Судове рішення #24313871

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА


П ОС Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


6 червня 2012 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,

за участю захисника - адвоката ОСОБА_5.

особи, яка притягнута до адміністративної

відповідальності - ОСОБА_2

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 квітня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаною постановою

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючий менеджером дитячого розважального центру «Більшовик», проживаючий за адресою: АДРЕСА_1,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.


Згідно з постановою суду, 19 березня 2012 року о 02.30 год. ОСОБА_2 керував автомобілем «Сеат» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Ревуцького, 2, в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння; на вимогу працівника міліції щодо проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану сп'яніння фактично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Крім того, 19 березня 2012 року о 03 год. ОСОБА_2 керував автомобілем «Сеат» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Драгоманова, 11 в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння; на вимогу працівника міліції щодо проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану сп'яніння фактично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Раніше, 19 березня 2012 року о 01.50 год. ОСОБА_2 керував автомобілем «Сеат» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Здолбунівській з явними ознаками алкогольного сп'яніння; на вимогу працівника міліції щодо проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану сп'яніння фактично відмовився в присутності двох свідків; по даному фату складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВМ1 №187574, а постановою Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року по цьому факту ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 скоїв правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП України - за ознакою повторності.

Справа № 33/2690/834/2012 Головуючий у першій інстанції: Парамонов М.Л.

Категорія: ч.2 ст. 130 КУпАП Доповідач : Васильєва М.А.

Не погоджаючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП скасувати та закрити провадження по справі. Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на те, що в його діях відсутня ознака повторності, оскільки всі три епізоди правопорушення, яке він вчинив, мали місце 19 березня 2012 року в короткий проміжок часу з 1 год. 55 хв. по 4 год. 10 хв. та в межах кількох сусідніх кварталів по вул. Здолбунівській, вул. Ревуцького та вул. Драгоманова, що у м. Києві, тобто, він вчинив триваюче правопорушення. Також апелянт вказує, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, він не був притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у встановленому законом порядку, а тому кваліфікацію його дій працівником ДАІ при складанні протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП слід вважати незаконною. Крім того, на думку апелянта, якщо б працівники ДАЇ при виявленні першого епізоду адміністративного правопорушення дотримались вимог ст. 265-2, 266 КУпАП, тобто, тимчасово затримали транспортний засіб у встановленому законом порядку та відсторонили його від керування, другий та третій епізод просто були б неможливі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2, його захисника, вивчивши матеріали справи та додатково надані документи, переглянувши справу в межах поданої апеляції, суд апеляційної інстанції вважає подану апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, як видно з матеріалів справи, ці вимоги закону місцевим судом в повному обсязі виконані не були.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 13 квітня 2012 року судом розглядався протокол про адміністративне правопорушення серії ВМ1 № 220925 від 19 березня 2012 року, згідно якому 19 березня 2012 року о 02.30 год. ОСОБА_2 керував автомобілем «Сеат» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Ревуцького, 2, в м. Києві з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук), від огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку до лікаря-нарколога та приладу «Драгер» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП (ас. 1).

При розгляді даної справи судом першої інстанції також встановлено, що 19 березня 2012 року о 01.50 год. ОСОБА_2 керував автомобілем «Сеат» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 на вул. Здолбунівській з явними ознаками алкогольного сп'яніння; на вимогу працівника міліції щодо проходження у встановленому законом порядку медичного огляду для визначення стану сп'яніння фактично відмовився в присутності двох свідків. По даному фату складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВМ1 №187574, а постановою Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року по цьому факту ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік (ас. 6).

Як вбачається з постанови місцевого суду та пояснень ОСОБА_2, і в суді першої інстанції, і при апеляційному розгляді справи, останній не заперечував проти того, що 19 березня 2012 року о 02.30 год. керував автомобілем «Сеат» державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Ревуцького, 2, в м. Києві, в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому, ОСОБА_2 в апеляційному суді пояснив, що він перебував з друзями на шашликах, де вжив трохи горілки, але думав, що через тривалий проміжок часу, коли він буде повертатися додому, це відчуватися не буде. Проте, коли його тричі зупинили працівники ДАІ, він не заперечував проти того, що вживав алкоголь, а тому не бачив підстав їхати для огляду до лікаря. Він не оскаржував постанову суду стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, вважаючи її законною. За ч. 3 ст.130 КУпАП суд закрив справу у зв'язку з відсутністю в його діях даного складу адміністративного правопорушення. Натомість, він вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.130 КУпАП є безпідставним, оскільки в його діях відсутня ознака повторності, так як на момент затримання його працівниками ДАІ 19 брезня2012 року о 02.30 год. за ст.. 130 КУпАП, він не був притягнутий до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи ОСОБА_2 заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП відповідальність особи наступає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною 1 вказаної статті.


При цьому, п. 1.3 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року N 77(із змінами та доповненнями), визначено, що повторність правопорушення - це повторне вчинення протягом календарного року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частинами третьою та шостою статті 121, частиною другою статті 128, частиною другою статті 130 КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

З огляду на викладене та не зважаючи на наявність в діях ОСОБА_2 19 березня 2012 року о 02.30 год. ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП є невірною, оскільки на час скоєння даного адміністративного правопорушення він не був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді позбавлення керування транспортними засобами строком на два роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, - підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, як вбачається з матеріалів даної справи та наданих копій постанов щодо ОСОБА_2, 13 квітня 2012 року суддею Дарницького районного суду м. Києва одночасно розглядалися три матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 та ч. 3 ст.130 КУпАП, про що свідчить надпис на обкладинці справи про об'єднання з № 3-3249/12, проте, в порушення вимог ст.. 36 КУпАП, по кожному матеріалу рішення прийнято окремо.


Крім того, розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.1 30 КУпАП та визнавши його винним у вчиненні цього правопорушення, наклавши на нього стягнення за ч.2 ст.1 30 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, місцевий суд припустився помилки, оскільки суддя не врахував, що згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва від 13 квітня 2012 року ОСОБА_2 вже був позбавлений права керування транспортним засобом строком на 1 рік, а особу не можна позбавити права на заняття якоюсь діяльністю, в даному випадку права керування транспортним засобом, якщо у встановленому законом порядку особа такого права не мала.


З огляду на викладене вище, апеляція ОСОБА_4 підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню із закриттям провадження у справи у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.


На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 13 квітня 2012 року щодо ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 130 КУпАП скасувати, а провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.


Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.









Суддя Апеляційного суду

м. Києва М.А. Васильєва


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація