Справа №1490/3710/12 14.08.2012 14.08.2012 14.08.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/1490/2508/12 Головуючий у 1 інстанції Тішко Д.А.

Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.

У Х В А Л А

14 серпня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Шолох З.Л. та Локтіонової О.В.,

із секретарем судового засідання Скопенко В.М.,

з участю:

позивача ОСОБА_2,

його представника ОСОБА_3,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2012 року, постановлену на стадії вирішення питання про відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до відділу внутрішньої безпеки Миколаївської області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України, начальника названого відділу Кірієнка Ю.В. та оперуповноваженого в особливо важливих справах того ж відділу Антипенка О.В. про спростування недостовірної інформації, її вилучення та визнання нечинним частини висновку службової перевірки,-

у с т а н о в и л а :

15 травня 2012 року ОСОБА_2 пред'явив зазначений позов, який обґрунтовував наступним.

Він є атестованим працівником УДАІ УМВС України в Миколаївській області, а, відповідно, підпадає під дію норм Закону України «Про міліцію», Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», спеціальних підзаконних актів, що регулюють службову діяльність працівників міліції.

20 березня 2012 року до відділу внутрішньої безпеки в Миколаївської області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України надійшло звернення громадянина ОСОБА_6, що містила інформацію про, начебто, вчинення ним неправомірних дій, спрямованих на вимагання і отримання від заявника незаконної винагороди.

За результатами цієї перевірки оперуповноважений в особливо важливих справах ВВБ в Миколаївській області ДВБ МВС України Антипенка О.В. склав, а начальник названого відділу Кірієнко Ю.В. - затвердив, висновок, що містить недостовірну інформацію про отримання ним від ОСОБА_6 100 гривень незаконної винагороди, а також, викладення обставин отримання грошей з посиланням на докази, які за законом такими не можуть являтися.

Посилаючи на виписані обставини та заперечуючи факт отримання незаконної винагороди, просив позов задовольнити.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва своєю ухвалою від 21 травня 2012 року у відкритті провадження у справі відмовлено, оскільки названий позов не підлягає розгляду порядку цивільного судочинства.

ОСОБА_2 подав на цю ухвалу апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати, а позову заяву передати до Центрального районного суду м. Миколаєва для повторного вирішення питання про відкриття по ній провадження.

Скаргу обґрунтовував невідповідністю висновків суду нормам чинного цивільно-процесуального законодавства.

Апеляційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржену ухвалу районного суду без зміни, оскільки суд постановив її у повній відповідності з вимогами чинного цивільно-процесуального законодавства.

Відмовляючи у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_2, суддя виходив з того, що такий позов не може вирішуватися в порядку цивільного судочинства, оскільки обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, повинні перевірятися в порядку кримінального судочинства.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з такими висновками місцевого суду, вважає їх вірними, обґрунтованими та законними.

Так, відповідно до ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо:

· захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних відносин;

· інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Все, що стосується охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб від злочинних посягань з боку, інших осіб; перевірки звернень про злочини, а також щодо швидкого і повного розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний, в силу статей 1, 2 КПК України, є завданням кримінального судочинства.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 та доданих до неї матеріалів, громадянин ОСОБА_6 звернувся до ВВБ в Миколаївській області ДВБ МВС України, який є органом, уповноваженим на здійснення відповідних перевірок, зі зверненням, що містило вказівку про отримання позивачем незаконної винагороди. Названий орган зобов'язаний був провести службову перевірку звернення і по її результатам зробити свій висновок щодо його обґрунтованості, а також прийняти рішення про подальшу долю звернення.

Як вбачається з п. 3 висновку, його копія та матеріали службової перевірки направлено до прокуратури Ленінського району м. Миколаєва для прийняття відповідного рішення в порядку кримінального судочинства.

За такого, захистити інтерес позивача у вибраному ним виді судочинства підстав немає, а тому у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства слід відмовити.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді:

< Текст >