ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.08.2012Справа №5002-16/5250-2010
За позовом Феодосійської міської ради, м. Феодосія
до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Феодосія
про зміну умов договору оренди землі
Суддя М.О.Білоус
Представники:
Від позивача - ОСОБА_3, дов. № 02-29-1278 від 17.04.2012.
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору: В провадженні Господарського суду Автономної Республіки Крим знаходиться справа за позовом Феодосійської міської ради до відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, в якому позивач просить змінити умови договору оренди землі від 22.01.2009, реєстраційний номер 040901900016., виклавши у наступній редакції:
пункт 1 - слова «зона «Ближні Комиші» оціночний район № 96» читати: «з 01.01.2009 р. економіко - планувальна зона № 23»
пункт 5 - читати у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить починаючи з:
- 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. - 1 784 057,98 грн.,
- 01.01.2010 р. - 1 889 317,40 грн.»
Пункт 9 - читати у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з:
- 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 53 521,74 грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять одна гривня 74 коп) за рік,
- 01.01.2010 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 56 679,52 грн. (п'ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять гривень 52 коп.) за рік».
Пункт 36 у наступній редакції: «зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду».
Доповнити пункт 48 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».
Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що на підставі Рішення 23 сесії 5-го скликання від 28.09.2007 Феодосійської міської ради відповідачеві - СПД ОСОБА_2 надано в оренду земельну ділянку для комерційного використання площею 0,2000 га, кадастровий номер 0111600000010150656, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, зона «Ближні Комиши» оціночний район № 96, про що укладено відповідний договір оренди землі, строком до 29.04.2015 (п. 8 договору).
Листом від 12.07.2010 № 02-30-26 Феодосійською міською радою відповідачу була надіслана додаткова угода від 08.06.2010 до договору оренди від 22.01.2009 (а.с. 12-13, том 1).
Повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.07.2010 підтверджується факт отримання відповідачем зазначеного листа (а.с. 14, том 1).
Відмова відповідача, викладена в листі від 31.07.2010 в частині перегляду розміру орендної плати за землю та внесення інших спірних пунктів стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Ухвалами Господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.12.2010, від 24.05.2011 провадження у справі зупинялось до розгляду Феодосійським міським судом Автономної Республіки Крим справи № 2-а-2845/10 за позовом СПД ОСОБА_2 до Феодосійської міської ради про скасування рішення 23 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 28.09.2007 № 1109 та справи № 2-а-19/2011/0121.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.07.2012 у зв'язку з усуненням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі призначено судове засідання та поновлено провадження у справі з 16.08.2012.
16.08.2012 позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав затребувані судом документи, які залучені до матеріалів справи.
Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, але, в клопотанні вх. № 28754 від 13.08.2012 просив суд розглянути справу без його участі. При цьому, відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві. На думку відповідача не має суттєвих умов, які передбачені законом для зміни умов договору оренди землі навіть за рішенням суду. Також, звертав увагу суду на те, що додатковою угодою від 12.07.2010 позивач просить переглянути ціни починаючи з січня 2009, що не відповідає діючому законодавству. При цьому, його право щодо користування земельною ділянкою на умовах договору оренди встановлено рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2011 та постановою ВСГУ від 21.06.2011 у справі № 5002-5/6215-2010.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, сплив строків розгляду справи передбачених ст. 69 ГПК України, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ :
На підставі рішення 23 сесії 5-го скликання від 28.09.2007 за № 1109 Феодосійською міською радою відповідачеві - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 передана в оренду на строк до 29.04.2015 земельна ділянка для комерційного використання площею 0,2000 га, кадастровий номер 0111600000010150656, розташована за адресою: АДРЕСА_1, про що укладено відповідний договір оренди землі від 16.01.2008 (а.с. 9-11,18, том 1).
22.01.2009 договір зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040901900016.
Відповідно до п. 5 договору нормативно грошова оцінка земельних ділянок становить 574413,80 грн.
Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з 28.09.2007, у грошовій формі із зазначенням 4 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 22976,55 грн. за рік.
Згідно з п. 13 договору, розмір орендної плати переглядається щорічно, в тому числі у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.
Через зміну законодавства про мінімальний розмір орендної плати за землю та новою нормативною грошовою оцінкою землі в місті Феодосії орендодавець направив орендарю листом від 12.07.2010 № 02-30-26 проект додаткової угоди від 08.06.2010 до договору оренди від 22.01.2009, яким запропонував починаючи з 1 січня 2009 року збільшити орендну плату, змінити зону знаходження земельної ділянки, умови та порядок зміни чи розірвання договору, а саме:
пункт 1 - слова «зона «Ближні Комиші» оціночний район № 96» читати: «з 01.01.2009 р. економіко - планувальна зона № 23»
пункт 5- читати у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить починаючи з:
- 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. - 1 784 057,98 грн.,
- 01.01.2010 р. - 1 889 317,40 грн.»
Пункт 9 - читати у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем, починаючи з:
- 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 53 521,74 грн. (п'ятдесят три тисячі п'ятсот двадцять одна гривня 74 коп.) за рік,
- 01.01.2010 р. у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 56 679,52 грн. (п'ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять гривень 52 коп.) за рік».
Пункт 36 у наступній редакції: «зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод, які являються невід'ємною частиною основного договору. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду».
Доповнити пункт 48 у наступній редакції: «Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки, крім випадків, визначених законом».
Відповідач у відповіді від на лист від 12.07.2010 повідомив позивача про те, що додаткова угода не може бути підписана, оскільки не передбачена діючим законодавством (а.с. 15, том 1).
Отже, спір між сторонами з приводу внесення змін до умов договору не врегульований.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Феодосійської міської ради про зміну умов договору оренди землі від 22.01.2009 підлягають частковому задоволенню і при цьому виходить з наступного.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором (частина 1), сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (частина 2), сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (частина 3), у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду (частина 4).
Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання; зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина 1).
Частина 2 статті 652 вказаного Кодексу встановлює, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення за всією турботливістю та обачністю, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлена сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона.
Частина 4 вказаної статті встановлює, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Як слідує з пункту 36 укладеного сторонами договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - спір вирішується у судовому порядку. Відповідно до п. 13 вказаного договору оренди розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
З урахуванням вказаного, сторони дійшли згоди про те, що договір може бути змінений при певних обставинах, перелік яких не є вичерпним.
Позивач вважає, що підставою для внесення змін до договору є зміна законодавства щодо мінімального розміру орендної плати за землю, нова нормативна грошова оцінка землі в місті Феодосія, а також зміна зони, до якої відноситься орендована земельна ділянка, та зміна законодавства щодо порядку розірвання договору, права на відчуження права оренди.
Пунктом 4.2 рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія» визначено: встановити розмір земельного податку у відповідності з нормативною грошовою оцінкою земель м. Феодосія на підставі положень ст. 18 Закону України «Про оцінку земель». Усі зміни в розмірі орендної плати на землю по договорам оренди землі пов'язані із змінами в законодавстві України та щорічної індексації грошової оцінки земель, фіксувати у додаткових угодах до договорів оренди землі (п. 4.1 рішення).
Суд звертає увагу, що рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія» прийнято у виконання приписів частини 2 статті 18 Закону України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11 грудня 2003 року (зі змінами на 29 серпня 2008 року - дату прийняття рішення), якою встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок несільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 7 - 10 років. До цього, нормативна грошова оцінка земель в місті Феодосії була проведена за рішенням міської ради № 136 від 16 жовтня 1998 року, тобто 10 років назад до введення нової оцінки. Таке рішення міської ради про нову оцінку землі різними особами в різних адміністративних справах було оскаржено в судовому порядку, зокрема справа за № 2а-1884/10/0121 розглянута, постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 30.03.2010 року у позові відмовлено. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 року у справі № 2а-1884/10/0121 прийнята відмова ТОВ «плеяда ЛТД» від позову, постанова Феодосійського міського суду АР Крим від 30.03.2010 року у справі № 2а-1884/10 скасована, провадження у справі № 2а-1884/10 закрито.
Також розглянута справа за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до відповідача Феодосійської міської ради про визнання противоправними дій та скасування рішення 37 сесії 5-го скликання № 1698 від 29.08.2008 в частині пунктів 1,2,3,4.2,5, зокрема постановою Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2012, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2012 у справі № 2а-268/12/0121, у задоволенні позовних вимог суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 79-82, том 1).
Таким чином, на даний час рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 № 1698 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Феодосія» є чинним, оскільки доказів його скасування у судовому порядку суду сторонами представлено не було.
Рішенням 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради «Про введення ставок орендної плати за землю» від 28.11.2008 встановлено, що розмір річної орендної плати на земельні ділянки, що надаються в оренду для інших видів використання, відповідно до українського класифікатора, дорівнює 3 відсоткам від їх нормативної грошової оцінки.
Слід зазначити, що вказане рішення було оскаржене у судовому порядку та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 у справі № 5002-5/6215-2010 у задоволені позову про визнання недійсним цього рішення відмовлено. Постановою ВГСУ від 21.06.11 р. у справі № 5002-5/6215-2010 постанову САГС від 05.04.11 р. про відмову в позові в частині визнання недійсними пункту 4.1. та пункту 5 рішення Феодосійської міської ради від 29.08.08 р. залишено без змін.
У зв'язку із чим рішення 41 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради «Про введення ставок орендної плати за землю» від 28.11.2008 також є чинним.
Крім того, відповідно до «технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії», затвердженої рішенням 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 № 1698, згідно якої з 01.01.2009 року замість «зон» застосовуються «економіко-планувальні зони». Пунктом 4.1 даного рішення вказано на необхідність укладання додаткових угод до договорів оренди землі, з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства.
Відповідно ст. 12 Закону України «Про основи державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» всі вищезазначені рішення Феодосійської міської ради були опубліковані в місцевих засобах масової інформації - в газеті «Победа», тим самим були доведені до відома відповідача (а.с. 36-37, том 2).
Суд звертає увагу, що вищевказані рішення Феодосійської міської ради було прийнято у відповідності до діючої на той час редакції ст. 21 Закону України «Про оренду землі». Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України від 02.12.2010, внесені зміни в частину другу ст. 21 Закону України «Про оренду землі», яка набула наступного змісту: «Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України».
Пунктом 4 ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником)і орендарем. Також, пункт 5.1 ст. 288 Податкового кодексу України визначає, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку.
Пунктом 13 договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у випадку: «зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, унаслідок інфляції і в інших випадках, передбачених законом». Оскільки змінилась грошова оцінка земель міста, то пропорційно змінився і розмір земельного податку, що згідно статті 274 Податкового кодексу України складає 1% від грошової оцінки землі. Отже, настали умови, передбачені договором, для перегляду орендної плати, яка, в свою чергу, дорівнює трикратному розміру земельного податку.
Таким чином, через істотну зміну обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме, через зміну нормативної грошової оцінки землі, позивач надіслав, а відповідач отримав пропозицію про зміну умов договору - збільшення суми орендної плати, однак відповідач відхилив на таку пропозицію. Умови договору оренди не виключають можливість зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі. Ці обставини змінилися настільки, що якби сторони могли передбачити інший розмір нормативної грошової оцінки землі, то вони б уклали договір на інших умовах - передбачили більшу суму орендної плати.
При цьому, в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які зацікавлений орендодавець не міг усунути після їх виникнення за всією турботливістю та обачністю, які від нього вимагалися тому, що зобов'язання органу місцевого самоврядування переглядати у певний строк нормативну грошову оцінку землі встановлено законом. Виконання договору на колишніх умовах порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні договору - отримання орендної плати у розмірі, який не нижче встановленого мінімального розміру орендної плати та нормативної грошової оцінки землі. Із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто одночасно є певні умови, з якими закон - частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України, пов'язує можливість зміни договору за рішенням суду.
В даному Договорі не визначено, що ризик зміни обставин несе орендодавець. Тобто, одночасно є певні умови, з якими закон - частина друга статті 652 Цивільного кодексу України, пов'язує можливість зміни договору за рішенням суду.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.
У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується у судовому порядку.
Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Така правова позиція викладена у пункті 2.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 № 6 та постановах Верховного суду України від 06.12.2010 у справі № 2-1/10068-2008 та від 27.12.2010 у справі № 27/15-10.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зміну договору щодо суми орендної плати через зміну орендної ставки та нової нормативної грошової оцінки землі в місті Феодосія та щодо застосовуються «економіко-планувальних зон» обґрунтовані та підлягають задоволенню, але з моменту набрання законної сили судовим рішенням у зв'язку з наступним.
Частина 5 статті 188 Господарського кодексу України передбачає, що договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним судовим рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Позивачем ніяк не доведено і не обґрунтовано, чому такі зміни до договору діють раніше, ніж набрання законної сили судовим рішенням.
Доводи орендодавця про те, що він вважає правомірним зміну договору з дат, коли змінилися орендна ставка та нормативна грошова оцінка, може бути підставою для порушення прав орендаря надати відповідь на пропозицію зміцніти договір, такі зміни законодавства не змінюють порядку досудового врегулювання договірних відносин.
Іншого обґрунтування початку дії змін до договору позивач суду не навів, а тому суд вважає правильним застосувати загальне правило та ввести в дію зміни до договору, починаючи з дати набрання судового рішення законної сили.
Суд також приймає до уваги, що право відповідача на користування орендованою земельною ділянкою в частині розмірів, ставок і порядку розрахунку орендної плати на умовах спірного договору без врахування нової нормативної грошової оцінки земель м. Феодосії та рішення Феодосійської міської ради «Про введення ставок орендної плати за землю» від 28.11.2008 № 1842 було визнано рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2011 у справі № 5002-5/6215-2010, яке в цій частині залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011 (а.с. 1-19, том 2) та набрало законної сили.
Втім, зазначена вимога була похідною від вимоги про визнання недійсними пунктів 4.1 та 5 рішення Феодосійської міської ради «Про введення ставок орендної плати за землю» від 28.11.2008 № 1842 щодо запровадження нових орендних ставок за землю, яка також вирішувалась господарськими судами у межах вказаного спору.
При цьому, позивачі у справі № 5002-5/6215-2010 (у тому числі СПД ОСОБА_2.) мотивували свій позов саме тим, що наведені пункти рішення Феодосійської міської ради порушують їх права та в односторонньому порядку змінюють умови договорів оренди землі в частині розміру орендної плати.
Отже, предметом дослідження судів у справі № 5002-5/6215-2010 були обставини правомочності Феодосійської міської ради змінювати в односторонньому порядку умови договорів оренди землі у зв'язку з прийняттям відповідного рішення.
Постановою від 21.06.2011 Вищим господарським судом України залишено без змін постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 у справі № 5002-5/6215-2010 в частині відмови у визнанні недійсними пунктів 4.1 та 5 рішення Феодосійської міської ради «Про введення ставок орендної плати за землю» від 28.11.2008 року № 1842.
Таким чином, касаційна інстанція фактично погодилась з тим, що законодавча зміна орендних ставок на землю є підставою для внесення відповідних змін до раніше укладених договорів оренди земельних ділянок.
До того ж, визнаючи право СПД ОСОБА_2користуватись спірними земельними ділянками на умовах, визначених договорами оренди, Вищий господарський суд України вказав лише на неможливість односторонньої зміни Феодосійською міською радою умов таких договорів лише шляхом прийняття відповідного рішення.
Тобто, судом касаційної інстанції не виключена можливість настання передбачених умовами спірного договору підстав для перегляду орендної плати за землю, але при дотриманні органом місцевого самоврядування встановленої діючим законодавством України процедури внесення змін до господарських договорів.
У відповідності до приписів статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Так, як зазначалось вище, у договорах оренди позивачів та відповідача встановлена ціна договору, як річний розмір орендної плати.
Таким чином, враховуючи вищезазначені норми законодавства, розмір орендної плати за договором оренди землі в тому числі і земель державної та комунальної власності є виключно договірною умовою, а не встановленим тарифом.
Аналогічна позиція закріплена в ч. 2 п. 1 статті 632 Цивільного кодексу України, а саме у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Жодним діючим законом не передбачено право будь-якого уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, у тому числі і відповідача у справі, оспорювати або не визнавати договірні ціни на оренду земельних ділянок в односторонньому порядку у зв'язку з введенням нових ставок орендної плати, нової грошової оцінки землі або граничних розмірів земельного податку.
У даному випадку необхідно враховувати, що спір про внесення змін у діючий договір оренди землі розглядається в судовому порядку, що передбачено статтею 188 Господарського Кодексу України.
Відповідна зміна у технічній термінології відбулась на підставі акту органу місцевого самоврядування - рішення Феодосійської міської ради від 29.08.2008 № 1698 (а.с. 20, том 1), який, в силу 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є обов'язковим до виконання у межах відповідної територіальної одиниці. При цьому, рішення 37 сесії 5 скликання Феодосійської міської ради від 29.08.2008 № 1698 до теперішнього часу є дійсним, не скасовано та не змінено.
Також суд звертає увагу на Постанову Верховного Суду України від 23.05.2011, в якій Верховний Суд України зазначив, що статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Також Верховний Суд України у Постанові від 23.05.2011 звертає увагу, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного суду України.
Невиконання судових рішень Верховного суду України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Що стосується позовних вимог позивача про внесення змін до договору оренди щодо порядку внесення змін або розірвання договору (п. 36), доповнення договору пунктом 48, згідно з яким право оренди може відчужуватися, суд вважає, що позивачем не доведено наявність передбачених статтею 652 Цивільного кодексу України умов, необхідних для внесення цих змін до договору.
Прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови «Про затвердження Типового договору оренди землі» № 220 від 02.03.2004 не може бути підставою для внесення змін до діючого договору за рішенням суду.
Оскільки, згідно з положенням чинного законодавства України, зокрема статей 179, 184 Господарського кодексу України, наявність затвердженого постановою КМУ типового договору оренди є підставою для укладення в подальшому договорів на основі типового, а не внесення змін до раніше укладених та чинних договорів.
До того ж, законом не передбачена необхідність внесення змін до договору оренди лише задля того, щоб відобразити в ньому приписи статті 118 ЦК України та статті 93 ЗК України. Вказані положення закріплені на законодавчому рівні та є обов'язковими для сторін незалежно від їх наявності в умовах договору.
При цьому, на момент укладення спірного договору між сторонами Типова форма договору оренди землі вже була затверджена, а відтак позивач мав повне право при укладенні спірного договору, привести його умови у відповідність до Типового договору оренди землі. Проте Феодосійською міською радою цього зроблено не було, а необхідність внесення таких змін саме на даний час, позивачем не доведено.
Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З урахуванням вищевикладеного, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог про внесення змін у п. 36 та доповнень у п. 48 договору оренди землі.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає можливим задовольнити позов Феодосійської міської ради по дійсній справі частково.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов судом не приймаються у зв'язку з вищенаведеним.
Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.
Судові витрати згідно зі статтями 44, 49 ГК України, суд відносить на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
В судовому засіданні 16.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 20.08.2012.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Змінити умови договору оренди землі від 22.01.2009, реєстраційний номер 040901900016, укладеного між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Феодосійською міською радою (ідентифікаційний номер 34740709), виклавши пункти договору у наступній редакції:
1. Пункт 1 - слова «зона «Ближні Комиші» оціночний район № 96» читати: «економіко - планувальна зона № 23»
2. Пункт 5 - читати у наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 1 889 317,40 грн.».
3. Пункт 9 - читати у наступній редакції: «Орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється орендарем у грошовій формі із зазначенням 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміром 56 679,52 грн. (п'ятдесят шість тисяч шістсот сімдесят дев'ять гривень 52 коп.) за рік».
Договір оренди землі від 22.01.2009, реєстраційний номер 040901900016 вважається зміненим з дня набрання чинності даним судовим рішенням.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Феодосія на користь Феодосійської міської ради, м. Феодосія 42,50 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.О. Білоус