів інвентаризаційної справи на приміщення площею 327,9 по вул. Правди, 1 (Гер. Сталінграду, 22) в м. Севастополі.
Ухвалою від 26.07.2012 суд, враховуючи, що справа з 13.06.2012 розглядається у новому складі суду, який вважає недоцільним проведення судової експертизи для вирішення даної справи, суд вирішив перейти до розгляду справи по суті.
02.08.2012 за вх. №6825 на адресу суду від Севастопольського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. Н.С. Бокаріуса супровідним листом за вих. №510/511 від 30.07.2012 надійшло повідомлення про неможливість надання висновку по господарській справі за позовом ПП «Пелея» до ТОВ "Комплекс общественного питания "Волна" /т.3 а.с.114/.
Представник Позивача у засідання суду 06.08.2012 явку уповноваженого представника не забезпечив, до початку розгляду справи у судовому засіданні надав клопотання б/н від 06.08.2012 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні (вх. №6901/12 від 06.08.2012).
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що строк розгляду справи спливає, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а клопотання Відповідача задоволенню не підлягає.
Представник Відповідача у судовому засіданні 06.08.2012 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві /т.2 а.с.55-58/ зокрема, зазначив, що Позивачем самовільно, без згоди на це ТОВ "Комплекс общественного питания "Волна" здійснена реконструкція об'єкту оренди, у зв'язку з чим з посиланням на частину п'яту статті 778 ЦК України вважає, що підстави для відшкодування витрат відсутні.
06.08.2012 суд у порядку статті 821 Господарського процесуального кодексу України вийшов до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення.
06.08.2012 о 12 годині 09 хвилин одразу після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Відповідача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.10.2007 між сторонами у справі було укладено договір оренди нежитлового приміщення №7 (далі -Договір) /т.1 а.с.14-16/, відповідно до умов якого Позивач (орендодавець) передає, а Відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 327,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Героїв Сталінграда, 22 (далі -орендоване приміщення, об'єкт оренди), яке належить ТОВ "Комплекс общественного питания "Волна" на підставі договору купівлі-продажу №2-287 від 17.01.1994. Об'єкт передається для організації нічного клубу "Папіллон".
Строк оренди визначений з 01.10.2007 по 29.09.2010 (пункт 1.4 Договору).
Позивач зазначає, що у період дії Договору ним було здійснено невідокремлене поліпшення орендованого приміщення вартістю 200 000,00 грн.
В якості доказів зазначених обставин Позивачем надано у матеріали справи копії договорів з контрагентами (підряду, розміщення зовнішньої реклами, на постачання обладнання та інші), а також відповідні документи, що підтверджують їх виконання (рахунки, специфікації, кошториси, витратні накладні та інше) /т.1 а.с.17-122, т.2 а.с.1-44/.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що строк Договору сплинув, Позивач вказує, що у результаті здійснених поліпшень ним була створена нова річ - нічний клуб «Папілон», у зв'язку з чим він вважає, що Відповідач повинен відшкодувати йому вартість понесених ним витрат.
Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 цього кодексу, зокрема, із договорів та безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України (далі -ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Частиною першою статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною четвертою статті 284 ГК України встановлено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін
Відповідно до положень частини другої статті 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з частиною третьою статті 773 ЦК України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.
Зазначений припис статті 773 ЦК України кореспондується зі змістом частини першої статті 778 ЦК України, в якій зазначено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
Статтею 778 ЦК України встановлено наступне.
Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.
Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
З матеріалів справи вбачається, що пунктом 3.5 Договору передбачено, що виробничі поліпшення, віддільні від об'єкту оренди без здійснення шкоди, є власністю орендаря. Невідокремлені поліпшення здійсненні за письмовою згодою орендодавця відшкодовуються орендарю у разі надання відповідних документів у підтвердження, або враховуються у рахунок орендних платежів. Список невідокремлених поліпшень є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 4.2.2 Договору передбачено, що орендар має право за згодою орендодавця здійснювати поліпшення об'єкту оренди, його реконструкцію, перевлаштування, технічне переозброєння та переоснащення.
Таким чином, чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, та Договором передбачені: можливість здійснення орендарем поліпшення об'єкту оренди, його реконструкцію, перевлаштування, технічне переозброєння та переоснащення за умови письмової згоди на це Орендодавця.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Проте, Позивачем не надано суду доказів отримання від ТОВ "Комплекс общественного питания "Волна" письмової згоди на здійснення невідокремлених поліпшень об'єкту оренди, як і не надано списку невідокремлених поліпшень, складання якого передбачено пунктом 3.5 Договору та який у такому разі є його невід'ємною частиною.
Крім того, Відповідач у відзиві зазначив, що згоди на здійснення невідокремлених поліпшень об'єкту оренди Позивачеві не надавав /а.с.55-58 т.1/.
Як вже зазначалося, частиною п'ятою статті 778 ЦК України встановлено, що якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України в разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача та стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 13.08.2012.
Суддя підпис О.М. Юріна