ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.09.06р. | Справа № 3/232-06 |
За позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, м. Київ
до В-1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Адонай", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область
В-2: Військова частина А-1126, смт Гвардійське, Новомосковський район, Дніпропетровська область
про визнання недійсним договору про сумісну діяльність
Суддя Юзіков С. Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
прокурора - Грицько А.С., помічник військового прокурора, посвідчення № 281 від 27.03.2006р.
позивача - не з'явився (про час та місце засідання суду сповіщений належно)
відповідача 1 - Локотков Б.О., юрист, дов. від 04.11.2005р.
відповідача 2 - Полив'яний С.М., юрисконсульт, дов. № 2028 від 03.07.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурор просить визнати недійсним договір про надання послуг №10 від 30.03.2006р., укладений Відповідачем - 1 з Відповідачем-2.
Відповідач -1 позовні вимоги заперечує. Пояснив, що дійсно, спірний договір укладено з Відповідачем-2, але при укладанні договору Відповідач-2 не надав свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта господарської діяльності, тому Відповідач-1 не міг знати, що для виду діяльності, яка є предметом договору, у Відповідача-2 існують обмеження. В договорі недостатньо розкритий перелік робіт, які надаються Відповідачем-2. 12.07.2006р. Відповідач -1 доповнив свій відзив, вказавши, що предметом спірного договору є надання Відповідачем -2 послуг з прибиранню узбіч автомобільних доріг і міжосьових поліс, що малось на увазі прибиранні кущів і порослі, прибирання сухих і звалених дерев, інших предметів, засипання поглиблень, поновлення порушеного дернового покриття. Тобто, виконувані роботи відносяться до поняття "Земляні роботи", право на виконання яких Відповідач -2 має відповідно до Свідоцтва № 499 від 10.04.2002р.
Відповідач -2 також позов заперечує, мотивуючи тим, що він зареєстрований як суб’єкт господарської діяльності та має право здійснювати певні види господарської діяльності згідно із Законом України "Про господарську діяльність у Збройних силах України". Посилання прокурора на ч. 3 ст. 91 Цивільного кодексу України щодо можливості здійснення юридичною особою окремих видів діяльності, перелік яких встановлюється законом, тільки після одержання нею спеціального дозволу (ліцензій), то Відповідач-2 такі виді діяльності не здійснював. Предметом договору, укладеного Відповідачем-1 з Відповідачем-2 є надання Відповідачем-2 послуг з прибирання обочин автомобільних доріг та міжосьових смуг, здійснення очистки обочин доріг, міжосьових смуг від каменю, порослі кущів та дерев, відмерлого насадження, інших предметів, відновлення порушеного дернового покриття обочин та смуг, відновлення дренажу та знищення або вивезення зібраного. Підставою для можливості укладання такого договору була наявність у Свідоцтві про дозволені види діяльності при здійсненні господарської діяльності такого виду діяльності, як виконання земельних робіт.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
30.03.2006р. Відповідач-2 уклав з Відповідачем-1 договір №10 про надання послуг (далі Договір), предметом якого є надання Відповідачем -2 Відповідачеві -1 послуг по прибиранню обочин автомобільних доріг та міжосьових смуг, за що Відповідач -1 зобов'язався розрахуватись із Відповідачем -2, у порядку, визначеному Договором.
Пунктом 6.2 Договору, обумовлено, що він діє до 31.12.2006р.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" №1076-ХІV від 21.09.1999р. (далі Закон) суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Частиною 3 ст. 91 ЦК України передбачено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії).
Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 902 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Виконавець повинен надати послугу особисто.
Згідно з ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 3 Закону господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння, боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 4 Закону Відповідач-2 отримав від Міністерства оборони України свідоцтво №499 від 10.04.2002р. про реєстрацію військової частини, як суб’єкт господарської діяльності, в якому визначено перелік видів господарської діяльності, які має право здійснювати Відповідач -2.
Дані види господарської діяльності відповідають вимогам Постанови Кабінету Міністрів України №1171 від 25.07.2000р. "Про затвердження Переліку видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам Збройних сил України" (далі Перелік).
Вказаний Перелік не містить такий вид діяльності, як надання послуг по прибиранню обочин автомобільних доріг та міжосьових смуг, однак у ньому є вид діяльності –"Виконання земляних робіт".
Прокурор, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на ч. 1 ст. 203, ч.1 ст. 215, ч.1 ст. 227 ЦК України, якими передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Збірником 1 "Земельні роботи" (ДБН Д2.2.-1-99) Державних будівельних норм України, затверджених наказами Державного комітету з будівництва та архітектури і які визначають ресурсні елементи, кошторисні норми, встановлено нормативні показники за видами земельних робіт при їх здійсненні. Даним Збірником визначаються нормативні показники при здійсненні земельних робіт, як то: планування поверхонь із зрізанням нерівностей, засипання заглиблень, зачистка поверхні (3.3 Супутні роботи Збірника 1), прибирання кущів та порослі, прибирання сухих дерев та тих, що повалилися, спалювання та перетрушування їх (3.7 Підготовчі роботи, пов’язані із поваленням лісу та розчисткою площадок та трас Збірника 1). Тобто, роботи, що виконувались Відповідачем -2 за Договором, відповідають Збірнику, фактично Договором обумовлено земельних робіт.
Статтею 213 ЦК України передбачено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). У відзивах на позовну заяву сторони пояснили, що укладаючи спірний Договір, вони мали на увазі виконання саме "Земляних робіт", на виконання яких Відповідач -2 має відповідний дозвіл.
За таких обставин, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, так як Договір, укладений Відповідачами не суперечить чинному законодавству.
Керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане 07.11.2006р.